Зернові,  зернобобові  культури та багаторічні  трави.

В посівах зернових колосових культур продовжується розвиток клопа шкідливої черепашки, елії гостроголової та інших клопів чисельність якого в осередках нараховується в межах 0,2 – 2 екз/м2. В посівах спостерігаються дорослі клопи, яйцекладки та личинки, переважно ІІ – ІІІ віків, які живляться переважно зерном, що формується.

Пошкодження зерна у фазі воскової стиглості понижує масу його на 2 – 7%. Однак в цей період істотно навіть 2 – 4% пошкоджених зерен знижують технологічні та хлібопекарські якості врожаю пшениці. За 10 – 20 % пошкоджених зерен відбувається повна втрата продовольчих, насіннєвих і фуражних якостей. Протягом липня клопи дохарчовуватимуться, окрилюватимуться,  у ІІ половині місяця мігрують до місць зимівлі в лісосмуги.

Високопродуктивні посіви сильних і цінних пшениць захищають за наявності 2 і більше личинок на м2  решту посівів на 4 – 6, насіннєвий ячмінь 8 – 10 личинок оприскують актарою в.г .0,1 – 0,14 л/га.,  енжіо, к.с., 0,18 л/га; карателем, к.е., 0,15-0,2 л/га; нурел Д, к.е. 0,75-1 л/га, та інші препарати  враховуючи санітарні строки до збирання врожаю .

Ці інсектициди будуть ефективними також проти сисних (злакова попелиця, пшеничний трипс), які скрізь заселили до 45% площ на 3 – 15 колосків по 3 – 8 екз на кожному. В липні зерно в колосках осередково пошкоджують  хлібні жуки та жужелиця. За наявності 3 – 8 хлібних жуків  на м2 - ефективним захистом від них будуть актара,к.е.,0,15л/га, карате зеон,к.е,0,2л/га, нурел Д, к.е.,0,75-1л/га., та інші.

За низької зволоженості грунту, подекуди на ярих зернових харчуватимуться п’явиці, які потім заляльковуватимуться в грунті, звідки на наступний рік вийде жук.

      За помірної температури та високої вологості повітря можливе подальше поширення  хвороб колоса  септоріозу, борошнистої роси, фузаріозу помірна кількість яких створюватимуть проблеми з використанням зерна.

Ярі пшениця та ячмінь пошкоджуються і уражуються тими ж шкідливими організмами, що й озимина. Окрім згаданого, ячмінь уражується  ринхоспоріозом, осередково сажкою.

В липні боби та насінини гороху пошкоджуватимуть личинки горохової зернівки,  гусениці горохової плодожерки.  Горохові попелиці та трипси харчуватимуться соком рослин повсюдно. Закінчуватиметься розвиток горохового комарика та бульбочкових довгоносиків, у другій половині липня виходитимуть імаго.

Наявність дощів, рос та температури 17 – 20 0С сприятимуть ураженню рослин гороху аскохітозом, за температури 16 – 19 0С пероноспорозом, борошнистоюросою (суха погода за  температури 18 – 21  0С та відносної вологості 70 – 80%), кореневими гнилями (температури 19 – 23  0С та відносної вологості повітря 40 – 60%).

Під час утворення бобів гороху та відкладання яєць горохової плодожерки,листогризучих совок проводять випуск трихограми у співвідношенні 1:10. Для прискорення дозрівання насіння гороху та зменшення шкідливої дії комплексу хвороб і шкідників проводять десикацію посівів реглоном супер в.р., везувієм в.р.к 2 – 3л/га, за пожовтіння нижніх стручків та вологості зерна 45% за 7 днів до збирання, раундапом макс в.р 2,4 л/га, вулканом плюс в.р 2,5л/га, за побуріння 70 – 75% бобів за 14 днів до збору врожаю.

