Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави.

   На озимих та ярих зернових колосових культурах під час колосіння, цвітіння рослин та наливу зерна розвиватимуться та шкодитимуть клопи шкідлива черепашка, гостроголовий, мавський. В червні продовжуватиметься відкладання клопами яєць, відродження і вихід на колос личинок. При пошкодженні ними зерна в колосі погіршується якість клейковини, посівні властивості зерна. Для збереження технологічних і посівних якостей зерна де поширений клоп шкідлива черепашка, посіви озимої пшениці за наявності 2 і більше личинок/м2, у посівах сильних і цінних сортів на решті посівів 4-6 личинок/м2 обприскують актарою в. г.. 0,1-0,14 л/га., енжіо 247 SC , 0,18 л/га, карате Зеон 050 СS, 0,15 л/га , каратель ЕС,КЕ 0,15 л/га, та інші.
   Хлібна жужелиця (турун) та хлібні жуки (кузька) в період цвітіння та формування зерна колосових культур виходитимуть з грунту на колоски та живитимуться зерном. При цьому спочатку пошкоджуватимуть зав’язь, а пізніше зерно, яке формується, внаслідок чого знижується урожай.
   На посівах ярих зернових культур шкодочинними залишаються: п’явиці, злакові мухи (шведська, гессенка), хлібні блішки, попелиці, тріпси. Із згаданими шкідниками будуть ефективні вищезгадані інсектициди.
   За помірно-теплої, вологої погоди в посівах зернових колосових культур залишається загроза розвитку та поширення хвороб – борошнистої роси, септоріозу, бурої листової іржі, піренофорозу, якими уражено 6-15% максимально 28% рослин, на 10-35% максимально 50% площ озимої пшениці. Ці хвороби та гельмінтоспоріоз, сітчаста плямистість, ринхоспоріоз розвиватимуться на ярині здебільшого в загущених посівах У посівах вівса розвиватиметься червоно-бура плямистісь. В посівах зернових культур де посів неякісно протруєним насінням, можливий розвиток сажкових хвороб. За високої зволоженості під час наливу зерна на колосових розвиватимуться альтернаріоз, фузаріоз, септоріоз, оливкова пліснява. Особливо небезпечним може бути раннє ураження колоса фузаріозом, зокрема, у фазу цвітіння, що створюватиме передумови формування щуплого неповноціного зерна з низькою чи зовсім втраченою життєздатністю. Запізнення з обприскуванням від ціє хвороби під час цвітіння викликає зниження ефективності обробки фунгіцидами, оскільки більш пізні обробки не впливають на розвиток патогена. Для попередження забруднення зерна фузарієвими мікотоксинами посіви захищають фунгіцидами (ікарус 250, ВЕ 1,0 л/га; колосаль Про, 0,3-0,4л/га, 1,0 л/га; солігор 425 ЕС,КЕ 0,9-1,0 л/га; рекс тон,КС, 0,4-0,6 л/га, та інші). За швидкого наростання захворювань листкової поверхні, а також колоса, висока ефективність оздоровлення рослин досягається обприскуванням фунгіцидами під час формування зернівок: абакус, мк.е. 1,25-1,75 л/га; альто супер к. е. 0,4-0,5 л/га, амістар екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га, імпал,КС 0,5 л/га; фолікур 250 EW,EB, 1 л/га, або аналоги.
   Відродженню личинок бульбочкових довгоносиків сприятиме дощова погода, які згодом заляльковуватимуться. Вихід жуків нового покоління відбудеться у другій половині червня. Горохова попелиця заселятиме пагони, квітки, листки, молоді стручки гороху. Жуки горохової зернівки живитимуться пилком і пелюстками гороху, а за жаркої погоди (не нижче 21 0С), за температури повітря 18-27 0С відкладатимуть яйця. За сухої, спекотної погоди можлива шкодочинність акацієвої (бобової) вогнівки і горохової плодожерки.
   За високої вологості повітря і температури 18-25 0С в загущених посівах гороху рослини хворіють на аскохітоз, пероноспороз, борошнисту росу.
   В період бутанізації – початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука /10 п. с.), попелиці (250-300 екз/10 п. с.), трипса 2 екз/квітку, горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць/м2) обробляють інсектицидами: актара в. г. 0,1 кг/га, фастак к.е. 0,15-0,25 л/га, карате зеон мк. с. 0,1- 0,125 л/га, акцент к.е 0,5-1 л/га, данадим, біммер к.е. 0,5-1 л/га, а також дозволені для застосування в посівах на зелений горошок: ф’юрі в. е. 0,07-0,1 л/га. Насінневі ділянки проти хвороб оприскують: амістар екстра, к.с. 0,5-0,75 л/га.
   Посівам сої шкодитимуть росткова муха, бульбочкові довгоносики, люцерновий клоп, попелиці, гусениці підгризаючих совок та інші. За умов підвищеної вологості, частих опадів, температури 18-26 0С у посівах сої на рослинах розвиватимуться аскохітоз, пероноспороз, церкоспороз.
   Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків/м2), люцернового клопа (2-5 екз/рослин), попелиць (250-300 екз/10 п. с.) акацієвої вогнівки (25 – 30 яєць/м2) посіви сої оприскують: золон,к.е, 2,5-3 л/га., бі-58 новий к. е. 0,5-1 л/га. На насінневих посівах оприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників. На багаторічних травах (люцерні, конюшині, експарцеті) у фазах стеблування-бутанізації ровиватимуться і шкодитимуть жуки і личинки довгоносиків, листогризучих гусениць, совок, клопів, попелиць та інших. За прохолодної, дощової погоди поширюватимуться плямистості, антракноз, аскохітоз, переноспороз.
   Проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць листогризучих совок, попелиць, клопів та бур’янів проводять підкіс багаторічних трав у фазу бутанізації для одержання насіння з проміжного укосу, з другого укосу, перед чи на початку цвітіння з обов’язковим вивезенням зеленої масси з полів. Після підкосу на насінневих ділянках, в період стеблування, бутанізації рослин люцерни за наявності ЕПШ: фітономуса (5-8 екз/ м2 личинок 20-30 екз/100 п. с.), гусениць підгризаючих совок 8-10 екз/м2, клопів-сліпняків 15-20, люцернової товстоніжки 20-25, попелиць 500-600 екз/100 п .с. посіви обробляють: актелліком к.е. 1 -1,5 л/га. бі-58 новий к.е. 0,5-1 л/га., золоном 1,4-2,8 л/г, фастаком к.е 0,2 л/га, ф’юрі в. е. 0,1-0,15 л/га. Одночасно з інсектицидами застосовують мікроелементи: борна кислота, молібдат амонію 0,3-0,6 кг/га. Ті ж препарати будуть ефективні проти конюшинного насіннеїда – апіона в період бутонізації конюшини.

Технічні культури

   Рослини буряків продовжуватиме заселяти бурякова листова попелиця, бурякова щитоноска, бур’якова мінуюча муха, також можлива осередкова шкодочинність листогризучих і підгризаючих совок, особливо на посівах кормового буряка, де посів проводився нетоксикованим насінням.
   Поширенню церкоспорозу, плямистостей листя на посівах цукрових буряків сприятиме тепла погода з достатньою вологістю повітря. Ураження пероноспорозом цукрових буряків відбудеться у вологу, прохолодну, а борошнистою росою, фомозом, та фузаріозною гниллю коренів у посушливу, жарку погоду. Осередково на площах де утворилась грунтова кірка поширюватиметься коренеїд. Через недостатнє забезпечення рослин елементами живлення за умов посухи чи зливових дощів можливий прояв голодування рослин.
   Розпушенням міжрядь відповідно до технології знищують яйця і личинок пластинчастовусих, коваликів інших. За потреби проводять захисні обробки крайових смуг чи всього поля (ЕПШ бурякової листової попелиці 5% заселених рослин, мінуючих мух – 30% заселених рослин), актеліком к. е. 1 л/га, золоном к. е. 1 л/га., бі-58 новий 0,5-1 л/га. Проти (листозризучих і підгризаючих) совок в період відкладання яєць рекомендовано застосовувати трихограму (20-30 тис.особин на га. 2-3 рази через 4-6 днів).
   При появі ознак пероноспорозу посіви обробляють: акробатом М.Ц. з. п. 2 кг/га. За появи окремих плям церкоспорозу на 3-5% рослин проводять обробки: дерозалом к.е 0,3-0,4 л/га., за ураження борошнистою росою іншими хворобами 5-10% рослин: альто супер к.е 0,5 л/га, рексом дуо к. е. 0,4-0,6 л/га., колфуго супер в. с. 2 л/га. За наростання хвороб проводять повторно (бажано іншим фунгіцідом) через 12-15, обробки фундазолом через 20-25 днів. Проти листогризучих і підгризаючих совок застосовують трихограму в період відкладання яєць, а за появи гусениць – проводити хімічні обробки інсектицидами: арриво 0,4 л/га., дурсбан к.е 2-2,5 л/га., золон.к.е 3-3,5 л/га ., децис профі, в.г. 0,05-0,1 кг/га.
   На рослинах соняшнику розвиватимуться геліхризова попелиця, клопи, цикадки, трипси, павутинний кліщ, накопленню яких сприятиме тепла з періодичними опадами погода. Сходи посівів шкодитимуть дротяники, несправжні дротяники, осередково підгризаючі і листогризучі совки.
   Тепла з частими опадами і підвищеною вологістю повітря погода призведе до ураження пероноспорозом, фомозом, іржею.
   У разі заселення клопами і геліхризовою попелицею понад 20% рослин за чисельністю 40-50екз. на кожній та відсутності ентомофагів до цвітіння культури проводять обробки: енжіо 247 SC,к.с. 0,18 л/га. Під час масового відкладання яєць лускокрилими випускають яйцеїда-трихограму. Гусениці першого покоління лучного метелика за чисельності 8-10 екз/ м2 , обробляють децис ф-люкс, 25 ЕС к.е., 0,3 л/га, кораген 20,КС, 015 л/га.
   З метою попередження розвитку хвороб пероноспороз, біла,сіра та фузаріозна коренева,фомоз рекомендовано до цвітіння культури провести захистні обробки в разі появи ознак хвороб аканто плюс 28, к.с. 0,5-1 л/га, амістар екстра 280 SC, к.с.., 0,75-1 л/га, дерозал 500 SC КС 0,5 л/га, та інші. За необхідності повторно проводять обробки через два тижні.
   На ярому ріпаку шкодочинними будуть ріпаковий квіткоїд, білани, прихованохоботники, капустяна попелиця, осередково совки, ріпаковий пильщик інші. За випадання частих дощів, рос на фоні помірно-теплої погоди розвиватимуться пероноспороз, фомоз. Захисні обробки ярого ріпаку проводять в період стеблування кінця бутонізації за надпорогової чисельності фітофагів: децис профі 25 WG,в.г.., 0,07 л/га, кайзо, ВГ, 0,2 л/га, карате зеоном м. к .с. 0,1-0,15 л/га., шаман, КЕ, 0,5 л/га.
   Стручки озимого ріпаку в осередках пошкоджуватиме капустяна стручкова галиця, насіннєвий прихованохоботник. За частих дощів у період дозрівання культури можливий розвиток альтернаріозу. За побуріння 70 % стручків і вологої погоди перед збиранням (за 14 днів) проводять десикацію гліфоганом 480, вулканом Плюс, 3 л/га.,домінатор Мега, в.р.,2 л/га., реглон Супер 150 SL, в.р.к., 2-3 л/га.

