Паразити в рибі – не рідкість, особливо якщо йдеться про свіжовиловлену річкову або морську рибу. Частину з них можна помітити неозброєним оком, але головна небезпека в тому, що личинки можуть ховатися в м’язах, нутрощах або під серозними плівками, тому важливо знати, як оглядати рибу і коли її краще не споживати.

Побачити «черв’ячка» в рибі не приємно, але це не завжди означає, що продукт автоматично стає токсичним. У багатьох випадках ризик зменшує правильна термічна обробка або промислове заморожування. Проте сира, слабосолена, в’ялена чи погано просмажена риба може бути джерелом серйозних проблем для здоров’я.

Починати потрібно з зовнішнього огляду. Насторожити мають неприродні здуття, виразки, нещільне м’ясо, неприємний запах, слиз, плями на зябрах або черевці. Але невіть риба, яка виглядає нормально, може мати паразитів усередині. Після патрання уважно огляньте нутрощі, черевну порожнину, плівки, молоки, ікру та м’язи біля хребта. Часто паразити виглядають як тонкі білі, кремові або напівпрозорі нитки, спіральки, дрібні капсули чи «зернятка» у тканинах. Особливо уважно перевіряйте рибу, яку планували солити, маринувати, сушити або готувати на швидкоруч. Якщо паразитів багато, вони є не лише в нутрощах, а й у м’язах, таку рибу краще утилізувати.

Заморозка не завжди робить рибу безпечною, має значення температура і тривалість зберігання. Промислове глибоке заморожування може знешкодити паразитів, але звичайна домашня морозилка не завжди гарантує потрібний режим.

Якщо паразит один або їх мало, риба свіжа, без запаху, а ви плануєте її добре проварити, просмажити або запекти, ризик зараження зменшується, але всі підозрілі ділянки однак потрібно видалити, а рибу довести до повної готовності. Якщо глистів багато, вони розповсюджені по м’язах, рибу краще викинути. Не варто «рятувати» такий продукт оцетом, лимоном, копчепнням або коротким маринуванням.

Для сирих страв безпечнішою вважається риба, яка пройшла спеціальне заморожування. Для знешкодження паразитів ефективною є температура мінус 20 градусів за Цельсієм або нижчою з експозицією не менше 7 днів, або – 35 градусів – до промерзання з подальшим витримуванням за низької температури. Звичайне соління чи маринад – ненадійний захист.

Після вживання зараженої сирої або недостатньо обробленої риби можливі біль у животі, нудота, блювання, діарея, здуття, підвищення температури. При анізакідозі також можуть виникати алергічні реакції – висипи, свербіж, а іноді і анафілаксія. Ще один ризик – рибний ціп’як, при заражені яким  симптоми можуть не проявлятися, але він  має  здатність викликати ускладнення, зокрема до кишкової непрохідності, можливий дефіцит вітаміну В12  при заражені стьожаком широким.

Якщо ви не впевнені в походженні риби, не їжте її сирою, слабосоленою або недосмаженою. Найнадійніший спосіб знизити ризик зараження паразитами – купівля риби на цивілізованих ринках, де завжди ведеться ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпекою харчової сировини та продукції, не ведіться на хитрощі щодо економії коштів внаслідок закупівлі на стихійних ринках, бо це може відбитися на Вашому здоров’ї.