Ящур – гостре, контагіозне захворювання парнокопитних тварин, характеризується утворенням афто-ерозійних уражень, в основному на слизових оболонках ротової порожнини, шкірі кінцівок, вимені з короткочасною лихоманкою. На ящур може хворіти і людина.
В даний час зафіксовано сім типів вірусу ящура: О, А і С, південноафриканські типи САТ-1, 2, 3 і азіатський тип Азія-1, крім цього кожний тип має варіанти, які відрізняються по імунобіологічних властивостях. У типу О виявлено 11 варіантів, у типу А – 23 варіанти, у типу С -2, у САТ-1 -7, у САТ-2 -3 варіанти і у САТ-3 – 3 варіанти. Нині ящур реєструється в багатьох країнах Європи, Азії, Африки та Південної Америки.
Збудник хвороби –дрібний вірус, складається з РНК, має сферичну форму. До ящуру сприйнятливі ВРХ й ДРХ, свині, дикі жуйні. Рідко хворіють буйволи, верблюди, собаки та коти, а однокопитні тварини та птиця не сприйнятливі. Джерелом збудника інфекції є хворі тварини, які виділяють вірус зі слиною, обривками афт, молоком, сечею та калом, Значну небезпеку щодо поширення хвороби становить не знезаражене молоко. Зараження відбувається внаслідок контакту з хворими тваринами, через контаміновані корми, одяг, взуття людей, м’ясні продукти, сировину тваринного походження, транспортні засоби. Механічними переносниками вірусу є птахи, собаки, коти, гризуни, комахи і кліщі. Улюбленим місцем репродукції вірусу є слизова оболонка ротової порожнини, п’ятачок свиней, шкіра сосків, вимені, вінчик, міжкопитна щілина де він утворює афти. Афти бувають первинні, які утворюються на місці первинного проникнення вірусу в організм і вторинні – як результат вірусемії і рознесення вірусу з кров’ю та лімфою з первинних афт.
Інкубаційний період триває 2-7 діб, перебіг хвороби завжди гострий. У ВРХ при доброякісній формі першою ознакою є погіршення апетиту, а через 2-3 доби на слизовій оболонці рота, язика, крилах носа, носовому дзеркалі утворюються міхурці (афти). При злоякісній формі порушуються функції серцево-судинної системи, слабкість, клінічні судоми, пригнічення, задишка і досить висока летальність. У телят до 2-х місячного віку протікає у безафтовій формі, але досить виражені явища геморагічного гастроентериту, сепсису та міокардиту. У овець слюнотечі не буває, частіше уражаються кінцівки та вим’я, у ягнят вражається ЦНС. У свиней ящур супроводжується гарячкою, зниженням апетиту, афтозно-ерозійними ураженнями вінчика, ратиць, утворенням афт на п’ятачку та вимені, у поросят перебіг злоякісний і гине до 60-80% хворих тварин.
При розтині трупів тварин виявляються афти, ерозії, виразки на ділянках шкіри без шерсті, слизових оболонках ротової порожнини, кишок, дихальних шляхів, вимені. При злоякісному перебігу виявляють жовто-сірі осередки, білі смуги й тяжі на серці, що надають йому плямистого вигляду («тигрове серце»).
Для лікування тварин використовують проти ящурну сироватку реконвалісцентів, для молодняку імунолактон та імуноглобуліни. Ротову порожнину промивають 2% розчином оцтової кислоти, фурацліном 1:5000, 2% розчином борної кислоти, ерозії змазують йодгліцерином. Уражені ділянки шкіри на кінцівках очищають від бруду і змащують риб’ячим жиром з дьогтем, емульсіями антибіотиків.
У разі появи захворювання в господарстві або населеному пункті оголошують карантин, навколо визначають загрозливу зону, встановлюють цілодобові охоронно-карантинні пости. Хворих та підозрілих щодо захворювання тварин ізолюють і лікують, а клінічно здорових тварин вакцинують. Трупи тварин підлягають обов’язковому спалюванню. Територію, приміщення, худобо господарства, інвентар щодня дезінфікують, гній, залишки корму, підстилку піддають біотермічному знезараженню. Карантин знімається через 21 добу після останнього випадку одужання тварин та проведення заключної дезінфекції.
Останній випадок ящуру в Україні був зареєстрований в 1988 році, а з 1992 року Україна має офіційний статус Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (заснованої як МЕБ) країни вільної від ящуру без застосування вакцинації. Першочерговим завданням Держпродспоживслужби є захист території України від ризику поширення вірусу ящуру. А головною метою єнедопущення занесення вірусу на територію України завдяки проведенню інформаційної кампанії.