У багатьох країнах світу десикація – обов’язковий захід у технології вирощування озимого ріпаку. Десикацію проводять передусім з метою запобігання втрат під час збирання, а отже, це останній штрих у збереженні врожаю.

Неважливо, яким був вегетаційний рік – вологим чи сухим. Десикація дозволяє зробити достигання рівномірним, а в разі сильної засміченості ще й знищити небажану трав’янисту рослинність, що надалі полегшить збирання врожаю і підвищить його якість.

Оптимальні терміни для проведення десикації – побуріння 70% стручків ріпаку. На цьому етапі стручки здатні, не розтріскуючись, згинатися в кільце навколо пальця. Слід пам’ятати, що надто рання десикація – за вологості насіння понад 30% – може зашкодити та спричинити зниження врожайності і втрати олії, адже культура досі продукує суху речовину в насінні, вона чутлива до механічних пошкоджень. Тому при наземному обприскуванні, щоб зменшити механічні пошкодження, краще використовувати техніку з високим кліренсом.

Проводити десикацію краще ввечері або в похмуру погоду. Це пов’язано з тим, що при потраплянні препарату на рослини утворюються хімічні сполуки, які швидко розкладаються під дією ультрафіолету. Тому обробка не в сонячну погоду покращує ефективність препаратів. Починати збирати врожай можна через п’ять-сім діб після обприскування.

             Які переваги від застосування десикантів?

   Насамперед зниження збиральної вологості насіння. Дуже часто на полі видно, що насіння ріпаку вже достигло, а стебла ще зелені . Якщо чекати, доки підсохнуть стебла, насіння зі стручків почне осипатися; якщо не чекати і починати збирати, це може ускладнити обмолот. Вологіші частини стебел знижують пропускну здатність комбайна, відповідно підвищується вміст зелених домішок, що призводить до багатьох негативних наслідків. Скажімо, вологіше насіння й зелені домішки віддають свою вологу сухому насінню, таке зворотне зволоження може сягати 4% і більше, а кожен господарник знає, скільки коштує один тонно-процент на елеваторі.

Тому зниження збиральної вологості навіть на кілька відсотків за рахунок обробки десикантом, коштуватиме суттєво менше, ніж зниження вологості з використаннямсушарок.

   По-друге, усім добре відомо, що насіння ріпаку достигає нерівномірно, стручки середнього й нижнього ярусів достигають пізніше, ніж верхнього. Якщо чекати, коли вся рослина буде готова до збирання, багато насіння осиплеться. І навпаки, якщо почати збирати на початку дозрівання, багато насіння буде некондиційним. В обох випадках це великі втрати. Застосування десикантів не лише припиняє розвиток рослини, починаючи з кореневої системи і закінчуючи генеративними органами, а й витягує вологу з обробленої рослини. Висушування рослин відбувається завдяки порушенню фізіологічних та біохімічних процесів, що призводить до послаблення водоутримання тканин і загибелі клітин, а відтак до висихання рослин. Отже, при застосуванні препаратів досягається головна мета десикації – різко зменшується вологість насіння.

   По-третє, при збиранні без десикації на полі може бути чимало зеленої маси – бур’яни, зелені стебла самого ріпаку тощо. Усе це дуже заважає ефективному збиранню врожаю, виникає потреба в роздільному комбайнуванні, а це додаткові витрати й ризики, що за погодних умов насіння може осипатися у валках. При проведенні десикації   відбувається швидке висушування стебел і листя, що сприяє пришвидшенню

збирання врожаю і зменшенню втрат.

   По-четверте, застосування десикантів дозволяє покращити якість урожаю насіння і збільшити вміст олії. Це відбувається за рахунок кращого достигання, пришвидшення фізіологічних процесів, зменшення поширення хвороб, особливо білої і сірої гнилей.

   Для проведення десикації слід застосовувати препарати згідно ”Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні’’ і Доповненнями до нього, суворо дотримуватись ДСП 8.8.1.2.002-98 та правил техніки безпеки. Особливу увагу звертати на застережні заходи у разі близького розміщення культур, які не підлягають хімічному підсушуванню, або ж багаторічних насаджень.

      Тетяна Данилюк — головний спеціаліст відділу карантину рослин ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області