На території Хмельницької області зимовий період 2025-2026 року характеризується як сніжний, холодний, з глибоким промерзанням грунту, стійким сніговим покривом. Погодні умови не представляли небезпеки для озимих культур. Озимі культури знаходилися у стані зимового спокою.

Протягом більшої частини зимового періоду перезимівля озимих культур відбувалася за наявності снігового покриву, в мерзлому грунті та від’ємних температур повітря. Такі погодні умови сприяли задовільній перезимівлі озимих культур та частковій загибелі шкідливих організмів. Тепла погода березня сприяла слабкому пробудженню шкідників в місцях зимівлі. В подальшому у зв’язку з переміщенням холодних повітряних мас, різке коливання нічних та денних температур, заморозки дещо стримують розвиток та поширення шкідливих організмів.

       Попередні дані фітосанітарного моніторингу свідчать про загибель за зиму  комах-фітофагів, 1-12, максимально 60 % та задовільний фізіологічний стан переважної більшості тих, що збереглися, які в свою чергу за сприятливих агрокліматичних умов спроможні відновити численну та якісну популяцію.

Багатоїдні шкідники

       Мишоподібні гризуни. Погодні умови зими були несприятливими для перезимівлі мишоподібних гризунів. Розвиток гризунів на озимих культурах стримували проведення захисних заходів в осінній період, холодна зима, утворення льодової кірки, танення снігу, заливання нір водою призвело до значної загибелі мишоподібних гризунів. При вибірковому обстеженні виявлено 35-45% в низинах 60% затоплених жилих нір гризунів в посівах озимини та багаторічних трав. Та частина гризунів, що залишилася за середньодобової температури +5⁰С відновили весняну популяцію шкідника.

       Грунтові шкідники. У квітні, коли середньодобова температура грунту в місцях перебування личинок досягне +10⁰С, масово переміщуватимуться у верхні шари де живитимуться рослинами озимих культур. У підгризаючих та листогризучих совок розпочнеться заляльковування.

       Для боротьби з ґрунтовими шкідниками слід застосовувати агротехнічні прийоми, такі як дотримання сівозміни, лущення стерні, сівба в оптимальні строки, внесення добрив, міжрядні обробки, знищення бур’янів. Поля із значною чисельністю шкідників, необхідно відводити під посіви бобових, гречки, проса та інше. Ці культури погіршують умови живлення та розвиток шкідників. Ефективно обмежує чисельність шкідників міжрядний обробіток просапних культур, якщо він співпадає з найуразливішими стадіями розвитку (яйця, личинки та лялечки)

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

       Хлібні клопи – шкідлива черепашка, гостроголовий, мавський. За результатами осінніх обстежень чисельність хлібних клопів, які пішли на зимівлю, за чисельності 0,2 екз.м², що на рівні попереднього року. За ранньої теплої весни, та прогрівання листової підстілки до 10-12⁰ С виходитимуть клопи на поверхню, а за настання протягом 3-4 діб середньодобової температури 16 – 17 ⁰С і вище перелітатимуть на посіви озимих зернових культур. Озима пшениця в цей час перебуватиме у фазі кущення та виходу в трубку, яра у фазі 3 – 4 листків. Залежно від погодних умов міграція клопів у посіви триває майже місяць.

        Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини. В холодні дні вони ховаються в нижні яруси травостою, вузли кущення, щілини грунту, під грудочки землі, опале листя тощо. Це важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішень щодо захисту посівів від клопів.

       Період відкладання яєць може тривати до 40 днів. Яйцекладки можуть знаходитися на стеблах, листях культури, бур’янах, рослинних рештках, найчастіше у два ряди по 7 яєць у кожному, всього 14 штук за одну кладку. За сприятливих умов самка може відкласти протягом життя 100 – 150, максимально 300 яєць.

      Як показують спостереження, масове розмноження клопів може виникати майже одночасно на значній території. Пошкодження перезимувалими клопами пшениці ранньою весною викликає різке відставання рослин в рості і розвитку, вони передчасно жовтіють. Колос, пошкоджений до та на початку колосіння біліє, утворюється білоколосся, добре помітно на зеленому фоні поля.

      У зв’язку з розтягнутим періодом заселення посівів перезимувалими клопами, що спостерігається протягом останніх років та коротким періодом токсичної дії більшості рекомендованих для захисту посівів препаратів їх слід застосовувати за чисельності 2 і більше екз на м². За умов запізнілої весни і схожої до минулорічної ситуації та сезонної динаміки заселення посівів личинками, оптимальним строком проведення хімічного захисту посівів  найвірогідніше стане період завершення формування зерна-початок молочної стиглості, що співпадатиме з появою в посівах 20% личинок третього віку.

