Філометроїдоз — паразитарне захворювання коропа, сазана та їхніх гібридів, збудником якого є нематода Philometroides lusiana.

Статевозрілі гельмінти паразитують у м’язовій тканині, лускових кишеньках, а іноді — у порожнині тіла риби. Личинкові форми локалізуються у внутрішніх органах: печінці, нирках, плавальному міхурі, статевих залозах та інших органах.

Захворювання може перебігати у формі ензоотії, особливо небезпечної для молоді риб, і супроводжуватися масовою загибеллю мальків.

Основні економічні збитки від філометроїдозу пов’язані з:

• масовою загибеллю мальків;
• зниженням маси тіла риб унаслідок виснаження за хронічного перебігу захворювання;
• вибракуванням риби, ураженої значною кількістю гельмінтів.

Особливості збудника та життєвий цикл

Статевозрілі самки мають рожеве або кров’янисто-червоне забарвлення. Їхня довжина становить 8–12 см, а ширина — 0,8–1 мм. Кутикула вкрита численними білими сосочками, нерівномірно розташованими по всій поверхні тіла. На головному кінці розміщені чотири сосочки, між якими знаходиться ротовий отвір. На хвостовому кінці також є чотири сосочки.

Гельмінт є живородним. У травні–червні, коли температура води досягає 17–19 °C, самки виділяють у воду 300–400 тисяч личинок, після чого гинуть.

Личинки потрапляють в організм проміжного хазяїна — циклопа, у порожнині тіла якого двічі линяють. На 9–10-й день вони стають інвазійними та здатними заражати риб.

Розвиток личинкової стадії у внутрішніх органах риби до формування статевозрілих самок і самців триває приблизно 1,5–2 місяці. Зазвичай наприкінці серпня — на початку вересня гельмінти з’являються в лускових кишеньках, а частина з них залишається в м’язах.

Упродовж зимового періоду самки залишаються в лускових кишеньках, а частина паразитів локалізується в м’язах і порожнині тіла. Навесні, з підвищенням температури води, самки починають виділяти личинок, які потрапляють у водойму. Після цього самки гинуть.

За наведеними біологічними даними, життєвий цикл самок філометр триває 13–14 місяців. Самці протягом цього часу перебувають у плавальному міхурі, після чого гинуть і розсмоктуються.

Поширення та сприйнятливість риб

Останніми роками філометроїдоз поширився в різних зонах розведення та вирощування коропа. Найбільш сприйнятливими до захворювання є лускаті форми коропа, оскільки лускові кишеньки створюють сприятливі умови для локалізації статевозрілих самок гельмінта.

У голих форм коропа збудники виявляються переважно на личинковій стадії у внутрішніх органах. У рамчастих і дзеркальних коропів рівень зараження, за наведеними даними, є значно нижчим.

Заходи боротьби та профілактики

У разі виявлення філометроїдозу в рибогосподарстві необхідно вжити передбачених ветеринарно-санітарними вимогами заходів. Питання щодо встановлення обмежень на переміщення риби до інших господарств вирішують відповідно до чинного законодавства та ветеринарних приписів.

Восени рекомендується проводити повний облов ставків, оцінювати стан риби та відокремлювати виснажені й уражені екземпляри. Подальше використання або утилізацію такої риби здійснюють відповідно до ветеринарно-санітарних вимог.

Після вилову риби, за наявності відповідних підстав, воду зі ставків спускають, а водойми залишають сухими на зимовий період. За потреби проводять дезінфекцію дозволеними засобами з дотриманням установлених вимог щодо їх застосування.

Для дегельмінтизації плідників і ремонтного молодняку застосовують ветеринарні препарати, дозволені для відповідного виду риб. Препарати, спосіб їх введення та дозування визначають фахівці ветеринарної медицини відповідно до інструкції виробника й ветеринарних вимог.

Своєчасне виявлення захворювання, дотримання ветеринарно-санітарних заходів і належний контроль за станом риби допомагають зменшити ризик поширення філометроїдозу та зберегти продуктивність рибогосподарства.