Нині одним із найважливіших завдань карантину рослин є своєчасне виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів, у тому числі і шкідливих організмів лісу. Для своєчасного запровадження системи заходів з попередження їх розповсюдження працівники ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області постійно обстежують лісові насадження та оглядають лісо- і пиломатеріали, що ввозяться, вивозяться та переміщуються у межах країни. Розширення торгівельних відносин України з багатьма країнами світу, у тому числі з недостатньо вивченими щодо карантинного і фітосанітарного стану, істотно збільшує ризик завезення з деревиною та лісоматеріалами нових, невідомих для України шкідників лісу. Розмножуючись у масовій кількості, деякі з них, особливо стовбурові, призводять до часткової або повної загибелі не тільки окремих дерев, але й цілих лісових масивів.

Враховуючи високу шкодочинність небезпечних шкідників лісових насаджень 30 видів внесено до “Переліку регульованих шкідливих організмів”, що мають карантинне значення для України. Дев’ять видів карантинних шкідників віднесено до списку А-1: Карантинні організми, відсутні на території України та належать до вусачів роду Monochamus: Monochamus alternatus Hope – вусач мінливий, Monochamus carolinensis Oliv. – вусач каролінський, Monochamus marmorator Kirb. – вусач мармуровий, Monochamus mutator Le Cont. – вусач змінний, Monochamus nitens Bat. – вусач сяючий, Monochamus notatus Drury. – вусач помічений, Monochamus obtusus Cas. – вусач тупий, Monochamus scutellatus Say. – вусач щитовий, Monochamus titillator Fabr. – вусач дрібний. Для багатьох із них соснова стовбурова нематода є супутнім видом. Неєвропейські вусачі пошкоджують переважно види роду сосни, але іноді і інші хвойні дерева. Ці види вусачів поширені переважно у Мексиці, Канаді, США, Японії, Китаї та Росії.

   Шкодочинність: Жуки нападають лише на ослаблені та зрубані дерева, прокладаючи ходи у заболоні, під корою та в деревині. Пошкоджена деревина втрачає товарну цінність. Личинки заселяють колоди, які тривалий час знаходилися у лісі, утворюють ходи в деревині, завдаючи значних економічних втрат. Самки жуків в період відкладання яєць переносять личинок стовбурових немадод четвертої стадії розвитку із заражених дерев на здорові. Через «зарубки» в корі, вигрезені самками, а згодом – ходи, пророблені личинками, немадоди проникають в деревину. У стовбурі немадоди живляться гіфами грибів ( зазвичай Ceratocystis sp.), які також переносяться жуками. Приблизно через три тижні після заселення соснових дерев немадодою, з’являються перші ознаки засихання, зменшується виділення смоли. Нематоди, які переносяться жуками, спричинюють зменшення транспірації хвої, а пізніше повне її припинення, пожовтіння та в’янення, що призводить до загибелі дерева. Ослаблене дерево приваблює жуків.
Виявлення та ідентифікація: Конічні зарубки для відкладання яєць на поверхні кори вказують на заселеність дерева вусачами.. При зніманні кори видно молодих личинок, які прогризають ходи у деревині . Також на присутність шкідників вказують овальні вхідні отвори, хоча вони можуть бути схованими під порохнею та купки тирси біля стовбурів дерев.

    Морфологія і біологія: Імаго завдовжки від 15 до 30 мм, у самців, зазвичай, вусики довші за тіло у 1,5-2 рази . Переважно усі вусачі дають одну повну генерацію за рік, однак для деяких видів у північній частині свого ареалу необхідно 2 роки для однієї генерації. Літ імаго починається в середині квітня і триває до травня, а за сприятливих умов може тривати до липня. Пік активності – травень. Вихід імаго, зазвичай, відбувається ввечері і вночі. Для статевого дозрівання імаго необхідно додаткове живлення впродовж 10 днів. Жуки живляться молодими пагонами та корою. Статевозрілі жуки віддають перевагу ослабленим деревам або щойно зрубаним колодам, на яких паруються і відкладають яйця.

Самки відкладають яйця у конічні лунки «зарубки», вигризені мандибулами у корі дерева-господаря. В кожній лунці знаходиться по одному яйцю, у деяких взагалі їх немає. Самки живуть до 83 днів і за цей період відкладають 60-120 яєць. Оптимальна температура для відкладання яєць 20ºС. Личинки відроджуються через 6-14 днів, розвиваючись проходять 4 віки . Зимує личинка останнього віку. Навесні наступного року лялечка розвивається 2 тижні. Народження жука співпадає із линькою і переходом личинки нематоди в особливу четверту стадію. Молодий жук прогризає хід на поверхню стовбура. Коли молоді жуки вилітають, вони виносять з собою шийки перитенціїв з нематодами під надкрилами.
Способи поширення: Основним способом розповсюдження вусачів є заражена деревина. Можливе завезення із розпиляними лісоматеріалами, круглим лісом і щепою із країн де поширений даний шкідник. У комах шанси вижити зростають при великих об’ємах деревини, тому пиломатеріали та колоди є більш небезпечними, ніж тирса. Жуки можуть самостійно поширюватися на відстань до 3,3 км., але здебільшого вони мігрують лише на сотню метрів.
Карантинні заходи: У країнах , де не зустрічаються види роду Monochamus, проводяться обстеження лісоматеріалів для попередження завезення стовбурових шкідників. Але шляхом обстеження у колодах не можна виявити личинок і лялечок, які знаходяться у внутрішніх ходах. З районів поширення соснової стовбурової нематоди заборонено завезення всіх форм деревини хвойних порід . При необхідності деревина повина бути висушена при високій температурі, а також вона повинна бути вільна від льотних отворів вусачів. Для тирси рекомендується прогрівання гарячим паром або фумігація. Встановлено, що для знищення шкідника і його переносників ефективним є лише прогрівання при високій температурі з нагріванням всіх дерев’яних предметів до 60ºС., що можливе у печах для випалювання цегли. Пакувальний матеріал повинен бути висушеним або знезараженим і відповідати всім вимогам стандарту .Спеціалісти ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області здійснюють різноманітні фітосанітарні заходи, аби запобігти проникненню на тереторію нашої країни цих небезпечних шкідників лісових богатств країни. Уся продукція лісо- та пиломатеріалів, що імпортується в Україну, підлягає ретельному догляду та лабораторній експертизі, а також, у разі потреби, іншим фітосанітарним процедурам.

Головний спеціаліст відділу карантину рослин                                                                  Н.А.Михальчишина