Фітосанітарний стан сільськогосподарських культур області залежить від комплексу агрокліматичних, природних і господарських факторів, вплив яких позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб.
Посівам сільськогосподарських культур із багатоїдних шкідників осередково продовжуватимуть шкодити личинки дротяників і несправжніх дротяників, личинки травневого і червневого хрущів. В минулому році дротяниками і несправжніми дротяниками пошкоджено до 5 % бульб картоплі, рослин кукурудзи, соняшнику, 2 % рослин цукрових буряків. Личинками травневих та червневих хрущів пошкоджено до 8 % картоплі, 10 % суниць, 3 % рослин озимих зернових. За проведеними осінніми ґрунтовими обстеженнями чисельність зимуючого запасу дротяників складає 0,9 екз. на м2, при заселенні 49 % обстежених полів сівозміни, що менше по заселеності та чисельності ніж в попередньому році (42 % при середній чисельності 0,8 екз. на м2). За матеріалами осінніх ґрунтових обстежень зимуючий запас личинок травневого і червневого хрущів виявлено на 69 % обстежених площ з чисельністю 0,9 екз. на м2, що менше по заселеності і чисельності ніж в минулому році. Осередки підвищеної чисельності зимуючих личинок 2-5 екз. на м2 виявлені у Волочиському, Ізяславському, Дунаєвецькому Славутському, Хмельницькому, Ярмолинецькому районах.
У поточному році за сприятливих погодних умов, а саме – весни із оптимальним зволоженням орного шару ґрунту та недотримання агротехнічних заходів вирощування посівів, ймовірне утворення осередків високої шкідливості зазначених шкідників.
В області повсюди на посівах сільськогосподарських культур залишається загроза чисельності і шкодочинності підгризаючих совок. За результатами осінніх ґрунтових обстежень в посівах озимини під урожай 2021 року середня щільність гусениць підгризаючих совок, що пішла в зиму, 0,9 екз. на м2, при заселенні 77 % площ, в усіх полях сівозміни 0,9 екз. на м2, при заселенні 60 % площ. Підвищена щільність виявлена в осередках Деражнянського, Полонського, Старосинявського, Чемеровецького, Новоушицького, Кам’янець-Подільського районів. Враховуючи те, що осінь 2020 року була теплою, сприятливою для розвитку совок та за можливо теплої, помірно вологої погоди в поточному році в період льоту і відкладання яєць метеликами, відродження і живлення гусениць молодших і середніх віків зберігається ймовірність утворення осередків підвищеної чисельності і шкідливості підгризаючих совок у посівах озимих, просапних, овочевих культур.
Серед листогризучих совок домінують в посівах сільськогосподарських культур бавовникова, капустяна совки і совка-гамма. Капустяна і бавовникова совки розвиваються у двох поколіннях, совка-гамма – у трьох поколіннях. Шкодили також городня, люцернова, конюшинова та інші совки. В агроценозах області спостерігається середній рівень чисельності та шкідливості листогризучих совок. За результатами осінніх ґрунтових обстежень гусениці і лялечки листогризучих совок виявлено на 7 % усіх полів сівозмін за середньої чисельності 0,7 екз. на м2, що більше по заселеності та на рівні по чисельності з минулим роком. Для захисту посівів від совок в період льоту і яйцекладки метеликів випуск трихограми. За чисельності гусениць, що перевищує пороги шкодочинності, а саме: для підгризаючих совок на посівах зернових колосових у фази розвитку сходи – кущіння – 2-3 особини на м2, сої (фаза розвитку культури – сходи – наливання бобів) – 1-3 особини на м2, буряки (фаза розвитку – сходи – змикання листків у рядках) – 3-5 особин на м2, кукурудза – соняшник (сходи – 3- листки) – 3-6 особин на м2; для листогризучих совок: на сої (формування бобів) – 1-3 особини на рослину, цукрових буряках (змикання листків у міжряддях) – 2-3 особини на рослину, ріпаку (упродовж вегетації) – 2 особини на м2, на кукурудзі в період масового відродження гусениці і при пошкодженні понад 18-20 % рослин застосовують згідно з регламентом інсектициди, рекомендовані у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
В період вегетації кукурудзи стебловим кукурудзяним метеликом було пошкоджено 3,4 % рослин на 53 % посівів культури, що майже на рівні минулого року. Стримувало наростання чисельності шкідника: застосування трихограми; в період виплодження гусениць (фаза викидання волотей у кукурудзи за заселення шкідником 10 % рослин) обприскування інсектицидами; посушлива, спекотна погода в серпні, що призводить до висихання частини яєць та загибелі гусениць молодших віків. У поточному році, за доброї перезимівлі та помірно теплої вологої погоди влітку, можливе зростання чисельності стеблового кукурудзяного метелика. Стримують чисельність шкідника якісно проведені агротехнічні заходи, своєчасне знищення рослинних решток на початку відкладення метеликом яєць і вдруге в період масового відкладання яєць випуск вогнівочної форми трихограми.
