В підвищенні урожайності зернових культур важливе місце належить захисту їх від хвороб, які часто можуть призводити до значного зниження збору зерна і погіршення його якості. Стримуючим чинником росту урожайності зернових культур на Поділлі є паразитарні захворювання, серед яких особливо шкодочинним, поряд з сажковими, іржастими хворобами та кореневими гнилями є борошниста роса, що поширена у всіх районах Хмельниччини.

   Характерним симптомом цього захворювання є поява на надземних органах рослин білого павутинного нальоту, який з часом набуває форму щільних ватоподібних борошнистих подушечок. У фазу сходів борошниста роса спочатку проявляється на піхвах листків у вигляді матових плям, потім наліт з’являється на листковій пластинці (частіше на верхньому її боці, а інколи з обох сторін). В міру росту рослини хвороба поширюється на молоді листки і вгору по стеблу. Наліт поступово ущільнюється, стає жовто-сірим, на ньому закладаються клейстотеції у вигляді чорних крапок. В окремі роки наліт може з’являтися і на верхніх частинах рослин, включаючи колос.
Збудник борошнистої роси – сумчастий гриб Erysiphe graminis. Під час вегетації гриб від рослини до рослини поширюється за допомогою конідій. Зараження відбувається за температури від 0 до 20 С і відносній вологості повітря від 50 до 100%. Висока температура повітря затримує розвиток борошнистої роси. Інкубаційний період триває від 3 до 11 днів.

   Критичним періодом розвитку борошнистої роси є фаза цвітіння-молочна стиглість зерна. Фактори що сприяють розвитку хвороби в цей період: вологість повітря 60-100% та температура вище 12 С –пришвидшують зараження рослин, низька вологість грунту (нижче 30% повної вологоємності) – знижує стійкість рослин зернових.
Посіви озимих борошниста роса уражує ще з осені: її резерваторами є сходи падалиці зернових. Шкодочинність хвороби проявляється передусім у зменшенні асиміляційної поверхні листків, руйнуванні хлорофілу та інших пігментів. За сильного ураження рослин знижується кущистість, затримується колосіння, проте пришвидшується достигання зернових. Недобір врожаю від борошнистої роси може сягати 10-15% і більше.
   Внесення під зернові культури повного мінерального добрива з підвищеними дозами калію і фосфору стримує розвиток недуги, а за надлишкової кількості азоту, і особливо односторонньому його внесенні, розвиток борошнистої роси посилюється.
   Восени на посівах озимих зернових урожаю 2018 року (фаза кущення) борошниста роса проявились в слабкому ступені, на 1-2 % рослинах. Погодні умови веснянного періоду дещо стримують поширення хвороби і тепер хворобою охоплено 2,5-5 % рослин. Зараз спеціалісти фітосанітарної безпеки ведуть постійний нагляд за розвитком, поширенням основних хвороб зернових культур, в тому числі і борошнистої роси. Встановлюються площі, де розвиток хвороб перевищує економічний поріг шкодочинності. ЕПШ борошнистої роси становить на початку вегетації 3-5% уражених рослин, у фазу виходу в трубку – 1-3% розвитку хвороби, у фазу колосіння – 15% розвитку хвороби. Обстеження проводять за такою методикою: на полях до 100га відбирають 10 проб по 10 рослин, проводять огляд головних стебел з листками, починаючи з гори. Листки, що засохли більше ніж на 3\4 - не враховують. Облік борошнистої роси проводять за шкалою Гешеле або Захарова. При розробці короткотермінового прогнозу і визначення доцільності хімічного захисту враховують ступінь сприятливості погодних умов і рівень агрофону. За результатами обстежень аграріям надаються рекомендації по організації захисних заходів. В першій та другій декаді червня (цвітіння – початок молочної стиглості зерна) додатковими обстеженнями спеціалістами встановлюватимуться поширення, розвиток, шкодочинність борошнистої роси і інших хвороб, біологічна ефективність проведених захисних заходів і необхідність застосування фунгіцидів у фазу молочної стиглості зерна.
Сергій Пептюк - головний спеціаліст відділу прогнозування ,фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області