       Злакові мухи (шведка, гессенка, мероміза, опоміза). В другій половині квітня, за умов підвищеної вологості повітря та середньодобової температури 10-12⁰ С відбуватиметься виліт злакових мух та їх яйцекладка. Особливо шкідник пошкоджує слабо розкущені посіви, послаблені та зріджені після зимівлі озимі посіви. Мухи весняного покоління відкладатимуть яйця переважно на сходи ярих: пшениці, зокрема м’яких сортів, а також ячменю.

       Повсюди озимину та сходи ярого ячменю, пшениці за температури 10-15⁰ С заселятимуть хлібні блішки, п’явиці, які насамперед у крайових смугах, можуть завдавати посівам великої шкоди.

       Хлібна жужелиця буде харчуватися на озимині протягом квітня (личинки молодших віків), де можливі пошкодження рослин, передусім в посівах розміщених після стернових попередників. Ознакою наявності личинок жужелиці ( турунів) є жовте листя, яке лежить на землі. Потреба захисних заходів виникатиме переважно у крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності фітофага ( понад 3-4 і більше личинок на м².).

       Злакові попелиці повсюди відроджуються з яєць за середньодобової температури повітря 6 – 8⁰С та заселятимуть рослини зернових культур, а з середини  квітня  розпочнеться їх розмноження, яке може бути масовим. Злакові попелиці за теплої посушливої погоди заселятимуть посіви озимих, сходи ярих культур та живитимуться соком рослин через чисельні уколи листя, що пригнічує їх розвиток.  Шкідник може переносити вірусні хвороби.

        Посіви озимої пшениці розміщеної по стернових попередниках, за наявністю 3 – 4 личинок/м² хлібного туруна обробляють препаратом з діючими речовинами хлорпірифос, 500г/л + циперметрин, 50 г/л тощо. Перезимувавшого клопа черепашку та інших клопів, за чисельності 2 – 4 екз/м², необхідно врегульовати препаратами з діючими речовинами диметоат, 400 г/л; хлорпірифос, 500г/л + циперметрин, 50 г/л, та іншими препаратами згідно « Переліку….

       Сходи ярих зернових за наявності на м² 30 – 40 жуків хлібної блішки, 10 – 30 жуків п’явиці, 40 – 50 екз/100 п.с. злакових мух обробляють в крайових смугах або всуціль поля препаратами з діючими речовинами альфа-циперметрин, 100 г/л, діметоат 400 г/л, тощо. 

       Погодні умови зимового періоду сприяли збереженню та накопиченню інфекції патогенів- збудників хвороб в грунті і рослинних рештках. При проведенні моніторингу на рослинах озимої пшениці виявлено інфекційний запас збудників хвороб борошнистої роси, септоріозу кореневих гнилей 1-3%. З огляду на зимуючий запас інфекції збудників хвороб на уражених рослинах, рослинних рештках, у весняний період при умовах надмірного зволоження, підвищеної температури повітря та ґрунту, недотримання агротехнічних заходів відбуватиметься подальше ураження рослин вказаними хворобами.

       Оздоровленню рослин озимих культур під час виходу в трубку проти хвороб обприскують дозволеними фунгіцидами згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

      Посіви озимих зернових культур засмічені бур’янами в чисельності 12-34 екз.м². Такі посіви слід обробити гербіцидами. Вибір гербіцидів залежить в першу чергу від видів бур’янів на конкретному полі, перевагу слід надавати гербіцидам з відносно широким спектром дії на бур’яни.

       У відростаючих багаторічних травах, люцерні за середньодобової температури повітря 7 – 12 ⁰С спостерігається шкідливість різноманітних  довгоносиків, зокрема бульбочкового, люцернового клопів. Надалі з потеплінням у квітні комахи – фітофаги створюють загрозу сходам весняних посівів люцерни, конюшини.

       З появою сходів гороху за температури повітря 12 – 14 ⁰С посіви будуть заселяти бульбочкові довгоносики. Пошкодження жуками особливо небезпечні коли за високих температур в період сходів культури випадає мала кількість опадів.

