Слова та дії мають значення: повага починається зі спілкування

Безбар’єрність — це не лише про доступні будівлі, пандуси чи тактильну плитку. Важливо також, щоб людина могла вільно спілкуватися, отримувати інформацію та користуватися послугами без зайвих перешкод.

Людина з порушенням зору насамперед є людиною — зі своїми інтересами, професією, досвідом та власними потребами.

✅ Як правильно спілкуватися

◻️ Звертайтеся безпосередньо до людини.

◻️ Якщо людина вас не бачить — представтеся.

◻️ Запитайте, чи потрібна допомога.

◻️ Якщо людина погодилася, уточніть, як саме їй зручно допомогти.

❌ Чого робити не варто

◻️ Не хапайте людину за руку без попередження.

◻️ Не переміщуйте її тростину чи інші особисті речі без дозволу.

◻️ Не звертайтеся до супроводжуючої особи замість самої людини.

◻️ Не робіть припущень про можливості людини.

👆 Говоріть конкретно

Якщо людині потрібно зорієнтуватися, краще уникати фраз «там», «ось тут», «праворуч».

За потреби поясніть напрямок конкретніше: «Двері праворуч від вас» або «Сходи починаються за кілька кроків попереду».

☝️ Порушення зору не означає відсутність самостійності.

🙏 Найкращий підхід — не робити припущень, а запитати, якщо ви хочете допомогти.

🫶 Безбар’єрність починається з поваги до людини, її самостійності та права на власний вибір.