Це дрібний метелик, з розмахом крил 12-16 мм, личинки якого ушкоджують як культурні, так і дикорослі пасльонові рослини. Особливо страждають від неї  картопля, помідори та тютюн. В умовах України масовий літ картопляної молі відбувається в травні. Літають метелики уночі, від заходу до сходу сонця, та 1-2 години після сходу.

Через добу після спарювання самки відкладають від 60 до 200 яєць, групками або поодинці на листках, черешках, стеблах, неприкритих бульбах, на ґрунті у полі, а в сховищі – у заглиблення поблизу вічок, тріщинах, під прилиплими грудочками ґрунту та у місцях механічного пошкодження. Після відродження гусениця потрапляє до рослини, вгризаючись під епідерміс листка, пагона чи молодої бульби. На листках та стеблах утворює міни, проробляє 3-4 ходи, може переходити з одного листка на інший, з’єднуючи їх павутинкою. Харчуються переважно молодим листям. В період засихання бадилля, личинки переходять на бульби, проникаючи в них найчастіше через вічка, особливо ті, що знаходяться біля поверхні ґрунту, або на інші вегетуючі рослини родини пасльонових. За один літній сезон на міль встигає дати 3-4 покоління. Метелики добре відчувають запах картоплі та відшукують її навіть під укриттям із мішковини. Шкідник здатний розвиватися не тільки влітку на посадках, а й у сховищах, де зберігається картопля, якщо температура при цьому не опускається нижче +10 ºC. 

Ознаки ушкодження картопляною міллю:

- «мінування» стебел і листя; вузькі ходи-червоточини під шкіркою і всередині бульб, у м’якоті помідорів і баклажанів; наявність екскрементів гусениць у ходах;

- відмирання верхівок або стебел вище місця пошкодження;

- обплетення листя і стебел павутиною; суха чи мокра гниль у ходах.

З метою виявлення картопляної молі, уточнення ареалу її розповсюдження, проводять обстеження насаджень пасльонових культур візуально і за допомогою феромонних пасток. Незважаючи на те, що імаго вилітають ранньою весною, вивішувати пастки найкраще в червні, коли чисельність шкідника збільшується. Розміщують їх на висоті 15-40 см від поверхні ґрунту, із розрахунку 1 пастка на 5 га в польових умовах і 1 пастка на 10 присадибних ділянок в населених пунктах. Якщо картопляна міль вже виявлена, потрібно застосовувати комплекс заходів боротьби з нею. Це агротехнічні, біологічні та хімічні заходи.