За попередніми даними весняних контрольних обстежень сільськогосподарських угідь за зиму спостерігається загибель комах-фітофагів 4-25%. Шкідники, що перезимували, перебувають здебільшого у доброму фізіологічному стані та за сприятливих агрокліматичних умов спроможні відновити свою популяцію. Тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин набуває важливого значення для подальшого регулювання чисельності шкідливих організмів.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Хлібні клопи – шкідлива черепашка, гостроголовий, мавський. Зарезультатами осінніх обстежень чисельність хлібних клопів, які пішли на зимівлю, на рівні попереднього року. За прогрівання листової підстілки до 10-12оС виходитимуть клопи на поверхню, а за настанням протягом 3-4 діб середньодобової температури 16-170С і вище перелітатимуть на посіви озимих зернових культур. Озима пшениця в цей час перебуватиме у фазі кущення та виходу в трубку, яра у фазі 3-4 листків. Залежно від погодних умов міграція клопів у посіви триває майже місяць. Кінець перельоту характеризується співвідношенням самиць і самців у межах 1:1.

Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини. Дорослі клопи зосереджуються на зріджених полях, які добре прогріті, де живитимуться клітинним соком. В холодні дні вони ховатимуться в нижні яруси травостою, вузли кущення, щілини ґрунту, під грудочки землі, опале листя тощо. Це важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішень щодо захисту посівів від перезимувалих клопів.

У зв’язку з розтягнутим періодом заселення посівів перезимувалими клопами, що спостерігається протягом останніх років та коротким періодом токсичної дії більшості рекомендованих для захисту посівів препаратів їх слід застосовувати за чисельності 2 і більше екз/м2. За умов запізнілої весни заселення посівів личинками, оптимальним строком проведення хімічного захисту посівів найвірогідніше стане період завершення формування зерна-початок молочної стиглості, що співпадатиме з появою в посівах 20% личинок третього віку.

Серед злакових мух найбільш поширенні (шведка, гессенка). В осінній період заселення шкідником було середнє. Осіння генерація злакових мух проходила на злакових бур’янах, пізніше на сходах озимих зернових культур. За сприятливих погодних умов навесні, шкідники заселятимуть та шкодитимуть передусім слабо розкущені посіви восени, послаблені та зріджені після зимівлі озимі посіви. За наявності температурного мінімуму (+180С) шкідливими будуть на пізніх посівах ярих зернових за теплої сухої погоди.

Повсюди озимину та сходи ярого ячменю, пшениці за температури 10-150С заселятимуть хлібні блішки, п’явиці, які насамперед зосередженні у крайових смугах, які можуть завдавати посівам великої шкоди. За помірно-вологої погоди можливе наростання чисельності стеблових блішок пошкодження, якими призводить до пожовтіння, подекуди загибелі рослин.

Пшеничний трипс з’явиться в озимині під час виколошування.

Хлібна жужелиця харчуватиметься в озимині протягом квітня (личинки молодших віків), де можливі пошкодження рослин, передусім в посівах розміщених після стернових попередників. Потреба захисних заходів виникатиме переважно у крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності фітофага (понад 3-4 і більше личинок на м2).

Злакові попелиці повсюди відроджуватимуться з яєць за середньодобової температури повітря 6-80С та заселятимуть рослини зернових культур, а з середини квітня розпочнеться їх розмноження, яке може бути масовим. Цикади за теплої посушливої погоди заселятимуть посіви озимих, сходи ярих культур та живитимуться соком рослин через чисельні уколи листя, що пригнічує їх розвиток. Вірофорні цикадки можуть переносити вірусні хвороби. 

Посіви озимої пшениці розміщеної по стернових попередниках, за наявністю 3-4 личинки/м2 хлібного туруна, презимувалих хлібних клопів за чисельності 2-4 екз/м2;сходи ярих зернових за наявності на м2 30-40 жуків хлібної блішки, 10-30 жуків п’явиці, 40-50 екз/100 п. с. злакових мух обробляють в крайових смугах або всуціль поля інсектицидами згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

При проведенні фітосанітарного моніторингу на рослинах озимої пшениці виявлено інфекційний запас збудників хвороб борошнистої роси, септоріозу,кореневих гнилей 1,3-4%. З огляду на зимуючий запас інфекції збудників хвороб на уражених рослинах, рослинних рештках у весняний період при умовах надмірного зволоження, підвищеної температури повітря та ґрунту, недотримання агротехнічних заходів відбуватиметься подальше ураження рослин вказаними хворобами. Такі посіви слід оздоровити дозволеними фунгіцидами.