       На сходах гороху та на багаторічних травах проводять агротехнічні заходи по догляду за посівами зокрема боронування. За наявності 10 – 15 екз.м². бульбочкових довгоносиків, посіви гороху обприскують препаратами з діючими речовинами альфа-циперметрин, 100 г/л та іншими інсектицидами.

       У допосівний період проти пероноспорозу, церкоспорозу, бактеріозу та інших збудників хвороб насіння сої протруюють  препаратами з діючими речовинами  металаксил-М,350 г/л, флудиоксоніл,25 г/л тощо. За сухої жаркої погоди в квітні сходи сої пошкоджують бульбочкові довгоносики проти яких доцільне застосування інсектициду згідно «Переліку…». 

Технічні  культури

       Посіви озимого ріпаку заселятимуть і пошкоджуватимуть прихованохоботники- великий ріпаковий, стебловий і насіннєвий, ріпаковий квіткоїд, хрестоцвітні блішки. 

       За сухої теплої погоди хрестоцвітні блішки пошкоджуватимуть сходи ярого та озимого ріпаків, під час стеблування-бутонізації посіви заселятимуть ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники та інші фітофаги.

       Ослаблені та зріджені після перезимівлі посіви озимого ріпаку в разі надмірної вологості, понижених температур хворітимуть на слизистий бактеріоз, можливе ураження на фомоз, альтернаріоз, пероноспороз запас яких зберігається на 1,5-5 % рослин. 

       Підживлення озимих посівів після відновлення вегетації, поліпшують стан рослин. За появи вищезазначених хвороб посіви озимого ріпаку оздоровлюють препаратами з діючими речовинами фосетил алюмінію 800 г/кг, азоксистробін, 240 г/л, азоксистробін, 240 г/л+епоксиконазол, 160 г/л., тощо. Проти хрестоцвітних блішок, квіткоїда, прихованохоботників посіви слід захистити препаратами з діючими речовинами альфа-циперметрин, 100 г/л, ацетаміприд, 200 г/кг, та інші.

       В квітні за прогріванням грунту 7-10 ⁰С на поверхні минулорічних бурячищ прогнозується вихід жуків сірого бурякового довгоносика.

       За жаркої погоди ранні посіви буряків масово заселятимуть і пошкоджуватимуть бурякові блішки. Помірно -тепла і волога погода сприяє підвищенню чисельності й шкідливості бурякової крихітки та щитоносок. З грунтових фітофагів за достатньої зволоженості грунту шкодитимуть дротяники і несправжні дротяники. За теплого і вологого квітня на рослинах господарях (калина, жасмін ) розмножуватиметься бурякова листкова попелиця, яка згодом пересилятиметься на рослини буряків.

       За неякісного протруєння насіння, недотримання агротехнічних прийомів догляду за культурою в умовах надмірного зволоження грунту та утворення поверхневої кірки стає передумовою ураження сходів буряків коренеїдом.

       Для отримання дружніх сходів цукрових буряків захищених від шкідників і хвороб, сівбу необхідно провести насінням обов’язково обробленим захисно – стимулюючими речовинами. Забороняється посів нетоксикованим насінням. В період появи сходів за сухої погоди 2-3 пар справжніх листків (ЕПШ сірого бурякового довгоносика 0,2 – 0,5, щитоноски 0,7 – 1,2, блішки 3 – 7екз/м² ) обробляють припаратами з діючими речовинами гамма-цигалотрин, 60 г/л,  хлорпірифос, 500 г/л +циперметрин, 50 г/л, та  інші.

Плодові насадження

       По прогнозованих даних шкідників саду за зиму загинуло 1-6 осередками 10% шкідників. Такий відсоток загибелі сприятиме загрозі пошкодження фітофагами плодових і ягідних культур в період вегетації, враховуючи пошкодження та часткову загибель від морозів бруньок.

       У період набубнявіння бруньок за середньодобової температури повітря понад 6 ⁰С розпочався вихід із зимівлі садових довгоносиків, зокрема яблуневого квіткоїда, сірого брунькового, букарки, казарки, а за 10 – 14 ⁰С очікується масове розселення жуків. На початку розпускання бруньок за температури повітря 12 ⁰С покидатимуть гнізда й живитимуться бруньками, а потім листками, гусениці білана жилкуватого і златогуза. Вихід гусениць яблуневої молі з – під щитків відбуватиметься за 160 ⁰С ефективних температур (нижній поріг 12 ⁰С).

