Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

but vs
but ap
but up
but zs

Завезений із США в Європу колорадський жук в 1949 році був виявлений в Львівській області і, незважаючи на значні заходи прийняті проти нього, за 16 років заселив усю територію України і в найближчі 100 років позиції здавати не збирається. Втрати врожаю картоплі без захисту від цього шкідника можуть становити від 30 до 90% в залежності від чисельності жука, погодніх умов, стану і фази розвитку картоплі, рівня стійкості сорту та інших факторів.

kolorad

   Зараз картопля в нашому районі вирощується переважно на присадибних ділянках, де в більшості, панує монокультура цієї рослини, не дотримується належна система захисту, а садіння проводиться не якісним насіннєвим матеріалом.
   За класифікацією ФАО колорадський жук належить до 13 видів членистоногих із найвищим рівнем резистентності (стійкості) до всіх застосовуваних інсектицидів. Чисельність шкідника істотно не обмежують кліматичні умови та біологічні фактори (конкуренти живлення, хижаки, збудники захворювань та інше), він має дуже велику плодючість (від 200 до 400 яєць на одну самку) з високим ступенем виживання потомства в період розвитку. Тому колорадський жук переважає за потенціалом розмноження усі аборигенні види комах в Україні з двома, як і в нього, поколіннями в рік. Крім того шкідник має надзвичайно велику пристосованість (пластичність) до несприятливих умов, впадаючи в діапаузи різної тривалості (до 3-х років) , що дає можливість пережити будь-які екстремальні погодні умови.
Пошкоджують жуки передусім слабкі рослини, особливо вироджені заражені вірусними хворобами. Тому одним із заходів боротьби є застосування усіх технологічних прийомів, направлених на вирощування міцних і здорових рослин. Перш за все посадковий матеріал слід міняти кожні 3-4 роки, найкраще в насінницьких господарствах, де є оздоровлена від вірусів картопля ( від чого урожайність збільшується в 2-3 рази).
Сприяє підвищенню стійкості також удобрення фосфорно-калійними добривами (Р2О5 ---0,8-1 кг\ сотку, К2О---1,2-1,6кг\сотку). Щоб не було додаткового джерела живлення для жуків другого покоління, та зменшити накопичили резервних речовин на зиму, бадилля перед збиранням (за 10 днів) скошують і видаляють з присадибної ділянки, або знищують на місці. Глибока зяблева оранка, або перекопування грунту також сприяють зменшенню зимуючих жуків.
   Найважливіше захистити картоплю перед цвітінням, так як в період цвітіння та формування бульб вона дуже чутлива до пошкодження.
   Найбільш доступним, екологічним і перспективним методом захисту є підбір стійких до пошкодження колорадським жуком сортів картоплі. Повністю стійких сортів вченим вивести не вдалося ( не беручи до уваги трансгенні). Серед виведених методом класичної селекції сортів є лише відносно стійкі. Вони обмежують виживання популяції шкідника на 50-80%, послаблюють її стійкість до абіотичних факторів та інсектицидів, а також є важливим чинником в обмеженні формування резистентності.
   Із районованих на Україні 73 сортів картоплі за даними Інституту захисту рослин до відносно стійких належать сорти: Бородянська рожева, Воловецька, Дезіре, Древлянка, Зарево, Зов, Ласунак, Лікарія, Обеліск, Обрій, Повінь, Ракурс, Світанок Київський, Темп, Тімоте, та Явір. При вирощуванні цих сортів можна обійтись однією хімічною обробкою, в крайньому разі, за несприятливих погодніх умов чи дуже великій кіль кості шкідника та розтягнутості його появи – двома.
   В Україні відомо 378 природних ворогів колорадського жука починаючи від найпростіших організмів (мікробів) і закінчуючи хребетними тваринами, але практичне їх значення в боротьбі з цим шкідником незначне. Майже всі вони багатоїдні і ефективність їх проти колорадського жука дуже мала.
   В останній час знизилась ефективність піретроїдних препаратів (арріво ,децис, карате, кінмікс , фастак, шерпа). Це пояснюється тим, що колорадський жук набуває стійкості до інсектициду через 10-15 років його застосування. Спекотна погода знижує токсичність рідинних препаратів. За таких умов краще застосовувати препарати класу фенілпіразолів (регент 80% в.г.– 0,2-0,25 гр/сотку, конфідор 20% в.р.к .-2 гр/сотку), класу неонікотиноїдів (актара 25%в.г.—6-8 гр/сотку, моспілан 20% з.п.- 0,2 гр/сотку) та інші.
   Слід пам'ятати, чим інтенсивніше і триваліше застосування інсектицидів, однотипних за механізмом дії, тим швидша поява стійки проти них популяцій шкідника. Коли кількість особин , що вижили після трьохкратної обробки препаратом з максимально рекомендованою дозою перевищує 20%, потрібно вилучити з використання цей інсектицид і впровадити новий, або повністю змінити клас інсектициду.
Помічено , що жук найінтенсивніше живиться за 2-4 години до настання темряви, отже обробки краще проводити у вечірні години. Ефективність обробки підвищується якщо в робочий розчин добавити прилипач: збиране молоко або господарське мило.
Щодо біопрепаратів, то за правильного застосування цих засобів, можна знизити чисельність шкідника на 60-90%. З цією метою застосовують бітоксибацелін (БТБ) -20 гр./сотку, актофіт-3-4 мл./сотку. Обробки проводять починаючи з відродження личинок до третього віку. На личинках старшого віку біопрепарати малоефективні.
В періодичній літературі та пресі часто зустрічаються відомості про фіто інсектициди - настої з листків горіха волоського, дельфініума ,полину гіркого, відходів цибулі ,листків і пасинків помідор, пижми, а також відвари з кульбаби, хвоща польового, листя тополі, плодів гіркого перцю та інших рослин. При якісному дрібно крапельному обприскуванні з прилипачем ці засоби можуть бути досить ефективні (на рівні біопрепаратів, або трохи нижче) проти молодих личинок.
   Метод отруєних принад полягає в тому , що вибраковані хворі бульби та бадилля пасльонових культур після збору обробляють інсектицидом і залишають для жуків.
Таким чином, збалансоване застосування агротехнічних прийомів з біологічними та хімічними засобами допоможе ефективно захисти картоплю від колорадського жука без шкоди для навколишнього середовища та здоров'я людей.
І на закінчення, не треба забувати про техніку безпеки при роботі з пестицидами та біопрепаратами. При користуванні ранцевою апаратурою потрібно роботи розпочинати на ділянці з підвітряної сторони, для захисту органів дихання використовувати промислові респіратори (РПГ-67, РУ-60М) із зміними патронами, а також спецодяг. За 30 днів до збирання картоплі потрібно припинити будь-які хімічні обробки.

Головний спеціаліст відділу контролю за обігом

засобів захисту рослин                                                                                                     Біланчук М.С.

сайт зроблено в adgrafics