Небезпечними шкідниками сільськогосподарських культур залишаються мишоподібні гризуни. В умовах минулорічного року при вибіркових обстеженнях виявлено середню чисельність гризунів на культурах 2,4 кол./га при заселенні 66 % посівів( в 2019 році 2,3 кол./га при заселенні 72 % площ). Міграція мишоподібних гризунів на посіви озимих культур і багаторічних трав розпочалася у другій половині вересня 2020 року. Шкідники заселяли краї полів, щільність колоній на озимих культурах була в межах 1-2 колонії, на багаторічних травах 3-5 колоній на гектар. Погодні умови зими (коливання температури повітря, опади у вигляді снігу, частково утворення льодової кірки, відтаювання її) послаблювали живлення та пригнічували життєдіяльність гризунів.
Інтенсивність подальшого розвитку та рівень шкідливості гризунів значною мірою визначатиметься своєчасністю та ефективністю винищувальних заходів, якими рекомендовано за наявності 3-5 і більше жилих колонії на гектарі застосовувати родентициди відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Найбільшої шкоди посівам зернових колосових культур завдаватимуть хлібні клопи, злакові попелиці, хлібні блішки, злакові п’явиці, трипси, злакові мухи, хлібні жуки, хлібні жужелиці.
Згідно з даними обстежень восени 2020 року середній показник заселеності хлібними клопами в місцях зимівлі 0,2 екз. на м2, це є невисокий показник чисельності, але спостереження за розвитком даного шкідника потрібно вести постійно. У поточному році прогнозується зростання чисельності фітофага в період жаркої, сухої погоди в передзбиральний і збиральний період.
Восени 2020 року в посівах озимої пшениці виявляли пошкодження шкідниками: злаковими мухами, злаковими попелицями, озимою совкою. Так личинки і пупарії злакових мух виявляли за середньою чисельності 0,2 екз. на м2 на 21-42 % обстежених площ. У 2021 році за умов теплої і сухої весняної вегетації рослин, очікується слабкий-помірний розвиток злакових мух. В окремих осередках можна прогнозувати шкідлививість цих фітофагів, передусім на ослаблених та зріджених після перезимівлі посівах зернових культур.
Особливої уваги заслуговують злакові попелиці. Найбільш поширеними є велика та звичайна злакові, ячмінна. Попелиці почали заселяти посіви озимої пшениці урожаю 2021 року в Полонському, Красилівському, Теофіпольському районів у ІІІ декаді жовтня. Поселяючись великими колоніями, комахи висмоктують соки з органів рослин, порушуючи фізіологічні процеси, що особливо шкідливо у фазах формування зернівки й молочної стиглості. У поточному році залишається осередкова загроза розмноження та шкодочинності попелиці.
Хлібні блішки, здебільшого смугаста, повсюди заселятимуть всі зернові культури, а посівам ярини можуть нанести невідчутної шкоди, передусім, в разі засушливої жаркої погоди у травні. Після бездощів’я смугаста хлібна блішка може знищити листкову пластинку ослаблених рослин. Зимуючий запас шкідника складає 3,5-7 екз/м2. В 2021 році загроза ймовірна повсюди в разі сприятливих умов перезимівлі, помірно -теплої погоди навесні.
Хлібна п’явиця заселятиме озиму, яру пшеницю, ячмінь, овес. Найбільш істотну шкоду п’явиці наносять в посушливі періоди – теплою весною при недостатній вологості ґрунту і влітку при відсутності опадів. В останні роки відмічено зростання чисельності пшеничного трипса.
Серед хлібних жуків домінує на посівах жук кузька. Жуки живляться зерном молочної та воскової стиглості, за повної стиглості вибиває зерна на землю. За даними осінніх ґрунтових обстежень усіх полів сівозміни личинки хлібних жуків виявлено на 15% обстежених площ за середньої чисельності 0,6 екз/ м2, що дещо менше попереднього року. Підвищена чисельність 3-5 екз/м2 на Волочищині, Старосинявщинні. Багаторічними дослідженнями встановлено, що наймасовіші розмноження хлібного жука-кузьки спостерігаються у теплі та посушливі роки, тоді як холодні та дощові викликають різкий спад їхньої чисельності. У поточному році ймовірне зростання шкодочинності хлібних жуків.
Личинки хлібної жужелиці восени 2020 року на площах під посів озимини урожаю 2021 року виявлено на 54% площ із середньою чисельністю 1,0 екз/м2, що більше минулого року. У 2021 році шкодочинність хлібної жужелиці можливо зростатиме за сприятливих умов.