Картопля та овочеві культури

   Картопля, томати, баклажани заселятиме колорадський жук. За масового з’явлення личинок першого-другого віків (10-20 екз. на кожен з 8-10% заселених кущів), захищають посіви актарою в. г. 0,06-0,08 кг/га., конфідор 20% 0,2-0,25 л/га, конфідор максі 70% 0,045-0,05 л/га, каліпсо, к.е.,0,1-0,2 л/га,бомбардир,в.г.,0,045-0,05 кг/га, та інші. На капусті повсюди розвиватимуться і шкодитимуть гусениці біланів, молі, совок та попелиць в осередках клопи, стебловий капустяний прихованохоботник. За чисельності гусениць совок 1-2 на ранній, 2 і більше екз. на пізній капусті, за 5% і більше заселених рослин, молі, біланів 2-5 екз на 10% рослин посіви захищають. Проти попелиці в разі заселення 5-10% рослин застосовують актара к. с 0,07-0,09 л/га. децис профі в.г. 0,035 кг/га, проти гусениць лускокрилих застосовують: ф’юрі к. е 0,1-0,15 л/га., дімілін з. п. 0,08-0,12 л/га.
   Відбуватиметься розвиток хвороб картоплі і томатів (фітофтороз, макроспоріоз), огірків (пероноспороз, бактеріоз), цибулі (пероноспороз) за умов теплої 15-20 0С, вологої погоди (відносна вологість повітря понад 87%) розвиток та поширення хвороб зростатиме.
   Картоплю від хвороб профілактично (у фазі бутанізації-цвітіння), томати за появи перших ознак фітофторозу, захищають препаратами: акробат МЦ в.г. 2 кг/га, татту к.с., 3 л/га, ридоміл голд М.Ц. в.г., 2,5 кг/га., і іншими.
   Перше обприскування огірків від хвороб проводять у фазі 2-3 справжніх листочків препаратами контактної дії (1% бордоською рідиною), через 10-12 днів після попередньої – системними препаратами: альєтт МЦ з. п., акробат м. ц., з. п. 2 кг/га, ридоміл Голд МЦ., з.п., або в.г. метаксил ,з.п., 2,5 кг/га., квадрис к.с.,0,6 л/га, та інші. На цибулі в разі розвитку переноспорозу застосовується альєтт з.п 1,2-2 кг/га, ридоміл голд М.Ц. в.т. 2,5 кг/га. На капусті, цибулі додають прилипачі – збиране молоко, тренд.

