Зима. Поле засніжило, проте агрономічних порад потребують квітникарі, які вирощують тепличні та кімнатні рослини: час від часу їхні улюбленці уражуються шкідниками та збудниками хвороб. І тут в пригоді стають консультації спеціалістів фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.

До використання пестицидів у сільському господарстві відношення неоднозначне. Доводиться чути про шкідливий вплив хімікатів, що використовуються на полях, на вирощувану продукцію та навколишнє середовище. Проте обробляти поля все одно продовжують. Так чому сільське господарство не може відмовитись від використання хімікатів? І наскільки це виправдано на часі?

   Планові осінні обстеження сільгоспугідь області, проведені фітосанітарними спеціалістами, показали початок заселення посівів озимини мишоподібними гризунами. Це численна група класу ссавців, характерними біологічними особливостями яких є живлення рослинним кормом і висока плодючість.

   Хоча осінь традиційно вважається порою збирання врожаю, з її початком наступає відповідальний період в житті хлібороба – посів озимини. В цей час є про що потурбуватись справжньому господарю: підготовка грунту, насіння, добрива, пальне…

   При підготовці до посіву пшениці озимої та інших зернових колосових культур враховують досвід попередніх років, можливі зміни погодних умов протягом вегетації, останні досягнення селекціонерів й генетиків. Належний захист посівів патогенів та шкідників, сприяння формуванню потужної кореневої системи від самого початку вегетації вже восени є важливим чинником підвищення стійкості посівів до несприятливих умов вирощування й досягнення високих рівнів урожайності озимини.

   Останнім часом почастішали звернення мешканців деяких подільських сіл до спеціалістів фітосанітарної безпеки у зв’язку з поширенням дивної рослини червонувато-коричевого, жовтуватого забарвлення, яка обплітає сільгоспкультури а в останні роки навіть декоративні рослини, квіти на клумбах, заважаючи нормальному їх росту, розвитку, плодоношенню.

На сьогоднішній день гостро стоїть питання виникнення значної кількості пожеж, що виникають внаслідок спалювання сухої природної рослинності, стерні, соломи, післязбиральних залишків та сміття.  На жаль, не зважаючи на заборони, щороку на полях спалюють солому після збирання врожаю, і мало хто переймається тим, що спалювання може призвести до пожежі на сусідніх полях та знищити урожай. Слід зауважити ще те, що вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові будинки та спричинити загибель людей.

     Ще не так давно ця рослина популяризувалась як високоврожайна кормова культура. Сьогодні ж, втративши свою кормову і господарську цінність активно мігрує Хмельниччиною: захоплює узбіччя автомобільних та залізничних шляхів, польових доріг, лісів, необроблювані угіддя, покинуті сади, смітники та береги водойм, інтенсивно поширюючись вітром та водою. Заселяючи нові площі, пригнічує природну рослинність, затіняє, висушує та виснажує грунт, чим порушує нормальне функціонування місцевих екосистем.

Амброзія полинолиста – злісний карантинний бур’ян, який завдає значної шкоди сільському господарству. Розвиваючи потужну кореневу систему та велику надземну вегетативну масу, швидко заселяє сільськогосподарські угіддя та пустирі, витісняючи місцеві види рослин. Крім того, вона містить речовини, які погіршують смакові якості молока і молочних продуктів при поїданні її коровами