За перевищення шкідниками порогів шкодочинності посіви потрібно обробити інсектицидами згідно з «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні».
Хвороби в посівах зернових колосових культур набували від слабкого до помірного розвитку.
Восени на посівах озимої пшениці (фаза розвитку – кущіння) урожаю 2021 року проявились в слабкому ступені хвороби: септоріоз, борошниста роса, кореневі гнилі. Септоріозом було уражено 2-4% рослин, борошнистою росою 1,5-3 % рослин. У період весняного відновлення вегетації повсюди поширюються хвороби: борошниста роса, розвиток якої відбувається за температури від 0оС і відносної вологості повітря 50-100 %; септоріоз, який може поширюватись за температури +9-28оС, оптимальна +20-22оС. Ураженю септоріозом сприяють часті дощі та тривалі роси. Бура листкова іржа за температури +11-18оС та періодичного випадання дощів у період вихід в трубку-налив зерна. Збудники плямистостостей ячменю (темно-бура, сітчаста, смугаста, облямівкова) розвиваються за температури від +6оС. Зараження рослин кореневими гнилями відбувається за температури від +30-35°С (оптимум становить +15–22°С) та вологості ґрунту понад 40%. Найбільш інтенсивно коренева система уражується за надмірної вологості ґрунту або її різких коливаннях.
Загрозупосівам кукурудзи в 2021 році становить комплекс ґрунтових шкідників: стебловий кукурудзяний метелик, листогризучі совки, попелиці, шведські мухи, смугасті блішки. З хвороб рослини кукурудзи осередково уражуватимуться кореневою гниллю, гельмінтоспоріозом листя, сажкою, фузаріозом качанів (за наявного інфекційного запасу в 2020 році та за помірної температури повітря і короткочасних опадів в поточному році).
Для шкідників кукурудзи розроблено економічні пороги шкодочинності (ЕПШ), за яких рекомендується система боротьби з ними, включаючи хімічний метод. Так, для дротяників і несправжніх дротяників ЕПШ у допосівний період становить 3-5/м2 ; сірого довгоносика (жука) під час сходів – 2-3/м2; шведської мухи – 15-20% заселених рослин у період сходів; підгризаючих совок у фазі сходів – 3-6 особин/м2; бавовникової совки ІІ та ІІІ генерації заселеність качанів – понад 5%, або 2 особини/м2; кукурудзяного стеблового метелика – 18 кладок яєць на 100 рослин у період викидання волотей (фаза 6-8 листків); для попелиць у період вегетації 20% заселених рослин колоніями шкідника.
В посівах гороху прогнозується розвиток у фазу сходів бульбочкових довгоносиків, у фазу бутонізації-цвітіння за сприятливих умов весняно-літнього періоду бобової попелиці, горохоого зерноїда, горохової плодожерки. За надпорогової чисельності фітофагів горохового зерноїда (2-3 жуки на 10 п. с.), горохова попелиця (250-300 екз. на 10 п. с.), гороховий тріпс (2 екз. на квітку). Слід врегулювати чисельність дозволенними інсектицидами згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Беручи до уваги значний зимуючий запас інфекції у ґрунті, на рослинних рештках і насінні, за сприятливих погодних умов вегетації 2021 року ймовірна значна ураженість посівів гороху кореневими гнилями. Також слід очікувати розповсюдження збудника хвороби пероноспорозу в травні-червні за сприятливих кліматичних умов (висока відносна вологість повітря, помірна середня температура 14-160С,часті дощі ,роси). Розвиток аскохітозу на листі та стручках можливий за сприятливих кліматичних умов (поєднання високої вологості повітря з температурою +20-250С).
В зменшенні розвитку хвороб гороху важливу роль відіграють організаційно-господарські та агротехнічні заходи, запровадження якісного протруєння насіння стійких сортів, ранні строки сівби, повернення поля під горох через 3-4 роки, оптимальна густота й глибина посіву, захист за перших ознак захворювання.
Рослини соняшнику пошкоджуватимуть у фазу сходів сірий буряковий довгоносик, дротяник. У фази утворення суцвіть – цвітіння: геліхризова попелиця, гусениці листогризучих совок, можливо осередково «чортополохівка». При перевищенні порогів шкодочинності зазначених шкідливих об`єктів слід врегулювати застосовуючи препарати згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Гідрометеорологічні умови минулого року слабко сприяли поширенню хвороб на рослинах соняшнику. Хвороби: біла і сіра гнилі, несправжняборошниста роса, фомоз, іржа розвивалися осередково. У поточному році ймовірний розвиток і поширення несправжньої борошнистої роси – у першій половині вегетації соняшнику, білої та сірої гнилі за підвищення вологості повітря понад 60% і температури повітря +20-280С у другій половині вегетації соняшнику.
