У кінці червня до управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області звернувся мешканець одного із сіл Хмельницького району з приводу масового ураження ясеня невідомою комахою. У той же день на місце виїхав державний фітосанітарний інспектор, оглянув уражене дерево та відібрав шкідника для ідентифікації. Це була шпанська мушка.

Це дрібний метелик, з розмахом крил 12-16 мм, личинки якого ушкоджують як культурні, так і дикорослі пасльонові рослини. Особливо страждають від неї  картопля, помідори та тютюн. В умовах України масовий літ картопляної молі відбувається в травні. Літають метелики уночі, від заходу до сходу сонця, та 1-2 години після сходу.

Феромонні пастки – це спеціалізовані контейнери, які використовуються для заманювання та відлову комах за допомогою відповідного запаху, який характерний тільки для представників відповідного виду. Вони не несуть жодної небезпеки для людей та навколишнього середовища. Використання статевих феромонів шкідливих комах для їх виявлення є одним із найсучасніших методів моніторингу. Існує два основних напрямки використання феромонних пасток: це моніторинг та масовий вилов шкідників. Вони дозволяють фіксувати початок  та пік льоту шкідників та визначати їх кількість.

При експорті продукції на світовий ринок українські експортери повинні неухильно виконувати вимоги міжнародних договорів. Насамперед йдеться про дотримання фітосанітарних вимог Китайської Народної Республіки під час експорту до цієї країни рослинної продукції, зокрема ячменю, сої та кукурудзи. Для здійснення у безпечний спосіб експорту ячменю, кукурудзи та сої з України в Китайську Народну Республіку Міністерство аграрної політики та продовольства України та Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції та карантину Китаю досягли домовленостей щодо фітосанітарних вимог до ячменю, сої та кукурудзи з країною походження Україна, що були викладені у Протоколах фітосанітарних та інспекційних вимог.

Вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis Fairmairе) є агресивним стовбуровим шкідником, який спроможний заселяти дерева (ясен, горіх, тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину та інші листяні породи) без видимих ознак ослаблення, що прискорює їх загибель. За високої щільності поселень загибель дерева може наставати на другий рік. Великі дерева златка здатна заселяти поступово протягом декількох років, викликаючи їхнє поступове ослаблення.

У 2023 році фахівці Держпродспоживслужби, під час проведення обстежень, вперше виявили карантинного шкідника відсутнього на території України – жовто-бурого мармурового клопа (Halyomorpha halys Stal.) у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Сьогодні Хмельниччина є одним з найбільш розвинутих регіонів промислового садівництва, який постійно нарощує свій потенціал. Розширення площ садів обумовлено насамперед сприятливими кліматичними, природними та економічними умовами для ефективного розвитку товарного садівництва, здатного постачати конкурентоспроможну плодову продукцію не лише на внутрішній, а й на світовий ринок. Запорукою сталого урожаю завжди є своєчасне виявлення хвороб та шкідників саду для контролю якості та захисту садів від шкідливих організмів.

Незабаром прийде літо, а це пора спустошливої активності такого шкідника як американський білий метелик. Мабуть, кожен бачив ці нещасні дерева та кущі, що їх американський метелик перетворив на суцільні кокони павутини. Якщо вчасно не допомогти рослині, окупованій білим американським метеликом, вона зможе загинути.

16 квітня 2024 року, у рамках співпраці з митними органами, спеціалістами відділу фітосанітарних заходів на кордоні управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області було проведено навчання із студентами та викладачами Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту на тему «Фітосанітарний контроль через систему «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».

Серед бактеріальних хвороб найбільшу небезпеку для плодових та декоративних культур становить бактеріоз винограду (хвороба Пірса) Xylella fastidiosa (Wells et al.), який уражує понад 360 видів деревних та трав'янистих рослин, що належать до 75 родин, серед них слива, персик, вишня, груша, дуб, бук, ясен, в’яз, платан, клен, вільха, горіх, лаванда та інші. Розповсюдження захворювання відбувається із зараженим садивним матеріалом: саджанцями та живцями. Між рослинами бактерія переноситься численними видами комах, які живляться ксилемним соком.