Більшість господарств, які вдаються до спалювання соломи, виправдовуються тим, що заорювання стерні та соломи є трудомістким і, до того ж, дорогим агрозаходом. Спалювання – це акт безгосподарності і свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою.
Найбільш поширений і шкодочинний шкідник черешні і вишні - вишнева муха (Rhagoletis cerasi L.). Якщо проти неї не вжити жодних заходів, личинки шкідника можуть зіпсувати 50-60% врожаю, а в деяких випадках більше 90%. Пошкоджені плоди втрачають товарні і смакові якості, загнивають і стають непридатними для споживання.
Картопля – продукт харчування, без якого жителі багатьох країн навіть не уявляють свого існуваня, у кулінарних книгах записано сотні рецептів смачних картопляних страв.
Господарства України під час зберігання збіжжя щороку через шкідників, які пошкоджують зерно й зернову продукцію, втрачають від 5–10 до 30% зібраного зерна, істотно знижуються його харчові, фуражні та посівні якості.
Звертаємо Вашу увагу на те, що в плодових садах проходить літ яблуневої плодожерки І-го покоління. Відкладка яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутністі опадів, вітру і температури не нижче 16о С у вечірні години. За суми ефективних температур 230оС (понад 10оС ) відроджуються їх гусениці.
В підвищенні урожайності зернових культур важливе місце належить захисту їх від хвороб, які часто можуть призводити до значного зниження збору зерна і погіршення його якості. Стримуючим чинником росту урожайності зернових культур на Поділлі є паразитарні захворювання, серед яких особливо шкодочинним, поряд з сажковими, іржастими хворобами та кореневими гнилями є борошниста роса, що поширена у всіх районах Хмельниччини.
Новий клопіт для подільських господарів – неперебірливий шкідник з кумедною назвою оленка волохата успішно мігрував на Хмельниччину та почав наносити значну шкоду багатьом сільгоспкультурам. Першими за порадою до фітосанітарних спеціалістів стали звертатись господарі з південних районів, де нахаба пошкоджує плодові дерева, квіти, озимий ріпак тощо. Що це за напасть і як вберегти від неї урожай?
Відповідно до наказу Держпродспоживслужби України від 17.06.2016 року № 159 «Про забезпечення виконання основних напрямків державної політики у сфері захисту рослин, надання інформації щодо діяльності управлінь Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в областях» листа Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва № 1313/4586-18 від 26.03.2018 р. та з метою визначення чисельності шкідників у місцях зимівлі, виживання їх морфологічного стану спеціалісти фітосанітарної безпеки з 10 по 20 квітня цього року провели веснянні контрольні обстеження.
На Поділлі приморозки, як правило, трапляються в кінці квітня та в травні, зрідка - на початку червня з періодичністю до 7-8 разів на десять років. Ступінь пошкодження квіток та зав’язі залежить не тільки від температури але і від тривалості заморозків. Критичні температури для плодових порід коливаються в значних межах і залежать здебільшого від фази розвитку рослини та фенотипічної специфіки сорту, породи.
З наближенням весни, мабуть, в кожному українцеві прокидається землероб. Чим же задовільнити це почуття в цей, ще зимовий але за погодою такий подібний на ранню весну період? Звичайно ж роботою з насінням, а саме підготовкою його до посіву.