Восени минулого року погодні умови для сівби та початкової вегетації озимих культур склались не цілком сприятливо: в першій половині вересня – через недобір опадів, в третій декаді – через надмірну кількість опадів та перезволоження верхнього шару грунту.
В останні дні вересня встановилася холодна погода. Понижений температурний режим в поєднанні з частими невеликими опадами та заморозками на поверхні грунту утримувався і в першій декаді жовтня, що уповільнювало темпи розвитку озимини. Лише в другій декаді жовтня підвищення середньодобових температур повітря до 10-15° тепла та оптимальне зволоження грунту сприятливо позначилось на вегетації озимини. В цей період на площах, засіяних в оптимальні строки ( 2-а декада вересня), розпочалося кущіння, на більш пізніх посівах з’явився третій листок та сходи. Надалі через невисокі температури повітря, починаючи з третьої декади жовтня і до середини листопада, вегетація озимих культур відбувалася уповільнено і змін у фазовому розвитку рослин майже не відбувалося. Внаслідок переважання похмурої погоди умови для загартування рослин були малосприятливими.
Впродовж другої половини листопада, в грудні та майже до середини січня відбувалося коливання температури повітря від від’ємних до позитивних значень, середньодобові температури повітря в більшості днів перевищували норму, сніговий покрив був відсутній, тому глибокого зимового спокою у рослин не відмічалося.
За оцінкою спеціалістів стан озимих культур перед входом в зимівлю виглядить таким біля 97% посівів озимої пшениці в доброму та задовільному стані ( фаза розвитку 3 листки-кущення); 3% посівів озимої пшениці слабкі( фаза сходів, шильце ); посіви озимого ріпаку 96 % в доброму та задовільному стані стані ( фаза розвитку 4-7 листки-утворення розетки); та 4 % площ зріджені та слабкі ( фаза розвитку 4 листки).
При проведенні фітосанітарного моніторингу в осінній період рослини озимих колосових культур заселяли і пошкоджували у допороговій чисельності злакові попелиці, хлібні блішки, цикади, злакові мухи, озима совка в чисельності 1-3% рослин за чисельністю 0,2-2 екз.кв.м.
Враховуючи достатній зимуючий запас фітофагів, за доброї перезимівлі та сприятливих для розвитку погодніх умов весни, на слабко розкущених з осені посівах ймовірні значні пошкодження.
За даними осінніх обстежень та зимового моніторингу методом відбору монолітів в січні та лютому на плоші 1889 га на 2-6 % рослин озимини виявлений інфекційний запас борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей. За відновленням вегетації відбуватиметься подальше зараження листків хворобами. За надмірної зволоженості, низької температури, затримки потепління на ослаблених рослинах озимих культур ймовірна згубна дія снігової плісені.
Рослини озимого ріпаку на більшості площ заселяли хрестоцвітні блішки, осередково ріпаковий пильщик, озима совка, капустяна попелиця 4-15% з чисельністю 1,5-3 екз,кв.м., 4-10% рослин культури хворіло на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, які в подальшому негативно вплинуть на перезимівлю та стан рослин під час відновлення вегетації .
Посіви озимих культур в жовтні місяці поступово почали заселяти мишоподібні гризуни, яким сприяли агрокліматичні умови та достатня кормова база. За даними осінніх обстежень шкідником заселено 50 % обстежених площ за чисельністю 2 жилих колоній га. В цей період проведено врегулювання чисельності гризунів на площі 61,1 тис. га. Негативний вплив погодніх умов зими( різкі перепади добових температур, опади у вигляді дощу, мокрого снігу,талі води, нерівномірний сніговий покрив, промерзлий грунт, утворення крижаної кірки) в значній мірі позначився на зниженні чисельності жилих нір на 25-50 % мишоподібних гризунів. Розселення та розмноження гризунів впродовж зими не відмічалось. У подальшому розвиток, поширення мишоподібних гризунів залежатиме від погодніх умов та захисних заходів. Розмноження їх буде відбуватиметься у разі підвищення середньодобової температури повітря до 50 С і вище, а міграція з місць резервації при відсутності опадів та зниження зволоженості грунту.
На основі даних фітосанітарного стану посівів озимих культур, враховуючи зимуючий запас шкідливих організмів, при добрій перезимівлі можна передбачити ймовірний розвиток хвороб та шкодочинність фітофагів на озимих культурах в весняний період.
В періоди холодної погоди 14-16 січня та 23-25 січня мінімальна температура грунту на глибині залягання вузла кущіння нижче 8° морозу не знижувалася, похолодання було короткочасним і загрози для зимуючих культур не було.
На протязі лютого місяця утримувався зимовий режим погоди, поля вкриті снігом, озимі культури перебували у стані зимового спокою.
За результатами зимового моніторингу озимих культур методом відрощення монолітів виявлено 97- 100 % життєздатність рослин, що є добрим показником.