Найбільш поширений і шкодочинний шкідник черешні і вишні - вишнева муха (Rhagoletis cerasi L.). Якщо проти неї не вжити жодних заходів, личинки шкідника можуть зіпсувати 50-60% врожаю, а в деяких випадках більше 90%. Пошкоджені плоди втрачають товарні і смакові якості, загнивають і стають непридатними для споживання.

   Характерні особливості. Вишнева муха - невелика чорна комаха з двома прозорими крилами, на яких видно три поперечні чорні смуги. Голова і грудний щиток світлопомаранчеві; на спині дві поздовжні жовті смуги; очі зелені; стегна чорні, гомілки й лапки світлопомаранчеві; довжина самки 4 – 5,3 мм, самця — 2,9 – 4 мм. Яйце розміром 0,7 мм, жовтуватобіле, довгасте, загострене з одного і ледь притуплене з другого кінця. Личинка завдовжки 6 – 7 мм, біла з легким жовтуватим відтінком, безнога, звужена до головного кінця; на передньому кінці два хітинізованих гачки ротогорнанного апарату. На задньому кінці два дихальця у вигляді виступаючих трубочок. Лялечка завдовжки 3 – 4 мм, біла, вільна. Несправжній кокон розміром 3,5 – 4,5 мм, брудножовтий, бочкоподібний.
   Зимують лялечки в несправжніх коконах у ґрунті на глибині 3 – 5 см. Вихід мух навесні починається за суми ефективних середньодобових температур понад 10 °С у ґрунті на глибині 5 см для степових районів — 220 °С, для лісостепових — 230 °С; триває впродовж 20 – 28 діб. Самки вилітають з недорозвиненими статевими продуктами, додатково живляться цукристими виділеннями листоблішок, попелиць, краплями соку, що виступають із тріщин стовбурів, пошкодженого листя і плодів. Через 2 – 3 доби після виходу відбувається спарювання, а через 7 – 13 діб починається відкладання яєць. Самка відкладає яйця по одному під шкірочку плодів черешень і вишень, які починають визрівати. Плодючість — 70 – 150 яєць. Через 7 – 10 діб відроджуються личинки, які впродовж 15 – 25 діб живляться м’якушем плодів навколо кісточки. Завершивши розвиток, личинки залишають плід, падають на землю, заглиблюються в поверхневий шар ґрунту і утворюють пупарій. Через 5 – 6 діб перетворюються на лялечок і залишаються до весни наступного року. За рік розвивається одна генерація. У частини популяції діапауза лялечок може тривати два і навіть три роки.

   Пошкоджені личинками плоди втрачають блиск, на них з’являються впадини, м’якуш розм’якшується і загниває. Найсильніше пошкоджуються плоди сортів черешні й вишні середніх і пізніх строків дозрівання.
   Частина шкідників гинуть від грибкових, вірусних і бактеріальних хвороб. Роль хвороб зростає в роки з підвищеною кількістю опадів у осінній і весняний періоди.
Чисельність вишневої мухи знижує ряд ендопаразитів, значна частина яких належать до родини Eulophidae: Pnigalio agraules Walk., P. pectinicornis L., P. soemius Walk., Cirrospilus vittatus Walk., C. nephereus Walk., C. nitetis Walk., C. pentheus Walk., Sympiesis sericecornis Nees., Closterocerus trifasciatus Westw. та ін.
   Заходи захисту. Під час закладання саду слід віддавати перевагу ранньостиглим сортам черешні й вишні, які менше пошкоджуються вишневою мухою. Осінній і весняний обробіток ґрунту проводити в міжряддях і біля стовбурів плодових дерев. Восени, після збору врожаю обов’язково потрібно збирати і знищувати все опале листя. Ці прийоми не дозволять личинкам мухи залялькуватись в ґрунті. Якщо в попередньому році личинками вишневої мухи було пошкоджено понад 2 % врожаю, потрібно через 10 – 12 діб після початку вильоту мух, а це після початку цвітіння, провести перше обприскування дерев інсектицидами. А повторне обприскування проводити через 10-15 днів, але не пізніше, ніж за 3 тижні до появи першого врожаю.

   На етапі обприскування листя рослин слід також обробляти і ґрунт навколо дерева, тому що там можуть знаходитись личинки комахи.
Проти вишневої мухи використовують такі препарати, як Актеллік, 50% к.е. (0,8-1,2 л / га), Золон 35% к.е. (2,8 л / га), Каліпсо, 48% к.с. (0,2-0,3 л / га), Спінтор, 24% к.с. (0,3-0,5 л / га),та інші. При використанні одного і того ж отрутохімікату може виникати звикання до діючої речовини, і комахи просто не будуть реагувати.
   При роботі з отрутохімікатами слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки. Також не варто забувати ретельно мити ягоди перед використанням їх в їжу, незалежно від проведення обробки.
Боротися з мушкою та її яйцями можна і механічними пастками. У період масового вильоту мухи, а цей час припадає на цвітіння акації можна використовувати пастки. За будовою – це прив’язані до дерева скляні банки, або можна взяти нижні частини розрізаних пластикових пляшок, заповнені липкою рідиною (вода з медом, компот, квас) з розрахунку 4 банки на одне дерево. На запах рідини прилетять мухи, вони будуть прилипати до принади і грузнути в ній. Періодично змінюючи ці пастки, можна знищити велику кількість комах. Також пастки можна виготовляти з розрізаного картону. На нього наклеюють яскраво-жовтий папір і зверху наносять клейову суміш, яка довго не твердне на повітрі. Пастки розвішують на черешні та вишні, як тільки на них попадеться понад 20 комах, це буде сигналізувати про початок масового льоту.
   Обов’язково треба вчасно збирати врожай, поки муха не відклала в нього яйця. При зборі бажано збирати всі плоди, не залишаючи жодного для задоволення потреб мухи. Отже, для досягнення найкращого результату, варто застосовувати цілий комплекс перерахованих заходів. Це дозволить максимально швидко і ефективно позбавити сад від вишневої мухи. а також від малоприємних наслідків її небажаного сусідства.

Тетяна Данилюк — головний спеціаліст відділу карантину рослин