Кукурудза є одним із головних джерел кормових і продовольчих ресурсів. Це культура інтенсивного типу і за дотриманням всіх агротехнічних вимог вирощування може формувати високі врожаї. Але на жаль вона має таку карантинну хворобу як бактеріальне в’янення (вліт) (Erwinia stewartii (Smith) Dye., Pantoea stewartii, Xanthomonas stewartii Dowson).

Ця судинна хвороба уражує всі органи рослини: стебла, листя, корені, волоті, качани й насіння. Проявляється у всіх фазах розвитку, але найпомітніша при ураженні проростків. Проростки в’януть, як при посухах: рослини світліють, жовкнуть, пізніше стають бурими, швидко всихають і гинуть. 

Хвороба внесена до списку А-1 і є об’єктом зовнішнього карантину. Викликає хворобу збудник – бактерія Erwinia stewartil (Smith) Dye. Це судинне захворювання є небезпечним для врожаю кукурудзи, особливо цукрової. Бактерії, що викликають захворювання, проникають в усі частини рослини і, закупорюючи судини,  порушують водопостачання та живлення. Судинні пучки бувають настільки переповнені бактеріями, що на поперечному зрізі стебла виступає бактеріальна маса у вигляді жовтих тягучих крапельок слизу. Сильно уражені рослини засихають і гинуть навіть за наявності достатньої вологи у ґрунті.  Ті рослини, які не гинуть, стають карликовими, передчасно викидають волоті характерного білого забарвлення. Качани або не утворюються зовсім, або насіння в них уражене, так як розмножуючись  і поширюючись по судинах, бактерії проникають в качани і у внутрішні тканини зерен. Ексудат, який виступає на внутрішній  поверхні обгорток, заражає насіння з поверхні.

Шкідливість хвороби може бути дуже великою, зниження валового збору зерна в  регіонах її поширення становить 20-50%. В окремі роки на цукрових сортах і гібридах втрати сягали 100 %, а на посівах зубовидної кукурудзи – до 60%. 

Основним джерелом поширення хвороби в Україні є інфікований насіннєвий матеріал, рештки рослин, а в період вегетації переносяться від хворих рослин до здорових стебловими блішками роду Chetocnema, листоїдами роду Diabrotica і, можливо іншими комахами. Розвиваються бактерії при температурі +8…39 градусів. Для нашої країни найбільшу небезпеку становить імпорт насіння кукурудзи із внутрішньою інфекцією. Поширенню хвороби сприяють м’які зими, високі літні температури і висока чисельність комах-переносників. Сильніший розвиток вілту спостерігається при однобічному удобренні азотом чи фосфором.

Найбільш сприйнятливі до бактеріального вілту низькорослі та скоростиглі сорти і гібриди. Тому щодо технологічних регуляторів розвитку хвороби, найбільш ефективною є селекція сортів та гібридів культури, наділених генетичною стійкістю до бактерій. Обов’язковим важливим агротехнічним заходом є протруєння насіння.З метою запобігання завезення збудника, при надходженні насіння кукурудзи з-за кордону проводиться карантинне інспектування і фітосанітарна експертиза відібраних зразків. Заражені партії підлягають поверненню або знищенню.

Для виявлення хвороби посіви кукурудзи обстежують протягом вегетації в три терміни: у фазі сходів (3-4 листки), у період викидання волоті та за 10-15 днів до збирання врожаю. Якщо в господарстві виявлено вогнище бактеріального вілту кукурудзи, на полях зі значною ураженістю скошують і спалюють всі рослини, за слабкої – скошують і використовують у господарстві на силос і фураж. На зараженій території проводять знищення посівних решток і глибоку оранку ґрунту, впроваджують сівозміну з поверненням кукурудзи на попереднє місце не раніше, ніж через 3 роки. На господарство, де виявлено захворювання, накладається карантин терміном 3 роки.

У разі підозри  на вілт, агровиробник повинен звернутися до відповідних органів Держпродспоживслужби, надати зразки рослин на аналіз, а, в разі виявлення карантинної хвороби у них, чітко дотримуватися інструкції щодо знищення та локалізації уражених збудником рослин.

Дотримання всіх профілактичних та фітосанітарних заходів допоможе забезпечити здоров’я посівів та високі врожаї та відкрити нові перспективи культури на ринку України.