Комірні шкідники – це група комах, кліщів та гризунів, які знищують або псують запаси зерна, борошна, крупи та сухофруктів у сховищах. Вони завдають величезних збитків, знижуючи схожість насіння та роблячи продукти токсичними через свої виділення. Крім прямого знищення продуктів, шкідники забруднюють запаси токсичними екскрементами, личинковими шкурками, спричиняють самозігрівання зернової маси.
Комірних шкідників поділяють на дві основні групи: первинні (здатні прогризати ціле зерно) та вторинні (харчуються вже пошкодженим зерном або борошном).
Комірний та рисовий довгоносики. Маленькі жуки, які відкладають яйця всередині зернини. Личинка виїдає ендосперм зсередини, залишаючи лише порожню оболонку.
Хрущаки (великий та малий). Жуки червоно-бурого кольору. Вони пошкоджують борошно, висівки та подрібнене зерно. Надають продуктам різкого неприємного запаху, через що борошно втрачає хлібопекарські властивості.
Зернова міль та вогнівки. Метелики, чиї гусениці виїдають зародки зерна. Вони скріплюють зерна своєю павутиною, формуючи щільні грудки, що блокують вентиляцію.
Борошняний кліщ. Мікроскопічний павукоподібний шкідник. Активно розвивається за підвищеної вологості. Кліщі виїдають зародок насіння, знищуючи його схожість, та викликають сильні алергічні реакції у людей і тварин. Мишоподібні гризуни. Пацюки та миші не лише з'їдають значні об'єми, а й механічно пошкоджують мішки, тару, елеваторне обладнання та переносять небезпечні інфекції (наприклад, лептоспіроз).
Щороку через життєдіяльність комірних шкідників аграрії та господарі втрачають щонайменше від 10 до 30 % зібраного зерна, крупи та борошна.
Завдання аграріїв – підготувати склади та організувати умови зберігання так, щоб уберегти врожай від небезпечних «нахлібників».
Ефективний захист складів – це завжди комплекс заходів. Покладатися лише на хімію чи тільки на прибирання не можна.
1. Профілактика (етап «до засипання»). Найлегше знищити шкідника тоді, коли на складі ще немає зерна. Ретельне очищення: Сховище звільняють від залишків старого врожаю, зметення, пилу та павутини. Особливу увагу приділяють щілинам, куткам і транспортним стрічкам.
Побілка та ремонт: Стіни білять свіжогашеним вапном. Усі тріщини в підлозі та стінах закривають цементом, щоб позбавити комах місць для зимівлі. Вікна закривають дрібною сіткою.
Волога дезінсекція: Порожні приміщення обробляють контактними інсектицидами за кілька тижнів до завантаження нового зерна.
2. Підготовка та режим зберігання (Фізико-механічні методи). Комахи — холоднокровні істоти, тому їхня активність повністю залежить від умов довкілля. Контроль вологості: Зерно має засипатися на зберігання сухим (вологість не більше 13-14 %). У сухому середовищі кліщі та більшість жуків не можуть розмножуватися.
Охолодження: Якщо знизити температуру зернової маси штучною вентиляцією до +10 °C, шкідники перестають розвиватися. При температурі нижче 0°C комахи поступово гинуть.
Сепарування: Пропускання зерна через очисні машини дозволяє відсіяти бите зерно, сміття та частину живих комах.
3. Радикальні заходи (Хімічний захист). При виявленні в зерні або зернопродуктах комірних шкідників, чисельність яких перевищує економічний поріг шкодочинності та створюються сприятливі умови для розмноження, необхідно використати спеціальні винищувальні заходи. Провідну роль у боротьбі зі шкідниками зернових запасів відіграє хімічний метод, який включає вологу та аерозольну дезінсекцію, фумігацію. Застосовувати пестициди та агрохімікати потрібно згідно з Державним Реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, з обов’язковим дотриманням загальноприйнятих державних санітарних правил та гігієни праці, а головне остерігайтесь фальсифікату.
Головне правило збереження врожаю – постійний внутрішньогосподарський контроль. На цьому етапі перевірку температури зерна в різних шарах насипу та відбір проб на наявність комах необхідно проводити кожні 10-14 днів влітку та раз на місяць взимку. Вчасно помічена загроза дозволяє обійтися локальним охолодженням або очищенням, зберігши кошти, якість продукції та здоров'я споживачів.
Зберегти врожай – не менш важливо, ніж його виростити. Чисті склади, контроль вологості та температури, своєчасна дезінсекція та сучасні методи знезараження допомагають уникнути значних втрат. Лише комплексний підхід забезпечить збереження зерна в належному стані протягом усього періоду зберігання.