Рослини озимого та ярого ріпаку заселятимуть хрестоцвіті блішки, листоїди, квіткоїд, ріпаковий пильщик, капустяна попелиця, прихованохоботники, оленка волохата, капустяний стручковий комарик, озима совка. За надпорогової чисельності фітофагів: ріпакового квіткоїда – 5-6 жуків на рослину, прихованохоботників – 2 жуки на рослину, хрестоцвітих та ріпакових блішок – 3-5 екз./м2, капустяної попелиці – наприкінці бутонізації – 5-6 особин на рослину, після цвітіння понад 100 особин на 10 см стебла рослин, посіви захищають крайовим або суцільним обробітком дозволеними до використання в Україні препаратами з дотриманням санітарних строків останньої обробки до збирання врожаю.
Восени на 10-18% обстежуваних площ озимого ріпаку урожаю 2021 року відмічали ураження від 1 до 5% рослин в слабкому ступені пероноспорозом, альтернаріозом, фомоз. У подальшому в період вегетації поширення пероноспорозу можливий у разі прохолодної, дощової весни та першої половини літа; поширення альтернаріозу прогнозується за підвищеної вологості та помірних температур (не нижче 220С) у забур’янених, загущених посівах. Збудники фомозу на листі культури можуть проявитися за низьких температур (+5–10°С) тривалий період (до 2 тижнів) розвиваються безсимптомно, але за температури +15–20°С перші ознаки хвороби спостерігатимуть уже за 3-4 доби. Чорна ніжка уражуватиме сходи ярого ріпаку, передусім на важких за механічним складом ґрунтах. Наявність ран (ушкоджень шкідниками) значно полегшує процес інфікування рослин хворобами. Обмежить поширення чорної ніжки весняне боронування й міжрядне рихлення відповідно до технології вирощування озимої та ярої культури. Оздоровлюють посіви ріпаків за появи зазначених хвороб дозволеними фунгіцидами.
Проростаюче насіння і сходи, сої в2021 році пошкоджуватимуться личинками чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. За теплої помірно вологої погоди першою парою справжніх листків живитимуться бульбочкові довгоносики, клопи, попелиці. В період вегетації культури завдаватимуть шкоди трипси, павутинний кліщ, гусениці листогризучих совок, можливо чортополохівки, акацієвої вогнівки. Обробітки інсектицидами рекомендується проводити за перевищення шкідниками порогу шкодочинності, а саме: для бульбочкових довгоносиків 10-15 жуків на м2, клопів – 2 особини імаго та личинок старшого віку на 1 м рядка, попелиць – 250-300 екз. на 10 помахів ентомологічного сачка, вогнівки акацієвої – 5% заселених рослин, 1-2 гусениці на рослину, кліщі – до фази цвітіння культури 2-3 особини рухомих стадій на трійчастий листок, в період формування та наливу бобів – 10 особин на трійчастий листок, або при 10% заселених рослин, трипси – 10-15 особин на рослину (в посушливих умовах).
В минулому році рослини сої уражувались від 1,5 до 8% кореневими гнилями, пероноспорозом, аскохітозом, септоріозом, білою гнилю. Беручи до уваги, що основне джерело інфекції – уражене насіння, в оболонці якого зберігаються бактерії, тому прояв та поширення хвороби в посівах сої в поточному році, залежатиме від якості протруєння посівного матеріалу, а також погодних умов, що складатимуться впродовж вегетаційного періоду.
Основними шкідниками на посівах цукрових, кормових буряків в області залишаються сірий буряковий довгоносик, бурякова листова попелиця, бурякова мінуюча муха, бурякова щитоноска. В 2021 році за теплої, вологої погоди весняно-літнього періоду можливе розмноження та значна шкідливість їх на посівах цукрових, кормових буряків.
Поширення коренеїду сходів в поточному році матиме місце у посівах цукрових буряків за умов порушення агротехніки вирощування культури та неякісної обробки насіння фунгіцидами. Розвитку церкоспорозу листя сприятиме відносна вологість повітря 80%, наявності ранкових рос та температури повітря +15-20оС. Пероноспороз, борошниста роса поширюватиметься в посівах за чергуванням посушливих періодів з дощами та туманами, за порушення прийомів агротехніки на ущільнених та перезволожених ґрунтах, недотриманням сівозміни.
У збереженні врожаю та його якості важливого значення набуває оцінка фактичного фітосанітарного стану культур у різні фенологічні і календарні строки, тому моніторинг матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.
Застосовуючи засоби захисту рослин слід пам`ятати, що захисні заходи варто проводити у відповідності з визначеними економічними порогами шкодочинності та дотримуючись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.