Озимий клин Хмельниччини поступово переходить в стан зимового спокою, проте аграрії переймаються новою турботою: заселення посівів мишоподібними гризунами. Це численна група класу ссавців, характерними біологічними особливостями яких є живлення рослинним кормом і висока плодючість.

   Пристосовуючись до життя в умовах сільгоспугідь і осель людини, значна частина їх перетворилась на небезпечних шкідників сільського, лісового, комунального господарства. За сприятливих умов гризуни швидко розмножуються і завдають відчутних збитків посівам озимих, плодовим насадженням, ягідникам, зерновим та овочевим запасам, значного псування завдають сіножатям та пасовищам, селяться у посівах, на вигонах, перелогових землях, городах, молодих посадках та садах. Взимку під снігом харчуються сходами озимих зернових, ріпаку тощо, зимують крім того у скиртах соломи та сіна, також завдаючи збитошної дії. На ланах області найпоширенішими є полівки, що розмножуються протягом усього теплого періоду, а сіра полівка і взимку. Одна самка може давати до 90 особин на рік. За сприятливих умов усе це призводить до масового розмноження гризунів. Шкодочинність полівок дуже висока: на окремих полях при наявності великої кількості колоній за неправильного або несвоєчасного регулювання чисельності шкідників втрати врожаю озимої пшениці можуть досягати 35–40%. У роки масового їх розмноження інколи виникає потреба у пересіванні пошкоджених масивів. Розмноження гризунів може обмежуватися природними факторами. Так, ранні морози та відсутність снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричинюють їх загибель.             Зниженню кількості сприяють також посушливі умови весни й літа. Певну роль у цьому відіграють також хижі та всеїдні птахи й ссавці. Та попри це загроза для майбутнього врожаю залишається досить високою, тому треба вчасно проводити захисні заходи: профілактичними є дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів, вчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка, що позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Регулювання чисельності гризунів треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. Для цього перед сівбою озимини треба знищувати гризунів на попереднику та прилеглих угіддях. Якщо ж на одному гектарі посівів озимих, багаторічних трав чи інших культур щільність мишоподібних гризунів сягає 3–5 і більше колоній, то треба вжити винищувальних заходів з дотриманням правил безпеки, санітарних вимог, регламентів застосування та рекомендацій виробника, використовуючи рекомендовані родентициди, занесені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». На даний час фахівці відділів фітосанітарного напряму проводять планові осінні обстеження сільськогосподарських угідь, тому за детальнішою консультацією з питань обстеження, встановлення чисельності, ступені шкодочинності мишоподібних гризунів, підбору препаратів та їх застосування звертайтесь до фахівців, що працюють в районах.
   Сергій Пептюк, головний спеціаліст відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків