На території України суницю пошкоджують понад 160 видів шкідників і близько 20 збудників хвороб, але найголовніші - 20 видів фітофагів та 10 видів збудників хвороб. Значної шкоди плантаціям суниці завдають багатої дні шкідники:капустянка,личинки хрущів, коваликів та кореневих довгоносиків, гусениці підгризаючих совок, а останіми роками - й оленка волохата. Особливо шкодочинні – олігофаг малиново-суничний довгоносик та спеціалізований шкідник – суничний кліщ . Із хвороб - сіра гниль суниці , вертицильозне в’янення, біла , сіра та бура плямистості, борошниста роса.
ХРУЩІ. До цієї групи шкідників належать: червневий хрущ, західний травневий хрущ, східний травневий хрущ, мармуровий, сірий волохатий хрущ. Плантації суниці пошкоджують не лише жуки, що грубо об’їдають листя , але й личинки. Особливу загрозу становлять личинки хрущів, що шкодять кореневій системі, внаслідок чого рослини нерідко гинуть. У результаті це призводить до сильного зрідження насаджень суниці та різкого зниження врожайності. Внаслідок багаторічного циклу розвитку та високої плодючості ці шкідники постійно завдають шкоди насадженням. Якщо шкодо чинність хрущів висока , ефективна обробка рослин робочим розчином 0,2 % інсектициду Актара 25 WG після збору урожаю.
ВОВЧОК ЗВИЧАЙНИЙ ( або капустянка) - велика комаха завдовжки 35-60мм бурого кольору , з укороченими надкрилами і передніми ногами пристосованими для копання грунту . личинки з яєць виплоджуються з першої декади червня до закінчення липня. Живуть близько року , за цей час сім разів линяють , перетворюються на німф , що двічі линяють і перетворюються на дорослу комаху. Повний розвиток шкідника триває два роки . навесні , в міру виходу з місць зимівлі , мігруючи догори , пошкоджує коріння рослин. Навесні застосовують отруєні принади з розвареного зерна кукурудзи,пшениці,ячменю та макухи .
ОЛЕНКА ВОЛОХАТА – раніше вважалось , що цей вид завдає найбільшої шкоди плодово-ягідним насадження і виноградникам , але останні роки наприкінці цвітіння плодових дерев вони (поодинокі екземпляри)перелітають і заселяють насадження суниці . В теплі сонячні дні виїдають з квіток пиляки та моточку , а потім обгризають пелюстки.
СЛИМАК ПОЛЬОВИЙ - найбільше шкодить суниці в період достигання ягід. Протягом сонячного дня ховаються під грудками землі,опалим листям , знаряддям , а в ночі переходять на рослини і живляться листям та ягодами суниці. Пошкоджені ягоди крім того , що нестандартні, ще й швидко уражуються збудником сірої гнилі . Надзвичайно висока шкодо чинність слимаків у роки із значною кількістю опадів . Для обмеження чисельності у місцях масового розмноження слимаків ефективне посипання грунту вапном, а також відловлювання та збирання за допомогою різноманітних пасток а також знищення рослинних решток, бур’янів.
СУНИЧНИЙ КЛІЩ – жовтуватого кольору , розміром 0,2-0,25 мм. Живлячись на молодих листках личинки і кліщі спричиняють їх деформацію що впливає на кількість і якість врожаю. Поширюється із садивним матеріалом .
ЗВИЧАЙНИЙ ПАВУТИННИЙ КЛІЩ – один із найнебезпечніших шкідників культури. Шкідливість павутинних кліщів полягає в тому , що, живлячись , вони руйнують епідерміс, унаслідок чого посилюється випаровування вологи. Крім того , в процесі живлення кліщі виділяють ферменти, що порушують фізіологічні функції в листках і спричиняють відмирання їх клітин.
Тому для запобігання заселенню кліщами плантацій, розсаді для нових насаджень суниці проводять термічне знезараження в гарячій воді за температури 45-46 * протягом 12-13 хвилин.
МАЛИНОВО-СУНИЧНИЙ ДОВГОНОСИК - навесні жуки малиново-суничного довгоносика живляться листками , черешками, а також бутонами суниці , виїдаючи в них пиляки. Перезимовують жуки під грудочками грунту , опалим листям, рослинами рештками, тому для обмеження їх чисельності обов’язково проводити очищення плантацій від опалого листя та рослинних решток.
МАЛА КОРЕНЕВА СУНИЧНА ПОПЕЛИЦЯ - збиток від попелиць на суниці головним чином пов’язаний з перенесенням комплексу вірусів, що спричинюють виродженню культури.
Нові насадження суниці слід ізолювати від старих, знищувати чорних мурах і обробляти насадження при виявленні нового шкідника одразу ж після цвітіння і після збирання ягід.
Головний спеціаліст відділу прогнозування
фітосанітарної діагностикита аналізу ризиків,
управління фітосанітарної безпеки О.Костецька.