Фітосанітарна ситуація в агроценозах області визначатиметься комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів, вплив яких позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб на господарсько - невідчутному рівні, що забезпечить сприятливий стан посівів.
Iз багатоїдних шкідників в посівам сільськогосподарських культур осередково продовжуватимуть шкодити личинки чорнишів і коваликів (дротяники і несправжні дротяники), личинки травневого і червневого хрущів. В минулому році пошкоджено дротяниками і несправжніми дротяниками пошкоджено до 6% бульб картоплі, до 6% рослин кукурудзи, цукрових буряків, 4,5% рослин цукрових буряків. Личинками травневих та червневих хрущів пошкоджено до 26% суниці, до 12% цукрових буряків, 12% рослин картоплі. За проведеними осінніми грунтовими обстеженнями чисельність зимуючого запасу дротяників 1,0 екз на кв. м, заселено 59 % обстежених полів сівозміни. Осередки підвищенної чисельності виявлені в Волочиському, Ізяславському, Летичівському районах. У поточному році за сприятливих погодних умов, а саме – весни із оптимальним зволоженням орного шару грунту та недотриманні агротехнічних заходів вирощування посівів, ймовірне утворення осередків високої шкідливості зазначених шкідників.
Повсюди в області залишається загроза чисельності і шкодочинності підгризаючих совок. За результатами осінніх грунтових обстежень в посівах озимини під урожай 2018 року середня щільність гусениць підгризаючих совок, що пішла в зиму 0,6 екз на кв. м, заселено 55 % площі, в усіх полях сівозміни 0,7 екз на кв. м, заселено 52% площі. Підвищена щільність в осередках Білогірському, Новоушицькому, Старосинявського, Теофіпольському районів. Враховуючи те, що осінь 2017 року була теплою та затяжною, що є сприятливим для розвитку совок та за можливо теплої, помірно вологої погоди в поточному році в період льоту і відкладання яєць метеликами та відродження і живлення гусениць молодших і середніх віків зберігається ймовірність утворення осередків підвищеної чисельності і шкідливості підгризаючих совок у посівах озимих, просапних, овочевих культур. Розвиваються підгризаючи совки озима, оклична, іпсилон у двох поколіннях.
Серед листогризучих совок домінують в посівах сільськогосподарських культур бавовникова, капустяна совки і совка – гамма. Капустяна і бавовникова совки розвиваються у двох поколіннях, совка – гамма у трьох поколіннях. Шкодили також городня, люцернова, конюшинова, карадрина та інші совки. В агроценозах області спостерігається середній рівень чисельності та шкідливості листогризучих совок за несприятливих погодніх умов(перепади температур, періодичні зміни посушливих погодніх умов на дощові. За результатами осінніх грунтових обстежень гусениці і лялечки листогризучих совок виявлено на 7 % усіх полів сівозмін за середньої чисельності 0,6 екз на кв. м.,що дещо більше по заселеності та менше по чисельності з минулим роком. Для захисту посівів від совок в період льоту і яйцекладки метеликів випускають трихограму. За чисельності гусениць, що перевищує пороги шкодочинності, а саме: для підгризаючих совок на посівах зернових колосових у фази розвитку сходи – кущіння – 2-3 особини на кв. м, сої (фаза розвитку культури – сходи – наливання бобів) - 1-3 особини на кв. м, буряки (фаза розвитку – сходи – змикання листків у рядках) - 3-5 особин на кв. м, кукурудза – соняшник (сходи – 3- листки)- 3-6 особин на кв. м; для листогризучих совок: на сої ( формування бобів) - 1-3 особини на рослину, цукрових буряках (змикання листків у міжряддях) - 2-3 особини на рослину, ріпаку (упродовж вегетації) - 2 особини на кв. м, на кукурудзі в період масового відродження гусениці і при пошкодженні понад 18-20% рослин застосовують згідно регламенту інсектициди рекомендовані у «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
В період вегетації кукурудзи стебловим кукурудзяним метеликом було пошкоджено 6% рослин на 41% посівів культури. Стримувало наростання чисельності шкідника застосування трихограми, застосування інсектицидів також мала вплив посушлива, спекотна погода в липні - серпні, що призводило до висихання частини яєць та загибелі гусениць молодших віків. У поточному році, за доброї перезимівлі та помірно теплої вологої погоди влітку, можливе зростання чисельності стеблового кукурудзяного метелика. Стримують чисельність шкідника якісно проведені агротехнічні заходи, своєчасне знищення рослинних решток. На початку відкладення метеликом яєць і вдруге в період масового відкладання яєць випуск вогнівочної форми трихограми.
