Сівба високоякісним насінням - один із основних агротехнічних заходів спрямованих на вирощування високих врожаїв сільськогосподарських культур. Якість посівного матеріалу характеризується сортовими і посівними ознаками. Показниками якості насіння є чистота, схожість, посівна придатність, енергія проростання, маса 1000 зерен, пошкодженість шкідниками та хворобами.
Якщо насіння відповідає всім вимогам, воно називається кондиційним. Для цього важливий систематичний контроль за проведенням заходів, що охоплюють вирощування, збирання, післязбиральну обробку, заготівлю, зберігання, реалізацію та використання.
Велику загрозу складає насіння, заражене карантинними бур’янами, зокрема, амброзією полинолистою. Це сильний алерген, який викликає у людей «сінну» лихоманку. У хворих пухнуть слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, очей, болить голова, посилюється виділення мокроти (сльозотеча, нежить, кашель), настає задишка, проявляються приступи бронхіальної астми, погіршується зір, підвищується температура тіла, втрачається працездатність.
Рослини амброзії полинолистої
Насіння амброзії полинолистої
Щоб уберегти себе від шкідливого впливу, бажано до початку цвітіння вирвати з коренем всі поодинокі рослини на своїй ділянці. Якщо бур’янів занадто багато, їх доведеться скошувати кілька разів. У польових умовах, як правило, застосовуються хімічні методи боротьби з амброзією. Але обробку гербіцидами можна проводити на відстані не менше 1,5 км від населених пунктів.
В період вегетації спеціалісти ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області проводять комплекс фітосанітарних заходів по боротьбі з небезпечною рослиною. Вони систематично обстежують землі сільськогосподарського призначення, лісового фонду, узбіччя доріг, звалища, території населених пунктів.
Повитиця польова
Насіння повитиці польової
Частим гостем у насінні багаторічних трав і не тільки є повитиця польова. У неї немає ні коренів, ні листків. Проте жодних незручностей з цього приводу вона не відчуває. Адже все її життя проходить на тілі рослини - господаря. Діставшись до своєї жертви, цей паразит запускає в її тіло присоски і спокійнісінько живе собі, щодня харчуючись натуральними свіжовисмоктаними соками. Потрапляючи в корм, насіння повитиці проходить через кишечник тварин і, зберігаючи схожість, з гноєм знову потрапляє на поля чи городи. Тому боротися із повитицею не зовсім легко. Повитиця польова не лише знижує врожай, але й погіршує якість продукції. Сіно кормових трав, заражених повитицею, погано сохне, пліснявіє, втрачає поживну цінність та смакові властивості і навіть може викликати захворювання у свійських тварин. Останнє пояснюється наявністю у бур’яні алкалоїдів кускудину та кусталіну, які є отруйними.
Присоски повитиці, проникаючи у паренхіму, руйнують волокна кенафу, льону, джуту. Як наслідок - такі стебла погано піддаються біологічному замочуванню, утворюють нерівномірне за забарвленням та різко зниженої якості волокно. У цукрових буряків, уражених повитицею, на 1–2% знижується цукристість коренеплодів.
Шкода від повитиці польової, рослини-паразиту, може мати також і опосередкований характер: пошкоджуючи покривні тканини рослин, вона спричинює ураження рослин шкідниками та хворобами. До того ж повитиця й сама є переносником багатьох рослинних вірусів, зокрема, мозаїки цукрових буряків, томатів, огірків, тютюну, гірчиці, гречки, жовтяниці персика та айстр, кучерявості верхівки моркви та ще цілої низки небезпечних хвороб культурних рослин. І такий список шкідливих організмів чималий.
Тому, щоб зберегти здоров’я, працю та кошти варто наголосити, що купувати насіннєві і посадкові матеріали необхідно при наявності усіх відповідних документів (сертифікати походження, якості, тощо).
Людмила Козерацька – головний спеціаліст відділу карантину рослин