Це гостра заразна недуга, що належить до кишкових інфекцій характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту. Найчастіше ротавірусна інфекція виникає у віці від 6 місяців до 3 років. Також інфекція може проявитися набагато пізніше, коли дитина почне відвідувати дошкільний заклад.

Малюки часто заражаються після контактів з хворими дітьми, вживання в їжу інфікованих рота вірусом страв і води та при контакті з іншими поверхнями та предметами, що могли бути забруднені фекаліями (іграшки, підлоги, меблі, одяг тощо). Збудники є стійкими до факторів зовнішнього середовища. Їм не страшні низькі температури і висушування. Загибель вірусу настає при нагріванні та при кип'ятінні.

Після потрапляння збудників в організм у дитини починається інкубаційний період, під час якого не проявляється ротавірусна інфекція. Тривалість цього етапу може становити від 1 до 4 днів. Після інкубаційного періоду виникають перші симптоми: підвищення температури тіла 37–39 градусів; блювота; рідкий стілець.

З метою профілактики дитині можна зробити щеплення від ротавірусної інфекції, але вакцинація не входить в обов’язковий календар щеплень, тому щеплення проводяться за власні кошти громадян. Для цього потрібно звернутися до свого сімейного лікаря, який надасть всю інформацію.

Під час захворювання необхідно дотримуватися заходів особистої гігієни, щоб запобігти зараженню. Ретельно мити овочі та фрукти, бажано кип’яченою водою, особливо якщо вони призначені для дітей;  а для маленьких діток – стерилізація пляшечок; купуючи продукт, зверніть увагу на умови реалізації та терміни придатності; молочні продукти, придбані у приватних осіб, піддавайте термічній обробці; не купуйте продукти сумнівної якості на стихійних ринках; всі продукти, що швидко псуються, зберігайте в холодильнику. Особи, що наглядають за хворими, повинні часто мити руки, обробляти руки антисептичними засобами. Забруднені поверхні повинні бути вимиті водою з милом. Обробка 70% розчином етилового спирту інактивує ротавірус і попереджує передачу захворювання.