Всесвітній день боротьби зі сказом є ініціативою благодійної організації «Альянс по боротьбі зі сказом» (ARC) та «Центрів боротьби з хворобами і профілактики хвороб» (CDC), за підтримки Всесвітньої Організації Охорони здоров’я. Цей День має щорічний характер і проводиться 28 вересня.

Всесвітній день боротьби зі сказом покликаний підвищувати інформованість про наслідки сказу у людини і тварин, як попереджати це захворювання серед людей, в тому числі проводячи боротьбу з його збудником в резервуарах серед тварин.

Через сказ щорічно гине понад 55 тис. людей і більше 1 млн тварин по всьому світі. Прямі збитки від сказу складають майже 4 млрд євро в рік. Кожного року в світі 15 млн людей одержують направлення на лікування за підозрою в інфікуванні сказом.

В Україні дане захворювання реєструється в усіх областях і природно-географічних зонахі майже щороку від цього небезпечного захворювання помирає від 1 до 7 осіб (за період з 2008 по 2017 рік - 31 випадок). Основними джерелами збудника сказу для людей за останнє десятиріччя були, як і раніше — коти (10 випадків - 32,25%, в т.ч. 3 безпритульні), собаки - (15 випадків - 48,4%, в т.ч. 5 безпритульних), лисиці (5 випадків – 16,1%), в одному випадку тварина, яка нанесла укус, не встановлена. Головною причиною, що призвела до захворювання і смерті, укушених скаженими тваринами людей, є небажання або незнання про необхідність профілактичного лікування вакциною. Крім того, причиною смерті від цього страшного захворювання стають пізнє звернення до фахівців та пізній початок лікування. Тим часом, очищення рани та імунізація, зроблені якомога раніше після підозрілого контакту з твариною можуть запобігти розвитку сказу практично на 100 %.

Сказ – небезпечне вірусне інфекційне захворювання, що передається людині під час укусу або контакту із слиною хворої тварини. Однією з основних ознак розвитку захворювання є водобоязнь, утруднення під час ковтання рідини, поява судом при спробі пити воду. Тому сказ називають ще й гідрофобією. З моменту появи ознак і симптомів хвороби сказ стає смертельним.

Інкубаційний період сказу триває достатньо довго - в середньому 1-3 місяці (хоча може тривати і до року). Перші ознаки хвороби виникають пізно, коли в мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), які роблять лікування проблематичним. Для полегшення виснажливого стану хворого проводиться симптоматичне лікування.

Перші ознаки хвороби проявляються підвищенням температури до 37,2-37,3 °C, пригніченим станом, поганим сном, безсонням і занепокоєнням хворого. Після чого спостерігається підвищена чутливість: різка реакція на світло, шум, проявляється агресія, з’являються галюцинації, відчуття страху (світлобоязнь, водобоязнь).  У результаті важких паралітичних розладів дихання настає смерть.

Якщо Вас укусила тварина або її слина потрапила на Вашу шкіру чи слизові оболонки, головне – швидко промити рану (подряпину) водою з милом, обробити краї рани спиртовим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку, ушкоджений одяг перед ремонтом обробити гарячою праскою  і вцей же день слід звернутися до травматологічного пункту, який працює цілодобово. Єдиним захистом від хвороби є щеплення. Необхідною умовою є з’ясування ім’я та адреси господаря тварини. Це необхідно для того, щоб ветеринар міг спостерігати за станом тварини протягом 10 діб від моменту укусу.

Профілактика цього смертельно небезпечного захворювання та заходи боротьби з ним полягають у щорічній вакцинації домашніх тварин проти сказу. Якщо раніше сказ переважно реєструвався у сільській місцевості, то в сучасних умовах зростає кількість випадків в міських населених пунктах. Причинами цього збільшення кількості безпритульних собак і котів у населених пунктах, особливо у приміських зонах.

З метою запобігання захворюванню на сказ серед населення необхідно дотримуватися головних правил:

1. Уникати контактів з безпритульними і дикими тваринами. Звертати особливу увагу дітей на небезпеку таких контактів.
2. Своєчасно здійснювати щеплення домашнім тваринам.
3. За найменшої підозри на захворювання серед тварин – повідомляти територіальні органи Держпродспоживслужби.
4. Негайно звернутися до лікаря після контакту (укусу або ослинення) з підозрілою твариною, оскільки при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається.
5. Тільки вчасно і кваліфіковано проведена первинна хірургічна обробка ран та вакцинація проти сказу можуть вберегти потерпілих людей від смертельних наслідків.