Міграція мишоподібних гризунів на посіви озимих культур і багаторічних трав розпочалася у другій половині жовтня 2017 року. Шкідники заселяли краї полів, щільність колоній на озимих культурах була в межах 1-2 колонії, на багаторічних травах 3-5 колоній на гектар. Опади в осінньо – зимовий період сприяли частковому затопленню нір. На площах за перевищення порогу шкодочинності 3-5 колоній на га проводилися захисні заходи. У поточному році наростання чисельності гризунів у весняний період ймовірне осередково на площах багаторічних трав і на неорних землях.
Найбільшої шкоди посівам зернових колосових культур завдаватимуть хлібні клопи, злакові попелиці, блішки, п`явиці, трипси, злакові мухи, хлібні жуки, жужелиці.
Згідно даних обстежень восени 2017 року середній показник заселеності хлібними клопами в місцях зимівлі 0,2 екз на кв. м.,це є невисокий показник чисельності, але спостереження за розвитком даного шкідника потрібно вести постійно. Дорослі клопи завдаватимуть шкоду у фази сходи, кущення (ярий ячмінь), виходу рослин у трубку на озимій пшениці. У фазі молочної, воскової та повної стиглості зерна шкоду завдаватимуть личинки старших віків та молоді окрилені клопи. У поточному році прогнозується зростання чисельності фітофага, сприяє високій шкідливості жарка суха погода в передзбиральний і збиральний період.
Особливої уваги заслуговують злакові попелиці. Найбільш поширеними є велика та звичайна злакові, ячмінна. Попелиці почали заселяти посіви озимої пшениці урожаю 2018 року в Полонському, Красилівському, Теофіпольському районів у ІІ декаді жовтня. Поселяючись великими колоніями, комахи висмоктують соки з органів рослин, порушуючи фізіологічні процеси, що особливо шкідливо у фазах формування зернівки й молочної стиглості. У поточному році залишається загроза масового розмноження та шкодочинності попелиці.
Хлібні блішки, здебільшого смугаста, повсюди заселятимуть всі зернові культури, а посівам ярини можуть нанести невідчутної шкоди, передусім, в разі засушливої жаркої погоди у травні. Після бездощів`я смугаста хлібна блішка може знищити листкову пластинку ослаблених рослин.
Хлібна п`явиця заселятиме озиму, яру пшеницю, ячмінь, овес. Найбільш істотну шкоду п`явиці наносять в посушливі періоди – теплою весною при недостатній вологості ґрунту і влітку при відсутності опадів. В останні роки відмічено зростання чисельності пшеничного трипса.
Серед хлібних жуків домінує на посівах жук кузька. Шкідник розвивається упродовж двох років, що обумовлює масову появу шкідника через рік, переважно у парні роки. У перший рік личинки жука живляться перегноєм і невеличкими корінцями, а на другий рік — вже суттєво пошкоджують підземну частину рослин, що пригнічує розвиток і може стати причиною їхньої загибелі. Жуки живляться зерном молочної та воскової стиглості, за повної стиглості вибиває зерна на землю. За даними осінніх грунтових обстежень усіх полів сівозміни личинки хлібних жуків виявлено на 7,7% обстежених площ за середньої чисельності 0,8 екз на кв. м. Підвищена чисельність 3- 5 екз на кв. м в осередках Деражнянського, Новоушицького, Летичівського, Старосинявського, районів. Багаторічними дослідженнями встановлено, що наймасовіші розмноження хлібного жука-кузьки спостерігаються у теплі та посушливі роки, тоді як холодні та дощові викликають різкий спад їхньої чисельності. У поточному році ймовірне зростання шкодочинності хлібних жуків.