Посівам сої завдаватимуть шкоди трипси, чортополохівка, гусениць совок. За сухої жаркої погоди посіви культури пошкоджуватимуть, висмоктуватимуть соки з молодих рослин клопи, павутинний кліщ, попелиці. За умов підвищенної вологості рослини уражуються на пероноспороз, аскохітоз, септоріоз, церкоспоріоз, бактеріальними і вірусними хворобами.

Від комплексу шкідників (чортополохівки, вогнівки, кліщів, трипси тощо) за надпорогову чисельність їх у фазу формування бобів проводять обприскування посівів Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га,   драгун к.е 1,2 л/га, золон к.е 2,5 – 3,0 л/га та інші.

У посівах багаторічних трав (люцерни, конюшини, еспарцету) скрізь продовжуватиметься розвиток та шкідливість комплексу комах, насамперед довгоносиків (бульбочкові, листкові люцернові (фітономуси), клопи – сліпняки, насіннєїдів, (тихіус, апіон) попелиць, трипсів, гусениць совок).

Насіннєві ділянки багаторічних трав у фазі бутонізації за надпорогової чисельності комах – фітофагів обробляють інсектицидами:  золоном 1,4 – 2,8 л/га (насінники), фастаком к.е 0,2 л/га, актелліком, к.е.,1л/га та інші додаючи мікроелементи (борна кислота, молібден амонію 0,3 – 0,6 кг/га).

Технічні  культури

У липні в посівах цукрових буряків за теплої з підвищеною вологістю погоди й відсутності зливових дощів  продовжує розмноження листкова бурякова попелиця. Чисельність шкідника здебільшого регулюватимуться природніми ентомофагами, паразитами, хворобами, а в разі потреби захисними заходами.

Помірна тепла волога погода сприятиме розвитку щитоносок, мінуючих мух, осередково личинок хрущів, дротяників, гусениць підгризаючих і листогризучих совок. Розвиток церкоспорозу  рослин цукрових буряків  набуватиме масового характеру за рясних ранкових рос та невеликих теплих дощів за середньодобової температури 15 – 20  0С, а також за відносної вологості повітря 96 – 100% протягом 3 – 5 днів (не менше 10 – 12 годин щоденно). Такі погодні умови сприятимуть поширенню рамуляріозу, пероноспорозу. За посушливих погодніх умов розповсюджуватиметься борошниста роса, а за неналежного виконання всіх технологічних прийомів щодо вирощування й захисту культури фомоз. Коренеплоди уражуватимуться паршею, дуплистістю, гнилями особливо гібриди іноземної селекції. Нестача макро і мікроелементів живлення викликатиме хвороби голодування. Вірусні жовтяницю й мозаїку поширюють сисні шкідники (попелиці, цикади, клопи). Проти бурякової попелиці,мінуючих мух, інших шкідників посіви обприскують актеліком к.е, золоном к.е 1 л/га, за співвідношення ентомофаг – попелиця 1:30 або ураження 30% особин попелиці хворобами - обробки інсектицидами недоцільні. За появи ознак пероноспорозу рослини доцільно оздоровити акробатом М Ц з.п 2 кг/га.  За появи окремих плям церкоспорозу на 3 – 5% рослин посіви обприскують дерозалом к.е 0,3 – 0,4 л/га та іншими. При ураженні борошнистою росою 5 – 10% рослин фомозом, іржею, церкоспорозом іншими хворобами листків ефективні обробки альто супер к.е 0,5 л/га, фундазолом з.п 0,6 – 0,8 кг/га, рексом дуо к.е 0,4 – 0,6 л/га, колфуго супер в.е 2 л/га. За наростання хвороб доцільно повторити обробки іншим фунгіцидом через 12 – 15 днів (після обробки фундазолом через 20 – 25).

В соняшнику за умов теплої погоди з підвищеною вологістю повітря розмножуватимуться геліхризова попелиця, цикадки. У липні тепла погода з частими дощами й росами сприятиме поширенню гнилей, пероноспорозу, фомозу: посушлива жарка погода іржі, септоріозу.

