Ризоманія ­ ­– одна з найнебезпечніших та найшкодочинніших серед відо­мих нині хвороб цукрових буряків. Ураженість рослин хворобою призво­дить до зниження врожайності на 50-80%, при цьому цукристість коренепло­дів падає з 16-18% до 10 і нижче.

   Всі знають, що найбільш небезпечною хворобою картоплі та томатів є фітофтороз. Фітофтороз - хвороба, яка вражає як рослини, так і бульби. Статистичні дані свідчать про те, що близько 10-15% втрат врожаю картоплі пов'язане з фітофторозом.

   Повитиця — однорічна рослина-паразит, що немає ні коренів, ні справжніх листків, живе за рахунок інших рослин. Сходи з'являються в травні, коли добре прогріється повітря і грунт. Проростки у вигляді блідо-жовтого вусика роблять кругові рухи проти годинникової стрілки, поки не обплетуть кількома витками зелену рослину, прикріплюються до неї за допомогою присосок і висмоктують із рослини поживні речовини.

     Останнім часом на території України набуває важливого значення боротьба з карантиними бур’янами, які засмічують наші поля, луги, сади і виноградники, а також газони великих і малих міст. Засмічують вони також і наші городи та присадибні ділянки. Всі добре знають такі бур’яни, як повитиця та амброзія полинолиста, які поширені в нашій області.

   Картопля являється основною культурою, яку вирощує кожен господар. Понад 1,5 млн. га картоплі висаджують щороку в Україні на присадибних ділянках . Середній урожай картоплі складає 200-400 цн/га на здорових земельних ділянках і , значно менший 90-100 цн /га – на уражених ґрунтах . До того ж нерідко виростають бульби з низькими харчовими якостями. На зменшення врожайності та зниження якості бульб впливає ряд факторів, основні з яких - здатність до ураження бульб різними хворобами і шкідниками.

Бактеріальний опік — карантинна хвороба, що належить до найнебезпечніших і завдає серйозної шкоди. У районах поширення хвороби щороку відмирає в середньому від 5 до 15% дерев, проте втрати нерідко сягають 60—80%. Характерні симпотоми: квіткові бруньки, квітки, листя і молоді пагони чорніють, скручуються, але не опадають, а залишаються на дереві впродовж усього періоду вегетації, дерево виглядає ніби обпаленим звідси і назва захворювання.

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) — це один із найнебезпечніших в Україні бур’янів-алергенів. Він засмічує посіви всіх польових культур, особливо просапних і зернових, а також городи, сади, виноградники, луки, пасовища, полезахисні лісосмуги. Його часто можна побачити на узбіччях шосейних і грунтових доріг, по берегах річок і ставків, на пустирях та інших необроблюваних землях, на вулицях населених пунктів — всюди, де порушено природний рослинний покрив.

Картопляна міль може спричинити значні збитки виробникам картоплі, особливо в період її зберігання. Прихований спосіб життя шкідника, незначна чисельність у першій половині вегетації пасльонових культур, схожість ознак пошкодження з іншими видами молей (томатна, тютюнова, пасльонова) суттєво ускладнюють виявлення картопляної молі.

    Нині одним із найважливіших завдань карантину рослин є своєчасне виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів, у тому числі і шкідливих організмів лісу. Для своєчасного запровадження системи заходів з попередження їх розповсюдження працівники ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області постійно обстежують лісові насадження та оглядають лісо- і пиломатеріали, що ввозяться, вивозяться та переміщуються у межах країни. Розширення торгівельних відносин України з багатьма країнами світу, у тому числі з недостатньо вивченими щодо карантинного і фітосанітарного стану, істотно збільшує ризик завезення з деревиною та лісоматеріалами нових, невідомих для України шкідників лісу. Розмножуючись у масовій кількості, деякі з них, особливо стовбурові, призводять до часткової або повної загибелі не тільки окремих дерев, але й цілих лісових масивів.

Україна є членом ряду міжнародних організацій, у тому числі й Міжнародної конвенції захисту рослин (МКЗР) і Світової організації торгівлі (СОТ). Статтею 6 Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, яка є невід’ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі, йдеться про адаптацію до регіональних умов, включаючи зони, вільні від шкідливих організмів або хвороб, та зони з незначною присутністю шкідливих організмів або хвороб.