Зерно, продукти його переробки (борошно, крупа, хлібобулочні, макаронні вироби, висівки, макуха, шрот) забезпечують значну частину харчування людей і раціону сільськогосподарських тварин, а також є важливим джерелом для переробної промисловості.

Україна, продовжує залишатись одним з найбільших експортерів зерна у світі. Тому забезпечення зберігання отриманого аграріями врожаю без зниження його якості протягом тривалого часу, є одним з пріоритетних напрямів сільськогосподарського виробництва.

Невід’ємним елементом процесу зберігання зерна є контроль його якості. Згідно з положенням, Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області:

- здійснює державний контроль за дотриманням зерновими складами регламенту зберігання зерна та продуктів його переробки у процесі зберігання зерна та продуктів його переробки;

- здійснює державний контроль за якістю зерна та продуктів його переробки;

- забезпечує проведення експертизи зерна та продуктів його переробки, а також приймає висновки щодо можливості їх подальшого використання або знищення.

Не менш важливим елементом зберігання зерна є його облік. Статтею 36 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» передбачено, що зернові склади зобов'язані вести реєстр зерна, прийнятого на зберігання, а статтею 45 передбачено ведення зерновими складами реєстру складських документів на зерно.

Вимоги до ведення цих реєстрів регламентовано постановою КМУ від 17.11.2004 № 1569 «Про забезпечення реалізації деяких положень Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»» та наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 11.08.2005 № 374 «Про затвердження Порядку ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу».

До нормативних документів, що регулюють облік зерна та ведення реєстрів, належить також постанова КМУ від 11.04.2003 № 510 «Про затвердження Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам та типового договору складського зберігання зерна» та наказ Міністерства аграрної політики і продовольства України від 27.06.2003 № 198 «Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно».

Метою ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу є проведення моніторингу ринку зерна і забезпечення його стабільного функціонування, надання юридичним та фізичним особам відомостей про прийняте на зберігання зерно та про видані складські документи.

Основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання (далі - основний реєстр), є електронною базою даних, що формується на основі інформації реєстрів, які ведуться на зернових складах (далі - реєстр зернового складу), через електронну мережу.

Організацію та виконання робіт щодо запровадження і забезпечення функціонування системи реєстрації складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, покладено на Державне підприємство «Держреєстри України», яке є адміністратором основного реєстру.

Адміністратор основного реєстру має доступ до бази даних реєстру і відповідає за її збереження, поставляє реєстраторам засоби програмного забезпечення для ведення реєстру в електронному вигляді, видає установам, організаціям та підприємствам дозвіл на користування інформацією, що міститься в основному реєстрі, а також витяги з нього.

Реєстратор (зерновий склад) виконує функції відповідно до договору з адміністратором основного реєстру і передає інформацію для внесення до основного реєстру, а також видає власникам зерна витяги з реєстру зернового складу.

Порядок укладання договору, зразок договору, інструкції щодо роботи з програмним забезпеченням, а також посилання для входу до кабінету користувача (zernohub) знаходяться на сайті ДП «Держреєстри України» в розділі «Реєстр складських документів на зерно». 

Наявність достатньої кількості підприємств із сучасно обладнаними зерновими складами, підключеними до Реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання (що свідчить про відкритість і прозорість їхньої роботи), є критерієм, який сприяє розвитку аграрного потенціалу області.