Посіви озимих зернових культур засмічені бур’янами в чисельності 10-28 екз/м2. Такі посіви слід обробити гербіцидами. Вибір гербіцидів залежить в першу чергу від видів бур’янів на конкретному полі, перевагу слід надавати гербіцидам з відносно широким спектром дії на бур’яни.

На відростаючих багаторічних травах за середньодобової температури повітря 7-120С спостерігатиметься вихід з місць зимівлі різноманітних довгоносиків, зокрема: бульбочковий, люцерновий, клопи. Надалі з потеплінням у квітні комахи-фітофаги створюватимуть загрозу сходам весняних посівів люцерни, конюшини, еспарцету. 

З появою сходів гороху за температури повітря 12-140С посіви будуть заселяти бульбочкові довгоносики. Пошкодження жуками особливо небезпечні за високих температур в період сходів культури, коли випадає мала кількість опадів.

На сходах гороху та  багаторічних травах проводять агротехнічні заходи по догляду за посівами, зокрема боронування. За наявності 10-15 екз./м2бульбочкових довгоносиків на посівах гороху слід застосувати дозволені інсектициди.

У допосівний період проти пероноспорозу, церкоспорозу, бактеріозу та інших збудників хвороб насіння сої протруюють дозволеними протруйниками. За сухої жаркої погоди в квітні сходи сої пошкоджують бульбочкові довгоносики проти яких доцільне застосування інсектицидів. 

Технічні культури

Під час проведення фітосанітарного моніторингу рослини озимого ріпаку уражені на фомоз, альтернаріоз, пероноспороз 1,5-6%. За поширення вищезазначених хвороб посіви озимого ріпаку оздоровлюють дозволеними фунгіцидами.

За сухої теплої погоди хрестоцвітні блішки пошкоджуватимуть сходи ярого та озимого ріпаку, під час стеблування-бутонізації посіви заселятимуть ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники та інші фітофаги. Економічний поріг шкідливості для ріпакового квіткоїда становить: в період утворення бутонів – 1-2 жуки/рослину, в період збільшення бутонів – 2-3 жуки/рослину, на початку цвітіння – 5-6 жуків/рослину, стеблового капустяного прихованохоботника – 2 жуки на 40 рослин або 20 жуків на жовту чашку за 3 дні.

За перевищення порогу шкідливості вищезгаданих шкідників посіви озимого ріпаку слід захистити дозволеними інсектицидами.

В квітні за прогріванням ґрунту на глибині залягання шкідника до 100С та поверхні минулорічних бурячищ до 15-170С відмічатиметься вихід жуків сірого бурякового довгоносика. 

За жаркої погоди ранні посіви буряків масово заселятимуть і пошкоджуватимуть бурякові блішки. Помірно тепла і волога погода сприятиме підвищенню чисельності й шкідливості бурякової крихітки та щитоносок. З ґрунтових фітофагів за достатньої зволоженості ґрунту шкодитимуть дротяники і несправжні дротяники. За теплої та вологої погоди у квітня на рослинах господарях (калина, жасмин) розмножуватиметься бурякова листкова попелиця, яка згодом пересилятиметься на рослини буряків.

За неякісного протруєння насіння, недотримання агротехнічних прийомів догляду за культурою в умовах надмірного зволоження ґрунту та утворення поверхневої кірки стає передумовою ураження сходів буряків коренеїдом. 

Для отримання дружніх сходів цукрових буряків захищених від шкідників і хвороб сівбу необхідно провести насінням обов’язково обробленим захисно-стимулюючими речовинами. Забороняється посів нетоксикованим насінням. В період появи сходів за сухої погоди 2-3 пар справжніх листків (ЕПШ сірого бурякового довгоносика 0,2-0,5, щитоноски 0,7-1,2, блішки 3-7екз/м2) обробляють дозволеними препаратами.

Плодові насадження

В зимовий період загибель зимуючих стадій шкідників плодових культур становила від 3-5 осередками 25% шкідників. Такий відсоток загибелі сприятиме загрозі пошкодження фітофагами плодових і ягідних культур в період вегетації.

У період набубнявіння бруньок за середньодобової температури повітря понад 60С розпочався вихід із зимівлі садових довгоносиків, зокрема: яблуневого квіткоїда, сірого брунькового, букарки, казарки, а за 10-140С очікується масове розселення жуків. На початку розпускання бруньок за температури повітря 120С покидатимуть гнізда й живитимуться бруньками, а потім листками, гусениці білана жилкуватого і златогуза. Вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за 1600С ефективних температур (нижній поріг 120С).

