Сільгосппідприємства Хмельницької області завершили черговий етап робіт у рослинництві – осінню посівну кампанію 2018 року. Наступним важливим етапом роботи сільського господаря є догляд за посівами та відведення насінницьких ділянок озимих культур.

   При відведенні площ під насінницькі ділянки керівникам та агрономам сільгосппідприємств, що планують здійснювати виробництво насіння, необхідно приділити увагу кільком наведеним нижче важливим моментам.
   Передусім, слід перевірити наявність сортів які плануються до виробництва у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні (або в Переліку сортів рослин ОЕСР, тих рослин, до схем сертифікації яких приєдналася Україна та які вирощуються з метою експорту). Перевага повинна надаватись районованим сортам з високим потенціалом врожайності та кращими показниками якості, стійким до хвороб, шкідників і несприятливих кліматичних умов.
   Не менш важливим є оформлення документального супроводу насінницьких посівів. Так, згідно «Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал» при подачі до органу із сертифікації заявки на визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу додаються:
документи, що підтверджують право на використання сорту рослин (патент та/або свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин, та/або ліцензійний договір про використання сорту рослин);
копії сертифікатів, виданих на насіння або садивний матеріал попередньої генерації під час послідовного розмноження;
схема розміщення поля (полів) посіву або насадження з прив’язкою до місцевості;
для гібридів — інформація про співвідношення чоловічих і жіночих рослин, визначене власником майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту.
   Насінділянка повинна бути розміщена на кращих ґрунтах та по кращих попередниках. Для озимих зернових культур кращими попередниками є чорний пар, зайнятий пар, багаторічні трави, вико-вівсяні і горохово-вівсяні суміші на зелений корм, зернобобові, картопля і кукурудза на силос.
   Неприпустимим є розміщення насінницьких ділянок на полях де вирощувалась та ж культура, або після важковідокремлюваних культур. До культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється від насіння основної культури (за очищення), відносять:
у пшениці – ячмінь, жито, тритикале, овес;
у ячмені – пшеницю, жито, тритикале, овес;
у житі – пшеницю, тритикале, ячмінь, овес;
у тритикале – пшеницю, жито, ячмінь, овес;

   Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 р. N 164 «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах» передбачено, що для озимих жита і ячменю повторний посів на одному і тому ж полі допускається проводити не менше ніж через один рік, для пшениці озимої - не менше ніж через два роки, для ріпаку озимого - не менше ніж через три роки.               Дотримання цих вимог дає змогу зменшити ураженість посівів хворобами які передаються через рослинні рештки та запобігти поширенню шкідників.
   Обов’язковою вимогою для насінницьких посівів озимого жита є дотримання просторової ізоляції, для озимої пшениці і озимого ячменю - розмежування посівів.
   Просторова ізоляція озимого жита повинна складати :
- для сортів не менше 300 м для добазового та базового насіння і 250 м для сертифікованого насіння.
- для гібридів не менше 1000*/600 м для добазового та базового насіння і 500 м для сертифікованого насіння. (*для гібридів з використанням цитоплазматичної чоловічої стерильності).
   Розмежування посівів повинно гарантувати недопустимість випадкового їх засмічення під час проведення технологічних операцій по догляду та збиранню врожаю. Зокрема, розмежування посівів (в т.ч. в межах однієї культури) повинно становити не менше, ніж 1 м між сортами та 0,5 м – між генераціями одного сорту.
   Важливим елементом отримання високого врожаю якісного насіння є дотримання технології вирощування сільськогосподарських культур. Підживлення посівів, боротьба з бур’янами, хворобами та шкідниками не мають принципових відмінностей від проведення їх на товарних посівах. Головною вимогою до агротехнічних заходів щодо догляду за посівами є проведення їх в оптимальні строки і на високому агротехнічному рівні.