Напевно, кожен, хто хоч раз купував ліки в аптеці, звертав увагу на оголошення про те, що придбані ліки поверненню не підлягають і подумки обурювався з цього приводу. Отже, давайте з’ясуємо, наскільки правомірними є подібного роду оголошення.

   Придбання ліків є нічим іншим як договором роздрібної купівлі-продажу (ст. 698 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України)), а відтак, у зв’язку з його укладенням покупцем-фізичною особою, крім норм Цивільного кодексу, діють усі гарантії, передбачені законодавством про захист прав споживачів, а такий покупець вважається споживачем.
Відповідно до чинного законодавства покупець за договором роздрібної купівлі-продажу може діяти певним чином не лише у разі продажу йому товару неналежної якості, але й у випадку продажу товару належної якості. У ст. 707 ЦК України мова йде саме про дії покупця у разі придбання товару належної якості, хоча законодавець допустив помилку і написав „неналежної” якості. Аналогічна норма міститься і у ст. 9 Закону України „Про захист прав споживачів”, де зазначається, що споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний ним за призначенням. А далі вказано, що перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.
   Відповідно до Переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. № 172, не підлягають обміну (поверненню), зокрема, продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни та ряд непродовольчих товарів. Для чіткого розуміння слід зазначити, що належною якістю товару, роботи або послуги вважається властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах та умовам договору із споживачем (п.13 ст.1 Закону України „Про захист прав споживачів”). А щодо лікарських засобів, то до них належать: діючі речовини (субстанції); готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів (ст.2 Закону України „Про лікарські засоби”).
   Зовсім інша ситуація щодо продажу лікарських засобів неналежної якості. Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України „Про захист прав споживачів” у разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов’язаний замінити їх на товари належної якості або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо недоліки виявлено у межах терміну придатності. Терміном придатності є термін, визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору (п. 24 ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів”).
   Отже, у разі придбання ліків неналежної якості покупець має право вимагати або заміни їх на ліки належної якості, або повернення сплачених ним коштів, причому покупець сам обирає варіант поведінки в такій ситуації, а продавець на підставі закону лише зобов’язаний діяти відповідно до вимог покупця, за винятком хіба що випадку, коли у продавця немає відповідних ліків належної якості, щоб надати їх замість ліків неналежної якості.
   Таким чином, повертаючись до оголошення в аптеках про неможливість повернення ліків, слід чітко собі уявляти, що воно стосується лише тих випадків, коли придбані ліки є належної якості. Справді, в цьому випадку за чинним законодавством покупець не має права ані обміняти їх, ані повернути. Проте, дане оголошення жодним чином не стосується випадків придбання ліків неналежної якості (найпростіший варіант – закінчення терміну придатності певного лікарського засобу). У цьому випадку покупцеві зобов’язані за його вибором або замінити ліки неналежної якості, або повернути гроші.
Щодо медичної техніки, яка є непродовольчим товаром, то тут діють правила і про обмін товару належної якості, але лише у тому випадку, коли така медична техніка призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю. Наприклад, якщо особа купує механічний пристрій для вимірювання артеріального тиску з метою власного використання у домашніх умовах, то вона має право протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання товару обміняти цей пристрій на аналогічний, якщо перший не підійшов їй за розміром, кольором тощо чи з інших причин не може бути використаний за призначенням. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару у продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару у продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України „Про захист прав споживачів” обмін товару належної якості здійснюється, якщо він не використовувався і збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом із проданим товаром. Тому це слід мати на увазі, бо за відсутності зазначених умов чи розрахункового документа продавець має право відмовити покупцю у проведенні обміну товару.
   Варто зазначити, що у випадку придбання медичної техніки певним медичним закладом, установою, тобто юридичною особою, законодавство про захист прав споживачів свою дію на ці види взаємовідношень не поширює.
   Більше того, якщо така медична техніка була придбана з метою її використання у підприємницькій діяльності, то не будуть діяти у цьому випадку і положення ЦК України щодо обміну товару належної якості, оскільки такий договір не є договором роздрібної купівлі-продажу.
   Якщо сторонами такого договору будуть суб’єкти господарської діяльності, то такий договір називатиметься договором поставки і регулюватиметься положеннями Господарського кодексу України. Щодо таких договорів, то законодавче регулювання стосується лише продажу товару неналежної якості. Згідно із ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за вибором: 1) пропорційного зменшення вартості товару; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний термін; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право за вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
   Якщо ж покупцем медичної техніки виступає фізична особа і ця техніка не призначається для використання у підприємницькій діяльності, тобто має місце договір роздрібної купівлі-продажу, то права такого покупця у зв’язку із неналежною якістю цієї медтехніки визначаються нормами ст. 708 ЦК, які є спеціальними щодо загальних норм ст. 678 ЦК України. Згідно з ч. 1 ст. 708 ЦК , у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших термінів, встановлених обов’язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за вибором: 1) вимагати від продавця або виробника безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виробника заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці у вартості товару; 3) вимагати від продавця або виробника відповідного зменшення вартості товару; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Отже, в питаннях придбання медичної техніки слід звертати увагу на суб’єктний склад, бо, наприклад, Закон України „Про захист прав споживачів” поширюється лише на покупців-фізичних осіб, а також на те, який саме договір укладається, бо лише за договором роздрібної купівлі-продажу законодавчо виписані умови і порядок обміну (повернення) товару належної якості. Зрештою, чітке з’ясування виду і природи договору впливає на визначення не лише норм закону, які підлягають застосуванню до нього, а й самого закону.