У червні на Хмельниччині переважала тепла погода із середньомісячною температурою близько +20 C°… +23 C°. Удень повітря прогрвалось до +22 C° …+27 C°, а вночі опускається до +12 C°… +16 C°. Місяць супроводжувався періодичними дощами та грозами, проте друга половина місяця зазвичай стає більш сонячною та сухою. Такі погодні умови сприяли росту та розвитку сільськогосподарських культур  та помірній шкідливості шкідливих організмів.

Протягом червня спеціалісти управління фітосанітарної безпеки проводили спостереження за розвитком, поширенням шкідливих організмів на площі 19.2 тис. га. Під спостереженням перебували посіви озимих і ярих зернових культур, ріпаку, кукурудзи, сої, соняшнику, цукрових буряків, картоплі, овочів, плодових насаджень. Також спеціалісти проводили обстеження неорних земель, узбіч доріг на виявлення саранових.

У посівах зернових колосових культур продовжують розвиток  хлібні клопи за середньої чисельності 0,3-1 екз. на кв. м, личинки – 0,1-2 екз. на кв. м.Хлібні жуки, серед яких домінує жук-кузька, продовжили заселення посівів. Фітофаги концентруються переважно на краю поля та пошкодили 1,5-3 % рослин за чисельності 0,5-1 екз. на кв. м. Масове відкладання та початок відродження личинок очікується в середині липня. Хлібна жужелиця за чисельності 0,5-1 екз. на кв. м пошкодили 1,5 % колосків.

Личинки хлібної п’явиці закінчують харчування та розвиток, заляльковуються. Злакові попелиці за чисельності 2-4 екз. на рослину живляться на 2-6 % рослин. Пшеничний трипс майже на всіх обстежених площах озимої пшениці живиться на 2-8, макс. 16% рослин, щільність імаго – 2-6, личинок – 4 екз. на рослину.

Повсюди у посівах озимих та ярих зернових колосових культур борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, кореневими гнилями уражено 5-18 % рослин. Скрізь, де рослини уражені кореневими гнилями, має місце білоколосість. 

Незначного розвитку набули хвороби колоса зернових колосових культур, а саме: септоріоз (0,2-6 % колосків). 

На 1,5-3 % рослинах кукурудзи відмічається по краях полів зростання чисельності та утворення колоній  злакових попелиць, де фітофаг заселив до 5 % рослин. На триває триває літ та яйцекладка стеблового кукурудзяного метелика, на рослині нараховується по 1 яйцекладки. 

Рослини сої заселяють та пошкоджують попелиці, трипси 1,5-3 % рослин в чисельності 1,5 екз. на рослину.

На посівах гороху триває активний розвиток та шкодочинність горохової попелиці, розмноження якої стримують ентомофаги, в співвідношенні хижак: фітофаг 1:30. Середня чисельність шкідника складає 6-14 екз. на рослину. Триває літ,яйцекладката відродження личинок горохового зерноїда. Яйцекладки у крайових смугах виявляли на 1-4 % рослин за чисельності 1-2 яйця на біб, личинки живляться у 1-2 % зерен гороху. Гусеницями горохової плодожерки за чисельності 1 екз. на біб заселено 0,5-1% бобів.

Посіви цукрових буряків продовжує заселяти бурякова листкова попелиця(4-8 % рослин), чисельність та шкідливість яких контролюється захисними заходами. Подекуди рослинам культури завдають шкоди бурякові довгоносики, мінуюча муха, щитоноски, блішки, личинки дротяників, якими заселено та пошкоджено 2-4 % рослин. 

Рослини соняшнику заселяють та пошкоджують геліхризова попелиця, клопи за чисельністю 1,5-4 екз. на 3,5-6 % рослин. 

У дозріваючих стручках озимого ріпаку шкодять личинки ріпакового насіннєвого прихованохоботника, капустяної стручкової галиці, де ними у чисельності 1-8, в осередках до 12 екз. на рослину пошкоджено 4-8 % рослин за слабкого ступеня. На стеблах та стручках озимого ріпаку відмічають захворювання на альтернаріоз, уражено 1-3 % рослин та 2-4 % стручків.

Скрізь у посадках картоплі, томатів розвивається та шкодить колорадський жук, яким заселено 7-18 % рослин. Фітофтороз, альтернаріоз картоплі за середнього ступеню проявився на 3-10 % рослин, на томатах ознаки хвороб виявлені на 1-3 % рослин. У плантаціях вирощування капусти розвиваються та шкодять гусениці капустяних біланів, молі, совок, попелиця, личинки капустяної мухи, білокрилка. Ними заселено та пошкоджено 2-12, в осередках до 20 % (білокрилка) рослин. Рослинам цибулі шкоди завдають личинки цибулевої мухи. 

Повсюдно в садах масово заселяють дерева сисні шкідники, заселено 8-12 % дерев, 2-10 % листків. Гусениці яблуневої плодожерки І-покоління пошкодили 1-2 % плодів. Поширюються парша, борошниста роса, уражено 8-10 % дерев, 2-6 % листків. 

У агроформуваннях області  здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.