Гусениці несправжнього шовкопряда відроджуватимуться після розпускання бруньок за середньодобової температури повітря понад 60С, а кільчастого через 3-7 днів після переходу середньодобової температури через 110С повсюдно у незахищених приватних і лісопаркових насадженнях. Початок відродження гусениць розанової листокрутки, якою за даними осінніх обстежень заселено 9% дерев.

Прогрівання ґрунту до 120С на глибині 10 см сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, виліт якого розпочнеться у фазі відокремлення бутонів. Заляльковування грушевого пильщика розпочнеться, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 70С, що зазвичай співпадає з початком набубнявіння бруньок груші. Літ метеликів мінуючої молі слід очікувати перед цвітінням яблуні за середньодобової температури 110С. Гусениці яблуневої плодожерки почнуть заляльковуватися за стійких температур понад 100С, а літ метеликів почнеться за суми ефективних температур 90-1100С повсюди.

За температури повітря 100С відкладатиме яйця грушева листоблішка, а за 7-8 0С відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки. В період набубнявіння і розпускання бруньок скрізь із зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої попелиці. 

Розвиток личинок каліфорнійської щитівки розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7-80С. За суми ефективних температур (від порогу розвитку 80С) 1300С спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки, шкідником заселено 30-62 дерев. Відродження личинок червоного і бурого плодових кліщів відбуватиметься під час відокремлення бутонів за переходу середньодобової температури через 7-80С. Самки звичайного плодового кліща за температури повітря 12-130С заселятимуть бутони і листки дерев.

На початку розпускання бруньок зерняткових культур проти жуків сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, гусениць білана жилкуватого, златогуза, листокруток, яблуневої молі та парші, борошнистої роси, інших проводять обприскування інсектицидами з додаванням фунгіцидів проти парші та інших хвороб. У фазу відокремлення бутонів зерняткових культур, проти комплексу шкідників і хвороб проводять обприскування насаджень дозволеними препаратами дотримуючись їх чергування.

На початку розпускання бруньок кісточкових культур, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліального опіку, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, плодової гнилі проводять обприскування дозволеними фунгіцидами. Під час висування та відокремлення бутонів черешні, вишні, сливи проти моніліозу, плямистостей, плодової гнилі, листогризучих шкідників, довгоносиків, попелиць, пильщиків, інших проводять обприскування фунгіцидами з додаванням інсектициду.

Для розвитку клястероспоріозу під дією атмосферних опадів достатніми будуть відносно низькі (4-50С) температури повітря, оптимум 19-260С. Ймовірному масовому поширенню кучерявості листків персика сприятиме прохолодна дощова погода (температура 100С), наявність туманів і рос. Моніліоз, моніліальний опік кісточкових та зерняткових швидко розвиватимуться за високої вологості (понад 70%) і помірної температури повітря 12-160С. За умови чергування зволоження й підсихання листків за температури понад 70С (оптимальна 18-200С) слід очікувати значний розвиток парші яблуні та груші.

Поширенню та розвитку кокомікозу сприятиме помірно тепла, дощова погода (температура 17-200С ). Відчутної шкоди кокомікоз завдаватиме сіянцям і саджанцям вишні та черешні в розсадниках. За температури повітря 18-250С і значного насичення повітря вологою ймовірний масовий розвиток борошнистої роси в молодих і плодоносних, неосвітлених, слабо провітрюваних садах і розсадниках.

Багатоїдні шкідники

Мишоподібні гризуни. Погодні умови зими (коливання температури повітря, опади у вигляді снігу, частково утворення людової кірки, відтаювання її) послаблювали живлення та пригнічували життєдіяльність гризунів. Спостерігалась загибель шкідника 45-70%, та частина гризунів, що залишилася осередково відновить весняну популяцію. Тому на посівах за виявлення 3-5 жилих колоній на гектарі слід застосувати дозволені родентициди. 

За прогрівання ґрунту на глибині зимівлі до 100С, активізуються і переміщуються у верхні шари ґрунту личинки травневих хрущів, підгрзаючих совок, чорнишів і коваликів, які завдають шкоди кореневій системі озимини, багаторічним травам, розсаді ранніх овочевих культур, суниці, особливо небезпечні у молодих плодових розсадниках. Тому, перед сівбою, посадкою сільськогосподарських культур слід провести обстеження ґрунту полів для встановлення чисельності шкідників і за перевищення ними порогу шкідливості (гусениці совок 2-3 на м2, дротяники – 3-8 особин/м2) проводять захисні заходи.

Застосовуючи засоби захисту рослин слід пам’ятати, що захисні заходи необхідно проводити у відповідності з визначеними економічними порогами шкодочинності в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Застосовують засоби захисту рослин згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» за регламентами існуючих технологій. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.