       Гусениці несправжнього шовкопряда відроджуються після розпускання бруньок за середньодобової температури повітря понад 6 ⁰С, а кільчастого шовкопряда через 3 – 7 днів після переходу середньодобової температури за   11⁰С повсюдно у незахищених приватних і лісопаркових насадженнях. В цей період відбувається початок відродження гусениць розанової листокрутки, якою за даними осінніх обстежень заселено 4,3 % дерев за чисельності 0,3 яйцекладки п.м.г..

        Прогрівання грунту до 12⁰С на глибині 10 см сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, виліт, якого розпочнеться у фазі відокремлення бутонів. Заляльковування грушевого пильщика розпочнеться, коли грунт на глибині 10 см прогріється до 7 ⁰С, що зазвичай співпадає з початком набубнявіння бруньок груші. Літ метеликів мінуючої молі слід очікувати перед цвітінням яблуні за середньодобової температури 11⁰С. Гусениці яблуневої плодожерки почнуть заляльковуватися за стійких температур понад 10 ⁰С, а літ метеликів почнеться за суми ефективних температур 90 – 110⁰ повсюди.

       За температури повітря 10⁰С грушева листоблішка відкладає яйця, а за 7 – 8⁰С відроджуються личинки яблуневої листоблішки. В період набрякання і розпускання бруньок скрізь із зимуючих яєць відроджуються личинки яблуневої попелиці.

       Розвиток личинок каліфорнійської щитівки розпочнеться в період набрякання квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7 – 8 ⁰С. За суми ефективних температур (від порогу розвитку 8 ⁰С) 130 0С спостерігається вихід личинок комоподібної щитівки, шкідником заселено 45 – 50 дерев. Відродження личинок червоного і бурого плодових кліщів відбувається під час відокремлення бутонів за перехід середньодобової температури через 7 – 8 ⁰С. Самки звичайного плодового кліща за температури повітря 12 – 13 ⁰С заселяють бутони і листки дерев.

       На початку розпускання бруньок зерняткових культур проти жуків сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, гусениць білана жилкуватого, златогуза, листокруток, яблуневої молі та парші, борошнистої роси, інших проводять обприскування імідоклоприд,100 г/л+ біфентрин, 100г/л, диметоат, 400 г/л, алюмінію фосфіт, 240 г/л + фосфориста кислота, 530 г/л + імідаклоприд, 125 г/л + лямбда+ цигалотрин, 10 г/л з додаванням проти парші та інших хвороб  сульфат міді, 100 г/л. дитіанон, 250 г/л+ піриметаніт 250 г/л.. За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою додають препарати з діючими речовинами –флутріфол, 250 г/л, крезоксим-метил,500 г/л або їх аналоги. У фазу відокремлення бутонів рожевий бутон проти комплексу шкідників і хвороб проводять обприскування насаджень препарати з діючими речовинами алюмінію фосфіт 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л. з додаванням хлорпірифос, 500 г/л +циперметрин, 50 г/л,, дотримуючись чергування препаратів.

        На початку розпускання бруньок кісточкових культур, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліального опіку, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, плодової гнилі проводять обприскування насаджень  препаратами з діючими речовинами  тіофанат-метил, 700 г/кг (черешня, слива), алюмінію фосфіт, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л. Під час висування та відокремлення бутонів черешні, вишні, сливи проти моніліозу, плямистостей, плодової гнилі, листогризучих шкідників, довгоносиків, попелиць, пильщиків, інших проводять обприскування дерев препаратами з діючими речовинами тіофанат-метил, 700 г/кг з додаванням на сливі імідаклоприду 200 г/л., альфа-циперметрин, 100 г/л та інші,

       Моніліоз, моніліальний опік кісточкових та зерняткових швидко розвивається за високої вологості (понад 70%) і помірної температури повітря 12 – 16 ⁰С. За умови чергування зволоження й підсихання листків за температури понад 7⁰С (оптимальна 18 – 20⁰С) слід очікувати значний розвиток парші яблуні і груші.

       Поширенню та розвитку кокомікозу сприятиме помірно тепла, дощова погода (температура 17 – 20⁰С). За температури повітря 18 – 25⁰С і значного насичення повітря вологою ймовірний масовий розвиток борошнистої роси в молодих і плодоносних, неосвітлених, слабо провітрюваних садах і розсадниках.

       При роботі з пестицидами слід суворо дотримуватись регламентів застосування, вимог санітарної безпеки, охорони навколишнього середовища.

       Обробки слід проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Відповідно до ст.37 Закону України «Про бджільництво», необхідно не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.