Личинки хлібної жужелиці восени 2017 року на площах під посів озимини урожаю 2018 року виявлено на 54% площ із середньою чисельністю 0,9 екз на кв. м,що більше минулого року. Найбільшу чисельність фітофага до 2 екз на кв. м відмічено осередково у Волочиського, Теофіпольського, Чемеровецького районах. Личинка живиться сходами озимих зернових культур. Імаго хлібної жужелиці під час наливу зерна пошкоджуватимуть колосся пшениці, жита, ячменю. У поточному році шкодочинність хлібної жужелиці зростатиме.
Злакові мухи (шведські, гессенська), що мають місце повсюди на зернових колосових культурах продовжуватимуть завдавати шкоду. На початку листопада 2017 року заселення шведськими мухами виявлено на 53% від обстежених площ озимої пшениці урожаю 2018 року, пошкоджено 0,3% рослин за середньої чисельності 1,1 личинок і пупаріїв на кв. м. Весняне покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечні для ярої пшениці та ячменю, а шведські мухи також для сходів кукурудзи.
Нерідко зазначені шкідники завдають шкоду посівам зернових колосових культур одночасно, тому планувати застосування інсектицидів слід з урахуванням цілого комплексу шкідників. За перевищення шкідниками порогів шкодочинності посіви потрібно обробити інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні " .
Восени на посівах озимої пшениці (фаза розвитку – початок кущіння) урожаю 2018 року проявились в слабкому ступені хвороби: септоріоз, борошниста роса, кореневі гнилі. Септоріозом було уражено 4 % рослин, борошнистою росою 2 % рослин. Сильне перезволоження грунту наприкінці листопада і у грудні минулого року сприяло початковому ураженню рослин озимої пшениці і озимого ячменю кореневими гнилями. У період весняного відновлення вегетації повсюди поширюватимуться хвороби: борошниста роса, розвиток якої відбувається за температури від 0оС і відносної вологості повітря 50–100 %; септоріоз, який може поширюватись за температури +9–28оС, оптимальна + 20–22оС. Ураженню септоріозом сприяють часті дощі та тривалі роси. Бура листкова іржа за температури +11–18оС та періодичного випадання дощів у період вихід в трубку-налив зерна. Збудники плямистостостей ячменю (темно-бура, сітчаста, смугаста, облямівкова) розвиваються за температури від +6оС. Зараження рослин кореневими гнилями відбувається за температури від + 30 до +35 °С (оптимум становить +15–22 °С) та вологості ґрунту понад 40%. Найбільш інтенсивно коренева система уражується за надмірної вологості ґрунту або її різких коливаннях.
Загрозу посівам кукурудзи становить комплекс грунтових шкідників, стебловий кукурудзяний метелик, листогризучі совки, попелиці, шведські мухи, смугасті блішки. Заселення рослин кукурудзи шведськими мухами відмічали у фазі розвитку культури сходи – 2-3 листки. Пошкодження смугастою блішкою у фазу цвітіння. Спекотна погода за низької вологості повітря у липні – серпні минулого року сприяли значному поширенню і заселенню попелицями 12,6% рослин на 54% обстежуваних площ в Красилівському, Староконстантинівському, Полонському, Теофіпольському, Віньковецькому районах. З хвороб рослини кукурудзи осередково уражувались кореневою гниллю (фаза розвитку культури 2- 3 листок), гельмінтоспоріозом, листя, сажкою на початку викидання волоті, фузаріозом качанів у період повної стиглості. Наявний інфекційний запас збудників хвороб достатній для розповсюдження їх у поточному році за помірної температури повітря і короткочасних опадів.