До цвітіння соняшнику в разі заселення попелицею, клопами, лускокрилими посіви захищають за рекомендаціями. За умов очікування епіфітотії гнилей кошиків, несправжньої борошнистої роси першу обробку дозволеними фунгіцидами проводять на початку цвітіння, другу через 14 діб, амістар екстра 280 SC,к.с.,0,75-1л/га, дерозал 500 SC,KC.1,5 л/га.

   В ярому ріпаку на прикінці цвітіння закінчується розвиток ріпакового квіткоїда, пильщика. Дозріваюче насіння ярого ріпаку пошкоджуватимуть личинки насіннєвого прихованохоботника та капустяного стручкового комарика. Осередково на рослинах будуть шкодочинні гусениці совок, біланів, листкоїда, клопи, попелиці. Помірно тепла  з частими опадами погода зумовить подальше зростання розвитку альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу, гнилей, що вимагатиме проведення десикації за 14 днів до збирання врожаю за побуріння 70% стручків. 

Картопля  та овочеві  культури

    У посівах картоплі, томатів, баклажанів масово розвиватимуться і шкодитимуть жуки та личинки колорадського жука другого покоління. Для захисту картоплі від шкідника застосовують актару в.г 0,06 – 0,08 кг/га, бульдок, к.е.,0,25л/га, біскайя о.д. 0,2 л/га, , конфідор в.р.к 0,2 – 0,25 л/га, каліпсо,к.с.,0,1-0,2л/га. та інші.

У плантаціях капусти скрізь продовжиться розвиток і шкідливість гусениць біланів, совок, капустяної молі, за підвищеної вологості зростатиме чисельність та шкідлива діяльність попелиці.

В разі заселення капустяною попелицею 5 – 10% рослин культуру захищають шляхом обприскування одним з препаратів: енжіо, к.с.,0,18л/га,  актара к.с 0,07 – 0,09 л/га, деціс профі,в.г.,0,035кг/га та інші. Проти гусениць лускокрилих застосовують   матч, к.е.,0,4л/га, інші ЕПШ капустяної совки 1 – 2 гусениці на рослину ранньої чи 5 гусениць пізньої капусти, якщо заселено 5% рослин і більше.

Хвороби картоплі, томатів (фітофтороз, альтернаріоз), огірків бактеріоз, пероноспороз, цибулі пероноспороз виявлятимуться за слабкого розвитку в разі сухої спекотної погоди. За наявності в липні теплої вологої погоди, рясних рос, туманів, різких коливань денних та нічних температур вказані хвороби масово розвиватимуться та поширюватимуться в посівах вищезазначених культур.

Для оздоровлення картоплі, томатів використовують акробат МЦ з.п або в.г 2 кг/га, татту к.с 3 л/га, інші. Цибулю від пероноспорозу оздоровлюють альєттом з.п 1,2-2 кг/га, ридомілом голд МЦ в.г 2,5 кг/га, іншими препаратами. Захищаючи картоплю та овочеві культури в липні хімічними препаратами, слід суворо дотримуватись санітарних вимог. 

Плодові  насадження

В яблуневих садах протягом липня будуть шкодити гусениці яблуневої плодожерки І – го  покоління, частина з яких відійде у зимову діапаузу, а інша частина заляльковуватиметься, також з’являтимуться метелики ІІ – го покоління, які літатимуть і відкладатимуть яйця на плоди осінніх і зимових сортів яблуні. Значної шкоди гусениці яблуневої плодожерки завдаватимуть незахищеним садам повсюди. 

Тепла з помірними опадами погода скрізь сприятиме наростанню чисельності й шкідливості сисних шкідників (зеленої яблуневої попелиці, червоного плодового кліща, щитівок і несправжньощитівок). 

Повсюдно призупиниться шкідливість листогризучих шкідників (розанової листокрутки, яблуневої молі, шовкопрядів), вони літатимуть і відкладатимуть зимуючі яйця. Гусениці білана жилкуватого і золотогуза живитимуться листками зерняткових порід.

