Під загальною назвою “мишоподібні гризуни” умовно зібрано шкідників із родини мишей і хом’якоподібні . Мишоподібні гризуни в нашій зоні можуть завдавати відчутної шкоди посівам зернових культур, ріпаку, багаторічним травам, овочевим культурам і представлені полівками та мишами. Серед полівок переважають полівка звичайна та водяна, з мишей зустрічаються миша польова, лісова, хатня.

Полівка

 Миша польова

Визначити видовий склад мишоподібних гризунів у посівах можна за характером пошкодження рослинності. Якщо в полі зустрічаються ділянки “стриженої” рослинності, діаметр нір не перевищує 5 см, у нори затягнуті зелені стебла, є екскременти розміром з рисове зерно, то в угрупуванні гризунів переважають сірі (звичайні) полівки.

На присутність водяної полівки (зустрічається у нас на присадибних ділянках) вказують погризені залишки стебел і кореневищ, діаметр нір понад 5 см. Викиди землі з нір водяної полівки дуже схожі на кротовини, але, на відміну від них, не тягнуться рівним рядочком, а розподілені по площі нерівномірно, форма у них не конічна (як у крота), а приплюснута. 

Останніми роками середня чисельність гризунів не перевищувала порогу шкідливості.

Так і в цьому році не  склалися оптимальні умови для розвитку та розмноження мишоподібних гризунів у посівах озимих культур , багаторічних травах, садах,неорних землях , лісосмугах.

Але оскільки мишоподібні гризуни здатні до швидкого розмноження у сприятливих умовах , а також до міграцій , то надалі   для недопущення наростання чисельності мишоподібних гризунів рекомендуємо систематично проводити обстеження посівів і плодових насаджень і при чисельності шкідників 3(5) жилих колоній на 1га — необхідно  вжити винищувальних заходів, застосовуючи головним чином хімічні та біологічні методи боротьби препаратами  відповідно до “Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні”.

Так як на данний час в Україні заборонені для використання родентицидні препарати гострої дії  на основі фосфіду  цинку, то для виготовлення принад  застосовуються  родентициди хронічної дії – антикоагулянти першого та друго покоління з діючою речовиною діфенацин,бродіфакум,бромадіонол,флокумафен  , ізопропілфенанцин  (ІЗОЦИН, МК).

Застосовуючи  родентициди ,слід враховувати видовий склад гризунів. Так , найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці – для полівок узимку лише зерно. Проте ефективність зернової принади  у боротьбі  проти полівок  в окремих випадка  ( особливо взимку на озимій пшениці з густим і високим травостоєм) може бути дуже низькою , адже молоді полівки , що народжуються взимку, зерном не харчуються  і тому зернової принади уникають.  Не слід використовувати зернових отруєних  принад  у боротьбі  з польовою мишею, бо польова миша ( і лише вона) поїдаючи зерно  (зокрема пшеницю ) завжди вилущує його,відкидаючи оболонку, що містить у собі найбільше отрути.

А також проти польової миші застосування Бактероденциду  неефективне, оскільки вона зовсім несприятлива до бактерій  мишачого тифу Ісаченко ,які вирощені на цій принаді. Бактероденцид має чітко вибіркову патогенність.

При виконанні робіт суворо дотримуватися санітарних норм та правил.

Фітосанітарний інспектор Управління фітосанітарної безпеки                                         

О.Костецька.