Для шкідників кукурудзи розроблено економічні пороги шкодочинності (ЕПШ), за яких рекомендується система боротьби з ними, включаючи хімічний метод. Так, для дротяників і несправжніх дротяників ЕПШ у допосівний період становить 3–5/м2 ; сірого довгоносика (жука) під час сходів — 2–3/м2 ; шведської мухи — 15–20% заселених рослин у період сходів; підгризаючих совок у фазі сходів — 3–6 особин/м2; бавовникової совки ІІ та ІІІ генерації — заселеність качанів — понад 5%, або 2 особини/м 2 ; кукурудзяного стеблового метелика — 18 кладок яєць на 100 рослин у період викидання волотей (фаза 6–8 листків); для попелиць у період вегетації 20% заселених рослин колоніями шкідника.
Чисельність шкідливих об`єктів на посівах кукурудзи обмежується до невідчутного економічного рівня дотриманням максимального використання ентомофагів, сівозміни, агротехнічних заходів, сівби якісним інкрустованим насінням з включенням протруйників і мікроелементів в оптимальні строки, внесення збалансованих доз мінеральних добрив, уникнення повторних посівів кукурудзи, використання стійких до хвороби гібридів.
Рослини гороху заселятимуть у фазу сходів бульбочковий довгоносик,у фазу бутонізації-цвітіння за сприятливих умов весняно-літнього періоду бобова попелиця, гороховий зерноїд, горохова плодожерка. За надпорогової чисельності фітофагів горохового зерноїда( 2-3 жуки на 10п.с.), горохова попелиця ( 250-300 екз.на 10 п.с.), гороховий тріпс( 2 екз на квітку); слід врегулювати чисельність дозволенними інсектицидами згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні»
Беручи до уваги значний зимуючий запас інфекції у грунті, на рослинних рештках і насінні, за сприятливих погодніх умов вегетації 2018 року ймовірна значна ураженість посівів гороху кореневими гнилями. Також слід очікувати розповсюдження збудника хвороби пероноспорозу в травні-червні за сприятливих кліматичних умов ( висока відносна вологість повітря, помірна середня температура 14-160С,часті дощі,роси). Розвиток аскохітозу на листі та стручках можливий за сприятливих кліматичних умов( поєднання високої вологості повітря з температурою +20+250С).
В зменшенні розвитку хвороб гороху важливу роль відіграють організаційно-господарські та агротехнічні заходи, запровадження якісного протруєння насіння стійких сортів, ранні строки сівби, повернення поля під горох через 3-4 роки, оптимальна густота й глибина посіву, захист за перших ознак захворювання.
Гідрометеорологічні умови минулого року не сприяли поширенню хвороб на рослинах соняшнику. Хвороби: біла і сіра гнилі, несправжня борошниста роса, фомоз, іржа розвивалися осередково на площах, де проходили дощі. У поточному році ймовірний розвиток і поширення несправжньої борошнистої роси - у першій половині вегетації соняшнику, білої та сірої гнилі за підвищення вологості повітря понад 60% і температури повітря +20-280С у другій половині вегетації соняшнику. Відчутним буде ураження рослин фомозом, іржею, септоріозом. Пошкоджуватимуть рослини соняшнику у фазу сходів сірий буряковий довгоносик, дротяник. У фази утворення суцвіть – цвітіння: геліхризова попелиця, гусениці листогризучих совок. При перевищенні порогів шкодочинності зазначених шкідливих об`єктів слід врегулювати застосовуючи препарати згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Рослини озимого та ярого ріпаку заселятимуть хрестоцвіті блішки, листоїди, квіткоїд, ріпаковий пильщик, капустяна попелиця, прихованохоботники, оленка волохата, капустяний стручковий комарик. За надпорогової чисельності фітофагів: ріпакового квіткоїда - 5-6 жуків на рослину, прихованохоботників – 2 жуки на рослину, хрестоцвітих та ріпакових блішок - 3-5 екз на кв. м, капустяної попелиці – наприкінці бутонізації - 5-6 особин на рослину, після цвітіння понад 100 особин на 10 см стебла рослин, посіви захищають крайовим або суцільним обробітком дозволеними до використання в Україні препаратами з дотриманням санітарних строків останньої обробки до збирання врожаю.