Плодові насадження

   Молоді жуки яблуневого квіткоїда в кінці червня перейдуть у літню діапаузу. Метелики білана жилкуватого відкладатимуть яйця і заляльковуватимуться гусениці золотогуза, розанової листокрутки, шовкопрядів, яблуневої молі, згодом вилітатимуть метелики і відкладатимуть яйця. Чисельності і шкодочинності сисних комах (кліщів, попелиць, медяниць, щитівок) сприятиме тепла і посушлива погода.
   У яблуневих садах скрізь відбуватиметься літ метеликів І го покоління яблуневої плодожерки, відкладання яєць буде активним за відсутності опадів і вітру та температури повітря 16 0С у вечірні години. Продовжуватиметься відродження гусениць І- го покоління. Личинки яблуневого і грушевого пильщиків пошкоджуватимуть плоди, виїдаючи насіннєву камеру. Закінчивши живлення (період опадання надлишкової зав’язі), вони заглиблюються в грунт на зимівлю. Вишнева муха відкладатиме яйця в плоди вишні і черешні середніх і пізніх сортів де розвиватимуться її личинки.
Суха, жарка погода сприятеме розвитку борошнистої роси, плодової гнилі. Прохолодна погода за значних опадів сприятиме ураженню кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика у кісточкових насадженнях. У зерняткових насадженнях поширюватиметься парша. Уражені гілки, пагони моніліальним опіком зрізати та спалювати.
   Під час масового вікладання яєць, на початку відродження гусениць першого покоління яблуневої плодожерки сади обприскують дурсбаном, к.е.,2 л/га, золоном к.е. 2,5-3 л/га, нурел Д, к.е., 1-1,5 л/га, з додаванням проти парші мерпан 80 в.г 1,9-2,5 кг/га, хорус 75 WG, в.г. 0,25 кг/га, проти борошнистої роси імпакт 25 SC к.с. 0,15 л/га, кумулюс ДФ в.г.,6 кг/га чи тіовіт джет 80 WG в.г. 8 кг/га або іншими препаратами.

Багатоїдні шкідники

   Підгризаючі совки. Оптимальні умови: температура 18-25 0С, відносна вологість повітря у межах 70-90% та наявність квітучої рослинності сприятимуть льоту метеликів озимої та окличної совки у посівах, відкладанню яєць, відродженню і живленню гусениць.
   За наявності в посівах буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі інших просапних культур 3-8, озимої пшениці 2-3 екз/ м2 гусениць, застосовують хімічні препарати: децис профі, вг, 0,035 кг/га, карате зеон мк. с. 0,3 л/га, борей, КС, 0,14 л/га., та інші. Інсектициди доцільно застосовувати в період відродження гусениць за появи другого віку, коли вони живляться відкрито і є найбільш уразливими, у вечірній період.
   Повсюди в посівах багаторічних трав, овочевих і просапних культур осередково шкодитимуть гусениці І покоління листогризучих совок (капустяна, совка-гамма, городня та інші).
   Проти гусениць листогризучих совок використовують: альтекс, к. е, золон 35 к. е. та інші у рекомендованих нормах. У посадках капусти димілін з. п. 0,08-0,12 кг/га, матч 050 EC к. е. 0,4 л/га, номолт к. c 0,3 л/га.
   Стебловий (кукурудзяний) метелик літатиме та відкладатиме яйця, особливо на добре розвинуті рослини кукурудзи, проса та товстостебельних бур’янів. За умов помірної, вологої погоди, температури 18-30 0С, вологості більше 70% інтенсивність льоту та відкладання яєць зростатиме.
   Ефективним прийомом для обмеження чисельності і шкодочинності гусениць кукурудзяного метелика є випуск вогнівочної форми трихограми на початку і вдруге в період массового відкладання яєць (50-100 тис. самиць/га.)
   Лучний метелик. Можливий осередковий літ, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць у неугіддях, придороржніх смугах, посівах багаторічних трав, цукрових буряків та інших посівах.      Обмеження масового розмноження шкідника досягнеться за вчасного виявлення вогнищ фітофага та суворого дотримання строків і норм витрати інсектицидів.
   В посівах сої виявлено відродження та шкодочинність гусениць чортополохівки, яка скелетує листя. Гусениця здатна завдати відчутної шкоди рослинам сої, соняшнику, кукурудзи, плодовим насадженням та овочевим культурам. З метою попередження втрат через шкідливість личинок чортополохівки, необхідно при перевищенні ЕПШ для листогризучих совок (цукрові буряки- 2-3 гус/м.кв.для 1 покоління і 5-6 гус/рослину для другого покоління; соняшник- 8-10 гус/м.кв.; соя 1-3 гус/м.кв; яблуня- 10-15 % пошкоджених листків) провести заходи захисту через крайові або суцільні обробки згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Необхідно також врахувати здатність гусениць швидко пересуватися в пошуках поживи.
   При роботі з пестицидами слід суворо дотримуватись регламентів застосування, вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища.
   Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації, попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблених площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.