Розширення ареалу вузькозлатки ясеневої смарагдової (Agrilus planipennis Fairmaire) все більше спонукає до рішучих дій. На сьогоднішній день підтверджена присутність шкідника в Угорщині, деяких прикордонних районах Закарпатської області, що збільшує ризик розселення шкідника до Івано- Франківської та Чернівецької областей; у Київській області, Харківській та Луганській областях.

Окрім того, Європейською та Середземноморською організацією захисту рослин (ЄОЗР) було повідомлено, про перше виявлення на території Республіки Білорусь (місто Гомель Гомельська область) та офіційне запровадження карантинного режиму на площі 179,25 га.  Отож захист лісів являє собою діяльність, спрямовану на виявлення в лісах шкідливих організмів. При обстеженні лісонасаджень та огляді лісопродукції  завдання державних фітосанітарних інспекторів полягає в тому, щоб вчасно виявити і визначити регульований шкідливий організм, розробити заходи з недопущення його подальшого розповсюдження, встановити межі, організувати заходи з локалізації та ліквідації виявленого вогнища. Лісові шкідники, хвороби та нематоди пошкоджують усі органи і частини дерев: листки, хвою, кору, луб, коріння, а також  заготовлені лісоматеріали та пиломатеріали. Це призводить до пошкодження  приросту та товарної якості дерев, а лісо та пиломатеріали стають непридатними  для використання. Тому вся лісова продукція,  яка ввозиться, вивозиться чи переміщується в межах України підлягає огляду. У зв’язку із поширенням карантинного організму – вузькозлатки ясеневої смарагдової (Agrilus planipennis Fairmaire) та запровадженням карантинного режиму на території Харківської, Луганської та Київської областей, а також з метою виконання вимог Регламенту (ЄС) 2020/1292 від 15 вересня 2020 року щодо заходів по запобіганню ввезення до країн Європейського Союзу  даного карантинного організму, фітосанітарними інспекторами здійснюється систематичний нагляд з відео та фотофіксацією в місцях виробництва деревини порід Fraxinus L., Juglans ailantifolia Carr., Juglans mandshurica Maxim., Ulmus davuidiana Planch.

Вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis Fairmaire), бронзова березова златка (Agrilus anxius Gory), модринова златка  (Phaenops guttulata) спричиняють розколи кори і наявність личинкових ходів під корою. Основні симптоми: характерні льотні отвори на стовбурах і гілках, з’являються пізніше, на наступний рік після  заселення. Жуки можуть літати на відстань до декількох кілометрів, але більшість з них, що вилітають з одного джерела, поширюються не більше ніж на 500 м. Златка може бути занесена з посадковим матеріалом, з порубковими залишками, з нескореною деревиною, з деревною тріскою і дровами. 

Довжина тіла дорослих жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм, довжина дорослої личинки – 26-32 мм. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзовувато або фіолетовим блиском. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори. Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Личинка останнього (IV) віку зимує в лялечковій камері, розташованій в заболоні або корі. Заляльковування відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм. Зазвичай жуки уражують відкрито стоячі дерева, особливо на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Для успішної та ефективної боротьби з екзотичними шкідниками дуже важливо їх раннє виявлення. Якщо виявлення шкідника відбувається на стадії його первинного заселення, коли рівень зараження ще невисокий, то значно збільшується ймовірність його швидкого знищення з використанням менш дороговартісних заходів боротьби. Але на ранніх стадіях (1-й рік) заселення златкою встановити досить важко, для цього використовуються феромонні пастки. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев.

Велику роль у поширенні шкідника відіграють організації, що займаються озелененням і лісовідновленням, особливо лісорозсадники. Іншим ймовірним шляхом інвазії є завезення комах з дерев’яною тарою безпосередньо із регіону їх природного поширення, насамперед з Китаю. Шкідливість златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення златки. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев (насамперед ясена).  Вузькозлатка ясенева смарагдова здатна поширюватись за допомогою транспортних засобів з вантажним, посадковим матеріалом, дерев`яним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на відстань від 1 до 20 км, тому встановлюють карантину зону радіусом 20 км від осередку зараження.

Обмежать розповсюдження златки також профілактичні заходи, зокрема:

- обстеження за допомогою феромонних пасток та визначення меж заселення насаджень шкідником (1 пастка на 5 га насаджень встановлюється у сонячних місцях перед очікуваним терміном льоту);

-  встановлення нагляду за її подальшим розвитком;

-  для виявлення ходів личинок златки необхідно видалити кору з живих дерев; 

- своєчасна вирубка уражених дерев методом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням;

-  тимчасове обмеження посадок ясена;

- створення оптимально зімкнутих насаджень, приваблення в насадження й охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки й лялечки златки під час зимівлі.

При виявлені перших пошкоджених рослини, передусім ясена, горіха, з описаними вище ознаками, слід звертатись до управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.

Збереження лісів України від вузькозлатки ясеневої смарагдової вимагає спільних зусиль державних органів, лісівників та громадян. Тільки своєчасне виявлення та вжиття необхідних заходів допоможуть зупинити поширення цього шкідника та зберегти наші ліси.