Восени на 6-14% обстежуваних площ озимого ріпаку урожаю 2018 року відмічали ураження від 1 до 10% рослин в слабкому ступені пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом. Перепади температури у зимово – весняний період з таненням снігу та утворенням крижаної кірки сприятимуть ураженню рослин бактеріозом коренів. Пероноспороз матиме масовий розвиток у разі прохолодної, дощової весни та першої половини літа. Альтернаріоз можливий за підвищеної вологості та помірних температур (не нижче 220С) у забур’янених, загущених посівах. Збудники фомозу за низьких температур (+5–10°С) тривалий період (до 2 тижнів) розвиваються безсимптомно, але за температури +15–20°С перші ознаки хвороби спостерігатимуть уже за 3–4 доби. Чорна ніжка уражуватиме сходи ярого ріпаку, передусім на важких за механічним складом грунтах. Наявність ран (ушкоджень шкідниками) значно полегшує процес інфікування рослин хворобами. Обмежить поширення чорної ніжки весняне боронування й міжрядне рихлення відповідно до технології вирощування озимої та ярої культури. Оздоровлюють посіви ріпаків за появи зазначених хвороб дозволеними фунгіцидами на основі однієї із діючих речовин: тебуконазол, метконазол, флутріафол, фосетил алюмінію, піраклостробін + метконазол, азоксистробін+ ципроконазол, азоксистробін + флутріафол, тебуконазол+ прохлораз, інші.
Проростаюче насіння і сходи, сої пошкоджуватимуться личинками чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. За теплої помірно вологої погоди першою парою справжніх листків живитимуться бульбочкові довгоносики, клопи, попелиці. В період вегетації культури завдаватимуть шкоди трипси, павутинний кліщ, гусениці листогризучих совок, чортополохівки, акацієвої вогнівки. Обробітки інсектицидами рекомендується проводити за перевищення шкідниками порогу шкодочинності, а саме для бульбочкових довгоносиків 10-15 жуків на кв. м, клопів – 2 особини імаго та личинок старшого віку на 1 м рядка, попелиць – 250 – 300 екз на 10 помахів ентомологічного сачка, вогнівки акацієвої - 5% заселених рослин, 1-2 гусениці на рослину, кліщі – до фази цвітіння культури 2-3 особини рухомих стадій на трійчастий листок, в період формування та наливу бобів – 10 особин на трійчастий листок, або при 10% заселених рослин, трипси - 10-15 особин на рослину (в посушливих умовах).
В минулому році пероноспорозом, аскохітозом, септоріозом,пероноспорозом, іржею було уражено від 1 до 5% рослин сої.
Беручи до уваги, що основне джерело інфекції - уражене насіння, в оболонці якого зберігаються бактерії, то прояв та поширення хвороби в посівах сої в поточному році, напряму залежатиме від якості протруєння посівного матеріалу, а також погодних умов, що складатимуться впродовж вегетаційного періоду.
В 2018 році за теплої, вологої погоди весняно-літнього періоду можливе розмноження та значна шкідливість на посівах цукрових, кормових буряків сірого бурякового довгоносика, бурякової листової попелиці, бурякової мінуючої мухи, бурякової щитоноски.
Коренеїд сходів в поточному році матиме місце у посівах цукрових буряків за умов порушення агротехніки вирощування культури та неякісної обробки фунгіцидами насіння. Розвитку церкоспорозу лисття сприятиме відносна вологість повітря 80 %, наявності ранкових рос та температури повітря +15-20оС. Пероноспороз, борошниста роса поширюватиметься в посівах за чергуванням посушливих періодів з дощами та туманами, за порушення прийомів агротехніки на ущільнених та перезволожених грунтах, недотриманням сивозміни.
У збереженні врожаю та його якості важливого значення набуває оцінка фактичного фітосанітарного стану культур у різні фенологічні і календарні строки, тому моніторинг матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.
Застосовуючи засоби захисту рослин слід пам`ятати, що захисні заходи слід проводити у відповідності з визначеними економічними порогами шкодочинності в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни. Не менше як за дві доби, про час та місце проведення обробок, необхідно обов`язково попереджувати Голів територіальних громад, Голів сільських і селищних рад, населення села та пасічників. На оброблених ділянках обов’язково виставляють попереджувальні знаки.