Плоди середніх та пізніх сортів черешні і вишні скрізь пошкоджуватимуть личинки вишневої мухи. Закінчивши живлення (кінець липня) личинки заглиблюватимуться в грунт, де зимуватимуть.

За умов помірно теплої дощової погоди в липні повсюдно інтенсивнішатиме розвиток парші яблуні і груші, кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, посушлива жарка погода сприятиме розвитку борошнистої роси, а значні опади плодової гнилі.

Зерняткові сади в разі відлову феромонною пасткою за 7 днів спостережень 3 і більше метеликів яблуневої плодожерки другого покоління обробляють   матч 050 ЕС, к.е., 1 л/га, нурел-д, к.е., 1-1,5 л/га,  з додаванням проти парші, плодової гнилі, борошнистої роси та інших хвороб  топсин М, з.п.., 1-2 кг/га, світч 62,5 WG, в.г. 0,75-1 кг/га.   тіовіту джет 80 WG в.г 8 кг/га чи топазу к.е 0,3 – 0,4 л/га. Проти рухомих личинок щитівок і несправжньощитівок застосовують  бі-58 новий,к.е. 0,8-2,0 л/га,  данадим к.е 2 л/га, та інші.

Зимові сорти яблуні та груші наприкінці липня проти яблуневої плодожерки, парші, плодової гнилі, борошнистої роси обприскують люфоксом 105  ЕС, к.е 1 л/га, матчем к.е 1 л/га, нурел-Д з додаванням дітану М-45 з.п 2- 3 кг/га, малвіну в.г 1,8- 2,5 кг/га, проти парші, а також  тіовіт джек 80 WG в.г. 8 кг/га., проти борошнистої роси.

Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу хорусом в.г 2 л/га,  чи фіталом в.р.к 2 л/га.

Багатоїдні  шкідники

Повсюдно триватиме розвиток та шкідливість озимої та окличної інших підгризаючих совок. Гусениці совок живитимуться і шкодитимуть у посівах цукрових буряків, овочевих, інших просапних культур, заляльковуватимуться. 

Високі температури та низька відносна вологість повітря, що спостерігалась протягом червня (під час масового льоту метеликів) зменшили плодючість самиць до 80 – 120 яєць. Разом з тим, за настання оптимальних умов (температура 20 – 27 0С і відносної вологісті >70 0 С) для розвитку гусениць у липні ймовірне утворення осередків підвищеної чисельності і шкідливості фітофагів у посівах вищезазначених культур.

З листогризучих совок повсюдно осередково у посівах багаторічних трав, овочевих і просапних культур розвиватимуться і шкодитимуть гусениці листогризучих совок (капустяної, совки-гамми, городньої, люцернової), за високої чисельності гусениць яких, використовують актелік к.е, золон к.е діазинон к.е 1,1 – 1,5 л/га, інші у рекомендованих нормах. У посадках капусти ефективні  препарати: матч к.е 0,4 л/га, номолт,к.е.,0,3л/га та інші.

Стебловий кукурудзяний метелик. Протягом липня триватиме літ метеликів у посівах кукурудзи виплоджуватиметься та шкодитимуть гусениці. Оптимальними умовами для розвитку гусениць будуть температури 17 – 30 0 С та вологість повітря вище 80%.

На початку та під час масового відкладання яєць стеблового кукурудзяного метелика рекомендується випускати трихограму вогнівочної форми  50-100 тис.самиць/га. Обприскування посівів інсектицидом за наявності понад 18 % рослин з яйцекладками кукурудзяного метелика або 6 – 8 % рослин кукурудзи з гусеницями  кукурудзяного метелика застосовують борей.с.к.,0,12-0,14л/га, драгун,к.е.,1,2л/га, карате к.е, або карате зеон к.с 0,2 л/га, рубін, к.е. 0,2 л/га, дімілін з.п.., 0,09 кг/га. , та інші.