У вегетаційний період 2025 року в більшості регіонів України спостерігалась підвищена чисельність саранових, що обумовлено насамперед сприятливими агрокліматичними умовами для їх розвитку. Окрім погодних факторів, на зростання чисельності саранових вплинули бойові дії у степовій зоні, які призвели до появи покинутих полів та замінування територій. Необроблені площі стали осередками розвитку та розмноження саранових.

У структурі угрупувань саранових у період вегетації 2025 року (за даними Департаменту фітосанітарної безпеки та контролю в рослинництві)  в степових, окремих центральних та східних лісостепових областях України домінували нестадні види кобилок: блакитнокрила, темнокрила), чорносмугаста), хрестова або хрестовичка мала, коник-товстун степовий, зелений коник. Також обліковували стадних видів італійського пруса, перелітної (азіатської) сарани, сарани марокканської сарани єгипетської .Шкідники розвивались переважно на неорних землях, пасовищах, узбіччях доріг, біля зрошувальних систем. В окремих господарствах відмічалися пошкодження, переважно слабкого ступеня, багаторічних трав, соняшнику та деяких інших культур (1-5% рослин).

У період вегетації заселеність шкідником площ сільськогосподарських угідь дещо зросла порівняно з попереднім роком – з 6,8% (13,6 тис. га) обстежених площ до 12,1% (26,3 тис. га). Найбільш заселеними залишалися області степової зони: Дніпропетровська, Одеська, а також Сумська (Лісостеп), де чисельність саранових коливалась в межах 0,4-4 екз. на кв. м. Максимальна чисельність шкідників у локальних осередках на багаторічних травах, пасовищах, у крайових смугах просапних культур та на неугіддях становила 6-10 екз. на кв. м (Дніпропетровська Донецька, Запорізька, Миколаївська обл.) в осередках на соняшнику у Херсонській області – до 20 екз. на кв. м.

У другій декаді червня в Херсонській області та у другій декаді липня в Запорізькій області було виявлено осередки підвищеної чисельності італійського пруса, сарани марокканської та перелітної (азіатської) за середньої чисельності 30-40, максимально до 80 екз. на кв. м, що створювало  реальну загрозу формування  стадної  форми шкідника.  На заселених площах було здійснено заходи з локалізації та ліквідації вогнищ саранових.

Починаючи з третьої декади липня і до кінця вересня саранові приступили до активного відкладання яєць у ворочки. Відкладання відбувалося насамперед на площах біля водойм, пасовищах, узбіччях доріг, неорних землях із зрідженою дикорослою злаково-полинною рослинністю.

За даними осінніх ґрунтових обстежень, проведених на 179,2 тис. га, ворочки саранових було виявлено на 1,406 тис. га. що становить 3,5% обстежених площ. Щільність ворочок переважно становила 0,2-0,6 екз. на кв.м, що на рівні минулого року. У Харківській області виявлено локальний осередок із середньою щільністю ворочок 1,3 екз. на кв. м. Максимальна щільність ворочок становила до 3 екз. на кв.м у Миколаївській та Херсонській областях, в осередках Дніпропетровської області – до 6 екз. на кв. м.

Збільшення чисельності ворочок саранових та площ їх поширення свідчить про ймовірність масового розмноження цих шкідників у 2026 році.

Враховуючи здатність стадних видів саранових до осередкового розвитку, а також те, що внаслідок повномасштабного російського вторгнення залишається значна кількість покинутих і не розмінованих земель, які стали місцями резервації для сарани, за сприятливих умов (рання дружна суха весна з температурами вище багаторічної норми) у 2026 р. зберігається висока ймовірність підвищення чисельності передусім італійського пруса, зокрема у степових регіонах України. Також не виключається загроза зростання чисельності перелітної азіатської сарани у місцях резервації, а також формування нових осередків її розмноження. Тому необхідно проводити постійний нагляд, що особливо важливо, ранній моніторинг з метою своєчасного виявлення личинок саранових залишається головною умовою ефективного контролю їх чисельності та шкодочинності.