Картопля являється основною культурою, яку вирощує кожен господар. Понад 1,5 млн. га картоплі висаджують щороку в Україні на присадибних ділянках . Середній урожай картоплі складає 200-400 цн/га на здорових земельних ділянках і , значно менший 90-100 цн /га – на уражених ґрунтах . До того ж нерідко виростають бульби з низькими харчовими якостями. На зменшення врожайності та зниження якості бульб впливає ряд факторів, основні з яких - здатність до ураження бульб різними хворобами і шкідниками.

Бактеріальний опік — карантинна хвороба, що належить до найнебезпечніших і завдає серйозної шкоди. У районах поширення хвороби щороку відмирає в середньому від 5 до 15% дерев, проте втрати нерідко сягають 60—80%. Характерні симпотоми: квіткові бруньки, квітки, листя і молоді пагони чорніють, скручуються, але не опадають, а залишаються на дереві впродовж усього періоду вегетації, дерево виглядає ніби обпаленим звідси і назва захворювання.

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) — це один із найнебезпечніших в Україні бур’янів-алергенів. Він засмічує посіви всіх польових культур, особливо просапних і зернових, а також городи, сади, виноградники, луки, пасовища, полезахисні лісосмуги. Його часто можна побачити на узбіччях шосейних і грунтових доріг, по берегах річок і ставків, на пустирях та інших необроблюваних землях, на вулицях населених пунктів — всюди, де порушено природний рослинний покрив.

Картопляна міль може спричинити значні збитки виробникам картоплі, особливо в період її зберігання. Прихований спосіб життя шкідника, незначна чисельність у першій половині вегетації пасльонових культур, схожість ознак пошкодження з іншими видами молей (томатна, тютюнова, пасльонова) суттєво ускладнюють виявлення картопляної молі.

    Нині одним із найважливіших завдань карантину рослин є своєчасне виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів, у тому числі і шкідливих організмів лісу. Для своєчасного запровадження системи заходів з попередження їх розповсюдження працівники ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області постійно обстежують лісові насадження та оглядають лісо- і пиломатеріали, що ввозяться, вивозяться та переміщуються у межах країни. Розширення торгівельних відносин України з багатьма країнами світу, у тому числі з недостатньо вивченими щодо карантинного і фітосанітарного стану, істотно збільшує ризик завезення з деревиною та лісоматеріалами нових, невідомих для України шкідників лісу. Розмножуючись у масовій кількості, деякі з них, особливо стовбурові, призводять до часткової або повної загибелі не тільки окремих дерев, але й цілих лісових масивів.

Україна є членом ряду міжнародних організацій, у тому числі й Міжнародної конвенції захисту рослин (МКЗР) і Світової організації торгівлі (СОТ). Статтею 6 Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, яка є невід’ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі, йдеться про адаптацію до регіональних умов, включаючи зони, вільні від шкідливих організмів або хвороб, та зони з незначною присутністю шкідливих організмів або хвороб.

Дуже небезпечним карантинним організмомдля кукурудзи, який стрімко заселив значну територію південної Європи і становить суттєву небезпеку сільському господарству України єзахідний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte). Шкідник походить з Центральної Америки. В Європі вперше виявлений в 1992 р. на територіїСербії. У серпні 2001 р. в Закарпатській області фахівцями карантинної служби виявленіпоодинокі жуки на феромонних пастках.

Одним із основних завдань Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області є охорона території України від занесення регульованих шкідливих організмів. З цією метою державними фітосанітарними  інспекторами проводяться обстеження з метою їх виявлення. У разі виявлення регульованих шкідливих організмів, запроваджується карантинний режим і проводяться заходи з метою локалізації та ліквідації цих організмів .

   На земній кулі нараховується 274 види повитиць, в Україні 14 видів. Паразитує на 630 видах рослин, нерідко викликаючи їх повну загибель. Насіння зберігає схожість до 30 років. В Україні воно найбільш інтенсивно проростає у травні – червні при температурі грунту +17 – +24 С. Сходи повитиці можуть самостійно розвиватися протягом 2-4 тижнів, досягаючи довжини стебла 28-35 см., після цього вони гинуть, якщо біля них немає рослин-живителів.

    В рамках «Протоколу фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю з України до Китаю між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки» у господарствах області розпочато обстеження посівів ячменю.