Здоров’я та самопочуття людини безпосередньо залежать від чистого повітря, правильного харчування та якісної питної води. Організм дорослої людини приблизно на 60-65% складається з води, тому її щоденне споживання є життєво необхідним.

Вода не лише втамовує спрагу та підтримує водний баланс. Вона забезпечує транспортування кисню і поживних речовин до клітин організму, бере участь в обмінних процесах, є універсальним розчинником та каталізатором багатьох біохімічних реакцій. Саме тому якість питної води має вирішальне значення для збереження здоров'я. 

Основні показники якості питної води.   

Каламутність. Свідчить про наявність у воді колоїдальних частинок, що перешкоджають проходженню світла. Причинами можуть бути мікроорганізми, водорості, частинки ґрунту та інші забруднення. Така вода потребує обов'язкового очищення перед споживанням.

Кольоровість. Зумовлюється потраплянням у воду сполук заліза, органічних речовин, колоїдів або стічних вод. Причиною також може бути сезонне «цвітіння» води.

Запах. Один із важливих органолептичних показників, який визначають за допомогою нюху та оцінюють за спеціальною п'ятибальною шкалою як у холодній, так і в підігрітій воді.

Смак. Будь-яка вода, окрім дистильованої, має певний смак або присмак. Він може бути м'яким, жорстким, солоним, кислуватим, гіркуватим чи солодкуватим і залежить від мінерального складу води.

Жорсткість. Визначається вмістом солей кальцію та магнію. Надмірно жорстка вода може негативно впливати на здоров'я людини та спричиняти утворення накипу в побутових приладах.

Мінералізація. Відображає загальну кількість розчинених у воді мінеральних речовин, зокрема заліза, натрію, калію, марганцю, хлоридів і фторидів. Надлишок окремих компонентів може негативно позначатися на здоров'ї.

Рівень кислотності (pH) або водневий показник. Характеризує рівень кислотності або лужності води та допомагає оцінити процеси, що відбуваються у водному середовищі.

Бактеріологічні показники. Це один із найважливіших критеріїв безпечності води. Наявність патогенних мікроорганізмів може призвести до розвитку небезпечних інфекційних захворювань. Бактеріологічну чистоту визначають виключно шляхом лабораторних досліджень.

Окиснюваність. Показує вміст органічних речовин і мінеральних домішок, що легко окиснюються. Цей показник характеризує загальний рівень забруднення води.

Вміст розчиненого кисню. Свідчить про насиченість води киснем. Хоча високий його вміст може посилювати корозійні процеси, така вода вважається корисною для організму.

Радіологічні показники. Визначають наявність або відсутність радіоактивних речовин. Особливо важливими такі дослідження є для джерел водопостачання, розташованих у потенційно забруднених районах.

Сухий залишок. Характеризує загальну кількість мінеральних та органічних речовин, що залишаються після випаровування води.

Вміст заліза. Підвищені концентрації найчастіше трапляються у воді зі свердловин або є наслідком корозії водопровідних мереж.

Хлориди та сульфати. Це природні сполуки, однак їх надлишок може негативно впливати на здоров'я людини. Допустимий вміст кожної з цих речовин у питній воді не повинен перевищувати 250 мг/л.

Фториди. Впливають на стан зубів і кісткової тканини. Як дефіцит, так і надлишок фтору можуть бути шкідливими. Оптимальна концентрація становить 0,7–1,5 мг/л.

Чи можна перевірити якість води вдома?

У домашніх умовах можна лише попередньо оцінити якість води за допомогою органів чуття – звернути увагу на її запах, смак, прозорість і колір. Однак такий спосіб не дозволяє визначити її хімічний або бактеріологічний склад.

Деякі непрямі ознаки можуть свідчити про наявність домішок. Наприклад:

• гіркуватий присмак може вказувати на підвищений вміст магнію;
• терпкуватий присмак –  на надлишок заліза;
• розводи на склі після висихання – на значний вміст органічних речовин;
• червонуватий накип у чайнику –  на підвищений вміст заліза;
• сіруватий колір випраної білизни – на надлишок хлору, марганцю або солей магнію.

Водночас жодна з цих ознак не може замінити лабораторного аналізу.

Як же визначають якість води?

Якість питної води в Україні регламентується законодавством. Основним нормативним документом є Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року № 400.

Саме лабораторні дослідження дозволяють об'єктивно оцінити якість, чистоту та безпечність води. Аналіз можна провести в будь-якій акредитованій лабораторії. Залежно від потреб виконують хімічні, бактеріологічні, радіологічні та токсикологічні дослідження. Вони можуть бути як скороченими, так і комплексними. За результатами аналізів усі показники порівнюють із встановленими нормативами та визначають можливі перевищення допустимих концентрацій.

Які заходи допоможуть покращити якість питної води?

Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області наголошує, що пріоритетними напрямами підвищення якості питної води є:

• модернізація та оновлення систем водопостачання;
• упорядкування зон санітарної охорони джерел питного водопостачання;
• будівництво та реконструкція сучасних водоочисних споруд;
• впровадження новітніх технологій очищення води.

Власники та балансоутримувачі систем централізованого і децентралізованого водопостачання, а також підприємства, що здійснюють виробництво та розлив фасованої води, зобов'язані проводити систематичний виробничий контроль якості та безпечності води – від місця її забору до кінцевого споживача.

Пам'ятайте: безпечна питна вода – це одна з найважливіших умов збереження здоров'я. Будьте уважними до її якості, за потреби перевіряйте воду в акредитованих лабораторіях і дбайте про себе та своїх близьких.