Кожна людина майже щодня використовує мийні засоби та засоби для чищення. В Україні середньостатистичне застосування таких засобів становить близько 10 кг в рік на кожного громадянина.

Найбільша небезпека для здоров’я людини та довкілля – це наявність в мийних засобах поверхнево-активних речовин і фосфатів. Використання мийних та чистящих засобів пов’язано з безпосереднім контактом зі шкірою людини.

Тому дуже важливо, щоб саме ця категорія продукції відповідала найвищим вимогам безпеки, відповідно до вимог Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2008 року № 717 із внесеними змінами Постановою КМУ від 28.08.2013 року № 632 визначено, що мийний засіб – будь-яка речовина або препарат, що містить мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення. Мийний засіб може бути у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо.

Вимоги Технічного регламенту поширюються на:

­  мийні засоби, призначені для прання або очищення та введені в обіг на території України для потреб споживача (користувача);

­  мийні засоби, призначені для замочування, полоскання, підкрохмалювання, пом’якшення або вибілювання виробів з тканин;

­  мийні засоби, призначені для очищення поверхонь, матеріалів, виробів, механізмів, механічних пристроїв, транспортних засобів та допоміжного обладнання, інструментарію, апаратури тощо;

­  інші мийні засоби, призначені для використання під час прання та очищення.

При купівлі товару необхідно звертати увагу на наявність маркування. Відповідно до вимог п. 11 Технічного регламенту, мийний засіб маркується шляхом нанесення на зовнішню поверхню пакування чи етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу, із зазначенням:

­  найменування та інформації про призначення мийного засобу;

­  торговельної марки (за наявності) або торговельного знаку, найменування, місцезнаходження та номера телефону виробника мийного засобу або його уповноваженого представника;

­  інформації про склад мийного засобу;

­  адреси, зокрема електронної пошти (за наявності), та номера телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів;

­  інструкції із застосування, заходів безпеки та спеціальних застережень згідно із законодавством, а в разі їх відсутності – вимог, наведених у ДСТУ ГОСТ 31340:2009 “Попереджувальне маркування хімічної продукції. Загальні вимоги”;

­  маси нетто чи об’єму;

­  дати виготовлення;

­  строку придатності;

­  умов зберігання (в разі потреби).

Термін придатності або зберігання мийних засобів – це інтервал часу, протягом якого виробник гарантує, що вироблена продукція зберігає свої споживчі властивості у разі додержання відповідних умов зберігання законодавством. Вибираючи мийні засоби, не варто купувати низькоякісну продукцію на стихійному ринку, в невідомому магазині та в пакуванні, на якому не зазначено склад товару. Під час вибору, не слід орієнтуватися на рекламу чи назву торгівельних марок. Найкраще, звернути увагу і бути зосередженим на читанні етикеток та огляді самого пакування.

Відповідно п. 14 Технічного регламенту, маркування рідкого мийного засобу не повинне містити графічного зображення продуктів харчування, зокрема фруктів, коли таке зображення може ввести споживача (користувача) в оману стосовно його застосування, крім випадків зображення продуктів харчування разом з речами побуту, що прямо вказують на призначення засобу.

На зовнішню поверхню пакування чи етикетку мийного засобу, що пройшов оцінку відповідності згідно з Технічним регламентом обов’язково наноситься знак відповідності згідно форми та описом, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р. № 1184 “Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення ”.

Форма знака відповідності технічним регламентам

­  Знак відповідності технічним регламентам (далі – знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника. Довжина розриву кола становить 0,22 його загальної довжини (або 80 градусів).

­  Зображення знака відповідності може бути плоским або рельєфним і виконується двома контрастними кольорами.

­  Висота знака відповідності не може бути менш як 5 міліметрів, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

Пам’ятайте, що при придбанні товару, не можна нехтувати інформацією, яку розміщує на маркуванні продукції виробник. Вимоги до маркування продукції встановлюються нормативним документом, відповідно до яких вона виробляється.

Це інформація про:

­  найменування виробника,

­  його місцезнаходження,

­  товарний або фірмовий знак,

­  склад продукції,

­  призначення та спосіб застосування,

­  запобіжні заходи,

­  дату виробництва або кінцевий термін реалізації,

­  термін зберігання, тощо.

Мийні засоби, зокрема пральні порошки, світова наука класифікує як найнебезпечніші для здоров’я людини і навколишнього середовища хімічні речовини зі всіх речовин, із якими споживач контактує у побуті. Це пояснюється їхнім масовим розповсюдженням, постійним (на протязі всього життя) контактом людини з миючими засобами, включаючи контакт шкіри людини з одягом, на якій є залишки токсичних компонентів пральних порошків. Наявність у складі мийних засобів ПАР, фосфатів, багатьох інших компонентів суворо контролюється, оскільки при перевищенні дозування організму людини може бути завдано істотної шкоди. Проблема ще й у тому, що якщо на етикетці зазначено той або інший інгредієнт – значить його присутність в зазначеній кількості дозволена чинним законодавством.

На останок зазначимо, що метою застосування будь-якого технічного регламенту є захист життя та здоров’я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони довкілля та природних ресурсів, запобігання недобросовісній практиці, а тому встановлення відповідних чітких та прозорих правил і вимог є необхідною передумовою для досягнення зазначеної мети.