Зернові та зернобобові культури

В посівах зернових колосових культур продовжується розвиток клопа шкідливої черепашки, елії гостроголової та інших клопів, чисельність яких в осередках нараховується в межах 0,2 – 2 екз/м2. В посівах спостерігаються дорослі клопи, яйцекладки та личинки, переважно ІІ – ІІІ віків, які живляться в основному зерном.

Пошкодження зерна у фазі воскової стиглості понижує масу його на 2 – 7 %. Однак в цей період істотно навіть 2 – 4 % пошкоджених зерен знижують технологічні та хлібопекарські якості врожаю пшениці. За 10 – 20 % пошкоджених зерен відбувається повна втрата продовольчих, насіннєвих і фуражних якостей. Протягом липня клопи дохарчовуватимуться, окрилюватимуться, у другій половині місяця мігрують до місць зимівлі в лісосмуги.

Високопродуктивні посіви сильних і цінних пшениць захищають за наявності 2 і більше личинок на м2 решту посівів на 4 – 6, насіннєвий ячмінь 8 – 10 личинок обробляють інсектицидами відповідно до переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні, враховуючи санітарні строки до збирання врожаю.

Посіви зернових колосових культур осередково заселяє хлібний жук-кузька. За наявності 3 – 8 хлібних жуків на м2 посіви слід обробити дозволеними інсектицидами згідно з переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні.

За низької зволоженості ґрунту, подекуди на ярих зернових харчуватимуться п’явиці, які потім заляльковуватимуться в ґрунті, звідки на наступний рік вийде жук.

За помірної температури та високої вологості повітря можливе поширення хвороб колоса септоріозу, борошнистої роси, фузаріозу помірна кількість, яких створюватимуть проблеми з використанням зерна.

Ярі пшениця та ячмінь пошкоджуються і уражуються тими ж шкідливими організмами, що й озимина. Окрім згаданого, ячмінь уражується, осередково сажкою.

В липні боби та насінини гороху пошкоджуватимуть личинки горохової зернівки, гусениці горохової плодожерки. Горохові попелиці та трипси харчуватимуться соком рослин. Закінчуватиметься розвиток горохового комарика та бульбочкових довгоносиків, у другій половині липня виходитимуть імаго.

Наявність дощів, рос та температури 17 – 20 0С сприятимуть ураженню рослин гороху аскохітозом, за температури 16 – 19 0С пероноспорозом, борошнистою росою (суха погода за температури 18 – 21 0С та відносної вологості 70 – 80%), кореневими гнилями (температури 19 – 23 0С та відносної вологості повітря 40 – 60%).

Посівам сої завдаватимуть шкоди трипси, чортополохівки, гусениці совок. За сухої жаркої погоди посіви культури продовжуватимуть клопи, павутинний кліщ, попелиці. За умов підвищенної вологості повітря рослини уражуються на пероноспороз, аскохітоз, септоріоз, церкоспоріоз, бактеріальними та вірусними хворобами.

Технічні культури

У липні в посівах цукрових буряків за теплої з підвищеною вологістю погоди й відсутності зливових дощів продовжує розмноження листкова бурякова попелиця. Чисельність шкідника здебільшого регулюватимуться природними ентомофагами, паразитами, хворобами, а в разі потреби захисними заходами.

Помірна тепла волога погода сприятиме розвитку щитоносок, мінуючих мух, осередково личинки хрущів, дротяників, гусеницями підгризаючих і листогризучих совок. Розвиток церкоспорозу рослин цукрових буряків набуватиме масового характеру за рясних ранкових рос та невеликих теплих дощів за середньодобової температури 15 – 20 0С, а також за відносної вологості повітря 96 – 100% протягом 3 – 5 днів (не менше 10 – 12 годин щоденно). Такі погодні умови сприятимуть поширенню рамуляріозу, пероноспорозу. За посушливих погодних умов розповсюджуватиметься борошниста роса, а за неналежного виконання всіх технологічних прийомів щодо вирощування й захисту культури фомоз. Коренеплоди уражуватимуться паршею, дуплистістю, гнилями особливо гібриди іноземної селекції. Нестача макро та мікроелементів живлення викликатиме хвороби голодування. Вірусні жовтяницю й мозаїку поширюють сисні шкідники (попелиці, цикади, клопи).

За появи ознак пероноспорозу, церкоспорозу, борошнистої роси, фомозу рослини доцільно оздоровити фунгіцидами відповідно до переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні. За наростання хвороб доцільно повторити обробки іншим фунгіцидом через 12 – 15 днів.

В посівах соняшнику за умов теплої погоди з підвищеною вологістю повітря розмножуватимуться геліхризова попелиця, цикадки. У липні тепла погода з частими дощами й росами сприятиме поширенню гнилей, пероноспорозу, фомозу; посушлива жарка погода іржі, септоріозу.

До цвітіння соняшнику в разі заселення попелицею, клопами, лускокрилими посіви захищають дозволеними інсектицидами. За умов очікування епіфітотії гнилей кошиків, несправжньої борошнистої роси першу обробку дозволеними фунгіцидами проводять на початку цвітіння, другу через 14 діб. 

В посівах ярого ріпаку наприкінці цвітіння закінчується розвиток ріпакового квіткоїда, пильщика. Дозріваюче насіння ярого ріпаку пошкоджуватимуть личинки насіннєвого прихованохоботника та капустяного стручкового комарика. Осередково на рослинах будуть шкодочинні гусениці совок, біланів, листкоїда, клопи, попелиці. Помірно тепла з частими опадами погода зумовить подальше зростання розвитку альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу, гнилей, що вимагатиме проведення десикації за 14 днів до збирання врожаю за побуріння 70 % стручків. 

Картопля та овочеві культури

У посівах картоплі, томатів, баклажанів розвиватимуться та шкодитимуть жуки і личинки колорадського жука другого покоління. Для захисту картоплі від шкідника застосовують дозволені інсектициди згідно з переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні.

У плантаціях капусти скрізь продовжиться розвиток та шкідливість гусениць біланів, совок, капустяної молі, білокрилки за підвищеної вологості зростатиме чисельність і шкідлива діяльність попелиці.

Хвороби картоплі, томатів (фітофтороз, альтернаріоз), огірків бактеріоз, пероноспороз, цибулі пероноспороз уражуватимуться виявлятимуться за слабкого розвитку в разі сухої спекотної погоди. За наявності в липні теплої вологої погоди, рясних рос, туманів, різких коливань денних та нічних температур вказані хвороби масово розвиватимуться та поширюватимуться в посівах вищезазначених культур.

Плодові насадження

В яблуневих садах протягом липня будуть шкодити гусениці яблуневої плодожерки І покоління, частина з яких відійде у зимову діапаузу, а інша частина заляльковуватиметься, також з’являтимуться метелики ІІ покоління, які літатимуть та відкладатимуть яйця на плоди осінніх і зимових сортів яблуні. Значної шкоди гусениці яблуневої плодожерки завдаватимуть незахищеним садам повсюди. 

Тепла з помірними опадами погода скрізь сприятиме наростанню чисельності й шкідливості сисних шкідників (зеленої яблуневої попелиці, червоного плодового кліща, щитівок і несправжньощитівок). 

Повсюдно призупиниться шкідливість листогризучих шкідників (розанової листокрутки, яблуневої молі, шовкопрядів), вони літатимуть і відкладатимуть зимуючі яйця. Гусениці білана жилкуватого та золотогуза живитимуться листками зерняткових порід.

Плоди середніх і пізніх сортів черешні та вишні скрізь пошкоджуватимуть личинки вишневої мухи. Закінчивши живлення (кінець липня) личинки заглиблюватимуться в ґрунт, де зимуватимуть.

За умов помірно теплої дощової погоди в липні повсюдно інтенсивнішатиме розвиток парші яблуні та груші, кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, посушлива жарка погода сприятиме розвитку борошнистої роси, а значні опади плодової гнилі.

Зерняткові сади в разі виловлення феромонною пасткою за 7 днів спостережень 3 і більше метеликів яблуневої плодожерки другого покоління обробляють інсектицидами з додаванням фунгіциду проти парші, плодової гнилі, борошнистої роси та інших хвороб. Проти рухомих личинок щитівок і несправжніх щитівок застосовують дозволені інсектициди

Зимові сорти яблуні та груші наприкінці липня проти яблуневої плодожерки, парші, плодової гнилі, борошнистої роси обприскують дозволеними пестицидами згідно з переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні. Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу дозволеними фунгіцидами.

Багатоїдні шкідники

Повсюди триватиме розвиток та шкідливість озимої, окличної інших підгризаючих совок. Гусениці совок живитимуться та шкодитимуть у посівах цукрових буряків, овочевих, інших просапних культур, заляльковуватимуться. 

Високі температури та низька відносна вологість повітря, що спостерігалась протягом червня (під час масового льоту метеликів) зменшили плодючість самиць до 80 – 120 яєць. Разом з тим, за настання оптимальних умов (температура 20 – 27 0С і відносної вологості >70 0 С) для розвитку гусениць у липні ймовірне утворення осередків підвищеної чисельності та шкідливості фітофагів у посівах вищезазначених культур.

З листогризучих совок повсюдно осередково у посівах багаторічних трав, овочевих і просапних культур розвиватимуться та шкодитимуть гусениці листогризучих совок (капустяної, совки-гамми, городньої, люцернової, за високої чисельності гусениць посіви слід обробити дозволеними пестицидами згідно з переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні.

Протягом липня триватиме літ стеблового кукурудзяного метелика у посівах кукурудзи виплоджуватиметься та шкодитимуть гусениці. Оптимальними умовами для розвитку гусениць будуть температури 17 – 30 0 С та вологість повітря вище 80 %.

На початку та під час масового відкладання яєць стеблового кукурудзяного метелика рекомендується випускати трихограму вогнівочної форми 50-100 тис. самиць/га. Обприскування посівів інсектицидом за наявності понад 18 % рослин з яйцекладками кукурудзяного метелика або 6 – 8 % рослин кукурудзи з гусеницями кукурудзяного метелика. 

При роботі з пестицидами слід суворо дотримуватись ДСП 8.8.1.2.002-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» та правил техніки безпеки.