З настанням теплих весняних днів починає інтенсивно оживати природа, виганяються для випасання тварини на перші пагони молодої трави і починаються проблеми зі здоров’ям корівок, особливо на низинних, заболочених і випасах біля річок, лісів.

З приходом тепла починають інтенсивно нападати кровосисні комахи на тварин: мошка, мокреці, москіти, комахи, об’єднані під однією народною назвою – гнус. Особливої шкоди завдає мошка, яка належить до родини Simuliidae. Відомо понад 900 видів мошок, більшість з яких є гематофагами (кровососами) і при масовому нападі на тварин спричиняють симуліотоксикоз.

Дані комахи величиною 2-4 мм завдовжки, чорного, сірого або темно-синього кольору, у самок хоботок колючо-сисного типу, у самців лижучого. Крила прозорі, широкі, овальні, лапки товсті, міцні, закінчуються двома кігтиками. Самці живляться соками рослин, а самки – кров’ю тварин і в пошуках поживи можуть долати десятки кілометрів. 

Самки відкладають яйця в річки, струмки з швидкою течією, з яєць вилуплюються личинки, які линяють, збиваються в кокони і перетворюються на лялечок і розвиваються вони впродовж 2-3 тижнів. Мошки нападають на тварин впродовж дня, але найбільш інтенсивно в тихий теплий день до вечора. Слина самок являється досить токсичною, містить гемолітичну отруту, спричиняє біль, набряки, підвищення температури тіла в місцях укусів. При постійних укусах тварини стають не спокійними, знижуються надої, коні швидко втомлюються під час роботи. Мошки являються і переносниками збудників сибірки, туляремії, енцефаліту, глистяних хвороб.

Симуліотоксикоз досить поширений в басейнах рік, струмків і має характер ензоотичних спалахів. Найчутливіші до укусів мошок коні, велика рогата худоба, вівці, свині, м’ясоїдні, у разі високої інтенсивності інвазії тварини часто гинуть. При інтенсивному нападі мошок у тварин спостерігається занепокоєння, яке з часом переходить у пригнічення. На тілі, особливо в безшерстних місцях помітні набряки підшкірної клітковини, температура тіла підвищується на 2-3 градуси, пульс і дихання прискорюються, починається виділення слюни з ротової порожнини, відмічається тремор м’язів, параліч і парез кінцівок, у подальшому розвивається набряк легень, який і призводить до загибелі тварини, при благоприємних обставинах, або своєчасному ліку-ванні, тварина одужує на 5-8-му добу. Останніми днями уже зафіксовані масові льоти мошки на території району в місцях біля струмків, річок.

Лікування у тварин симптоматичне: серцеві  й дихальні аналептики, розчини глюкози і хлористого кальцію, фізіологічний розчин, протиалергічні, сечогінні.

Якщо декілька років тому дане захворювання проявлялося спорадично на території Понінківської територіальної громади та Котюржинецького старостинського округу Полонської ОТГ, то в даний час його ареал поширився на значні віддалі і воно набирає масовості в першій половині травня. 

Інтенсивність і масовість льоту даної мошки залежить від погодних умов, але більше 2-3 тижнів він не продовжується, а тому в цей період потрібно прискіпливий нагляд за тваринам, які знаходяться на випасах. Власникам тварин потрібно виганяти їх на випас ранком і до підняття температури повітря забирати в приміщення, випасати слід на місцинах з протягами, перед вигоном тварин можна обробити інсектоакарацидними препаратами (байофлай, бутокс на жировій основі та іншими), не випасати на берегах річок, струмків, на заліснених територіях, в разі проявів у тварин  ознак занепокоєння, пригнічення, відмова від корму необхідно звертатися до лікаря ветеринарної медицини, який надасть необхідну допомогу тварині. Своєчасне звернення до спеціалістів забезпечить ефективне лікування.