Гризуни-найчисленніший ряд у класі ссавців. В умовах України розвивається близько 38 їх видів, які представлені мишами, полівками, пацюками, ховрахами та іншими. Оскільки життєдіяльність гризунів пов’язана із споживанням значної кількості корму та харчових продуктів, призначених для домашних тварин і людини їх відносини стали конкурентними.

Щорічно мишоподібні гризуни заселяють сільськогосподарські угіддя пошкоджують та знищують врожайність вирощуваних на них культур. На території області господарське значення мають сіра звичайна полівка, миші( польова, лісова, хатна).

Найбільш поширена звичайна полівка( MicrotusarvalisPallas) живиться переважно зеленими частинами рослин, рідко насінням та ягодами. Доросла звичайна полівка протягом доби з’їдає до 30-40 г соковитого корму. Якщо полівка харчується лише зерном, то вона швидко гине. Протягом року буває 3-4, інколи 7 виводків. Вид гризунів характериризуються високою плодючістю та здатністю до швидкого відновлення популяції, так якщо десять пар полівок помістити в оптимальні для них умови теплообміну, живлення і вологості та виключити їхню загибель від хижаків, хвороб та інших причин, вони за рік разом з їхнім потомством народили б від 6 до 10 мільярдів особин загальною масою 180 тис. тонн. За одну добу така кількість шкідників може повністю з’їсти на корені урожай пшениці у фазі колосіння на площі 30 тис.га.

Збільшенню чисельності мишоподібних гризунів сприяє недбале господарювання на землі, а саме: втрати врожаю при збиранні, поверхневий чи нульовий обробіток грунту, нехтування зяблевою оранкою, несвоєчасне прибирання післяжнивних решток, порушення сивозміни.

Заселеність сільськогосподарських угідь мишоподібними гризунами виявляють шляхом підрахунку кількості жилих колоній і нір на 1 га. Обліковують колонії на угіддях із рідкою рослинністю на маршрутах завширшки 10 м та довжиною 1000 м, шо складає 1 га( рахуючи, що в 1000 м 1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків). Маршрути прокладають по діагоналі ділянки, виключаючи обліки лише в центрі ділянки або на її краях. При густій рослинності ширина маршрутної смуги може зменшуватись до 2,5-5,0 м. Також обліки чисельності мишоподібних гризунів можна проводити на виділених ділянках площею 0,25 га ( 50х50 м). На них у другій половині дня прикопують та притоптують всі нори, кількість їх підраховують і записують. У першій половині наступного дня на цих же ділянках підраховують і прикопують всі відкриті нори (прикопують для того щоб уникнути помилок при підрахунках відкритих нір). В результаті цього одержують відомості лише про кількість жилих нір на 0,25 га.Одну таку ділянку закладають на кожні 200-300 га угіддя. Середню кількість нір ( всіх і жилих) підраховують по всіх ділянках взятих на кожному угідді.

Основою будь-якої системи захисту рослин від шкідливих об’єктів є визначення ступення загрози від них для культури та прийняття рішення про доцільність застосування засобів захисту. Обробка з метою обмеження чисельності та шкодочинності мишоподібних гризунів доцільна при перевишенні ЕПШ, який складає 3 жилі колонії на озимих культурах та 5 жилих колоній на багаторічних травах.

Захист сільськогосподарських посівів від гризунів забезпечується використанням отруйних принад- родентицидів. З метою організації захисних міроприємств, використовують хімічні препарати ( Бродівіт,р, Бромакем,ПР; Ізоцин,МК; Рат Кіллер Супер, ГП, шторм 0,005% воскові брикети) та біологічні (Бактероденцид БТ, зернова принада ) інші згідно “Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні”).

Важливо розуміти, що мишоподібні гризуни здатні до повторного заселення сільськогосподарських угідь, тому для досягнення очікуваного ефекту виникатиме необхіднісь проведення декількох обробок. З питань визначення видового складу, чисельності шкідників та вибору засобів обмеження їх чисельності до господарськоневідчутного рівня завжди готові надати професійну допомогу спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки Головного управління  Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.