Картопляна міль може спричинити значні збитки виробникам картоплі, особливо в період її зберігання. Прихований спосіб життя шкідника, незначна чисельність у першій половині вегетації пасльонових культур, схожість ознак пошкодження з іншими видами молей (томатна, тютюнова, пасльонова) суттєво ускладнюють виявлення картопляної молі.

   Картопляна міль (Phthorimaea operculella Zell.) – небезпечний карантинний шкідник, який шкодить як на полях, так і в сховищах. Батьківщина картопляної молі – тропічні райони Америки, Перу та Чілі. Звідти вона разом із бульбами картоплі потрапила в усі куточки світу. На сьогодні вона поширена більш ніж у 70 країнах світу. Основна кормова культура шкідника – картопля, але також живиться на томатах, баклажанах, тютюні, перці і бур’янах родини пасльонових. Розмножується шкідник як у полі, так і в теплих сховищах. У його розвитку відсутня діапауза. На України в полі картопляна міль дає до 5 генерацій. Тривалість розвитку однієї генерації залежить від температури і становить у природних умовах 20-60 днів. За температури 22-26 °C розвиток закінчується за 28-30 днів, при 18-20 °C – у середньому за 47 днів, а при 12-15 °C – розвиток розтягнутий та припадає на 119 днів. У сховищах шкідник продовжує шкодити, утворюючи 1-2 покоління. Картопляна міль зимує: у полі – в стадії гусениці чи лялечки під рослинними залишками у верхньому шарі ґрунту, а в сховищі – всі фази розвитку шкідника на бульбах, у заглибленнях та тріщинках. Навесні у разі висаджування бульб з відкладеними на них яйцями або заселених гусеницями чи лялечками, шкідник знову потрапляє у поле. Виліт метеликів на заході України відбувається в травні місяці. Літають метелики вночі, від заходу до сходу сонця та 1-2 години після сходу. Самки відкладають яйця на листках, стеблах, у ґрунті, на оголених бульбах картоплі. Імаго розміром 12-16 мм, сіро-коричневого кольору. Через 3-15 діб з яєць відроджуються гусениці, вгризаються під епідерміс листка, молодого пагона чи шкірочку молодої бульби, де живляться, проробляючи в них звивисті ходи. Гусениця завдовжки 8-10 мм, жовтувато-рожева чи сіро-зелена з повздовжньою смужкою посередині спини. У середньому після 11-14 діб живлення гусениці сплітають кокони між рослинними рештками і заляльковуються. Лялечка 5-6 мм, коричнева у шовковистому сріблястому коконі. Через 7-12 діб з лялечок вилітають метелики, відкладають яйця і дають початок новому поколінню. Розповсюджується картопляна міль на всіх стадіях розвитку з бульбами картоплі і плодами пасльонових культур.
Заходи захисту. В боротьбі з картопляною міллю у зоні її поширення і в районах можливого поширення необхідно суворо дотримуватися карантинних обмежень та виконувати комплекс організаційно-господарських, агротехнічних та винищувальних заходів, направлених на локалізацію та ліквідацію первинних вогнищ заселення.
   Карантинні заходи. Заборонено вивозити бульби картоплі, плоди томатів та інших пасльонових культур з районів, заселених шкідниками. Проводити систематично обстеження посівів пасльонових культур та бур’янів-резерваторів шкідника в період вегетації, а також бульб та плодів у сховищах. У зонах потенційної і можливої шкодочинності, за допомогою феромонних пасток із другої половини липня до жовтня проводять контрольні обстеження пасльонових культур і передусім посадки картоплі.
Агротехнічні. Дотримуватися сівозмін, не допускати повторних посадок на попередньому місці протягом трьох років. Посадку необхідно здійснювати здоровими бульбами на глибину не менше 15 см. Доцільно вирощувати ранню картоплю, що практично не пошкоджується шкідником. Необхідно систематично знищувати пасльонові бур’яни. Регулярно проводити підгортання кущів, щоб бульби нового урожаю знаходилися під шаром ґрунту не менше 5 см. Збирати урожай в останні строки з початком пожовтіння бадилля, не допускаючи його висихання. Перед збиранням картоплі бадилля за 5-7 днів скосити. Викопану картоплю у той же день необхідно вивезти з поля, не залишаючи на ньому також непошкоджену та дрібну. Бадилля картоплі, а також післяжнивні рештки інших пасльонових культур спалюють, а поле дискують з наступною оранкою на глибину 20-25 см. Ні в якому разі не можна викидати пошкоджені бульби і плоди картопляною міллю у лісосмуги, оскільки перезимувавши, шкідник знову заселить посіви пасльонових.
   Хімічні та біологічні засоби. В боротьбі з картопляною міллю на промислових посадках картоплі, інсектициди застосовувати згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Максимальна кратність обробки одним і тим же препаратом не повинна перевищувати 2-3 рази. Обробки слід проводити зразу ж після виявлення метеликів шкідника, не чекаючи появи гусениць, повторні проводять з інтервалом 10-15 днів. У зоні потенційної шкідливості картопляної молі початок льоту метеликів реєструють в І-ІІІ декаді травня, що співпадає із періодом виходу особин колорадського жука, що перезимували. Тому в період вегетації картоплі весняної посадки можна поєднувати заходи захисту проти обох шкідників. На полях картоплі літньої посадки обробки проти колорадського жука припиняють задовго до збору урожаю, тому тільки перші 2-3 обробки проти картопляної молі сумісні з обробками проти колорадського жука. Крім цих обробок, слід провести ще одну-дві проти картопляної молі (кінець серпня-перша половина вересня). Коли колорадський жук не проявляє шкідливості, а чисельність картопляної молі досягає максимуму і підвищується імовірність заселення бульб картоплі шкідником, у цей час боротьба з міллю набуває вирішального значення. Для захисту картоплі в приватному секторі згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» дозволяється використовувати наступні препарати: АТО ЖУК, к.с. – 1,0-1,5 мл/3-5 л води на 1 сотку; Данадим стабільний 2,0 л/га (насіннєві посіви); Золон 35,к.е- 1,5-2,0 л/га; Магнум – ДУО, ТН -10 мл/0,1 л. води/5-10 кг бульб.
   Боротьба з картопляною міллю у сховищі. Основний резерватор картопляної молі – сховище, куди шкідник потрапляє із поля разом з бульбами картоплі і продовжує розвиток. Значна частина пошкоджених бульб у сховищі загниває, втрати становлять до 25-80 %. Активність розвитку і шкідливість картопляної молі на бульбах картоплі в сховищах залежить від температурного режиму зберігання. При 8-10 °C відроджуються лише 2,5 % гусениць, а при нижчих температурах розвиток гусениць і лялечок сильно уповільнюється. Отже, сховища з температурним режимом 3-4 °C найбільш сприятливі для зберігання бульб від пошкодження картопляною міллю і зниження її чисельності. Однак оскільки навіть правильне зберігання картоплі не гарантує загибелі всього запасу шкідника, існує реальна небезпека, що картоплесховище весною стане джерелом заселення пасльонових культур картопляною міллю. У зв’язку з цим з профілактичною метою доцільно проводити обробку бульб картоплі перед закладкою на зберігання.
   Нагадуємо, що найдієвішими заходами боротьби з картопляною міллю є комплекс карантинних, організаційно-господарських, агротехнічних і хімічних заходів.

Тетяна Данилюк – головний спеціаліст відділу карантину рослин