Зима 2026 року на Хмельниччині характеризується чергуванням помірних морозів і періодичних відлиг, що є типовим для помірно-континентального клімату регіону.

У грудні, січні та на початку лютого спостерігалася достатня кількість опадів у вигляді снігу та мокрого снігу, що забезпечило захисний шар для посівів під час січневих і лютневих похолодань. Завдяки сніговому покриву на глибині залягання вузла кущіння (близько 3 см) температура ґрунту залишалася в межах безпечних значень, що мінімізувало ризики вимерзання озимої пшениці.

Перезимівля озимих культур є критичним періодом, який залежить від ступеня загартування рослин, висоти снігового покриву та температури ґрунту (критична температура для озимої пшениці становить –16…–18 °С). Успішна перезимівля забезпечується формуванням 3–4 пагонів у зернових культур і 6–7 листків у ріпаку до настання морозів, а також достатнім накопиченням цукрів. Основними ризиками перезимівлі озимих є вимерзання, вимокання, випрівання, випирання та утворення льодової кірки.

Вимерзання. За встановлення критичних для культури мінусових температур, особливо у разі їх різкого настання або після відлиги, відбувається вимерзання рослин, що призводить до їх загибелі. Вільна вода в міжклітинному просторі перетворюється на кристали льоду, які ушкоджують тканини. Після відлиги такі рослини втрачають тургор, швидко жовтіють і засихають.

Вимокання. Надмірне зволоження ґрунту та осінній застій води на полях можуть призводити до вимокання рослин. Особливо небезпечна надлишкова волога для слабких сходів, які утворили лише 2–4 листки та не ввійшли у фазу кущення. Вимокання спричиняє загибель посівів, ураження кореневої системи хворобами та уповільнення ростових процесів.

Випрівання. Тривале перебування рослин під значним шаром снігу може призводити до вуглеводного виснаження, розкладання органічних речовин і розвитку снігової плісняви. Така небезпека загрожує переважно ослабленим посівам або тим, що надто довго перебувають під сніговим покривом у разі його пізнього танення.

Випирання. Висів культури в пухкий, щойно зораний ґрунт нерідко спричиняє випирання рослин. У процесі осідання ґрунту коренева система пошкоджується, а вузол кущіння опиняється над поверхнею ґрунту. Також випирання може бути наслідком різких перепадів температур у ранньовесняний період.

Льодова кірка. Так звана «висяча» льодова кірка, що утворюється під час часткового танення снігу, зазвичай не завдає значної шкоди рослинам. Проте її тривале перебування на поверхні поля може спричинити випрівання. Притерта льодова кірка формується внаслідок тривалих відлиг і наступних заморозків, коли вода на поверхні посівів замерзає та поступово вмерзає в ґрунт. Така кірка пошкоджує рослини механічно, порушує газообмін і сприяє їх вимерзанню.

Основними чинниками успішної перезимівлі озимих культур є морозостійкість сортів і гібридів, рівень агротехніки та сприятливі погодні умови. Якщо на погодні фактори вплив обмежений, то добір адаптованих до зони вирощування морозостійких сортів і гібридів є цілком реальним.

Агротехнічні заходи передбачають дотримання оптимальних строків сівби для забезпечення належного розвитку та загартування рослин, прикочування посівів з метою запобігання випиранню, а також поліпшення водно-фізичних властивостей ґрунту.

За результатами аналізу погодних умов січня–лютого 2026 року на території Хмельницької області умови перезимівлі озимих культур оцінюються як задовільні. Ґрунт на глибині вузла кущіння промерзав до –6 °С, що є вищим за критичні значення для озимих культур.

Спеціалістами агроформувань Хмельницького району (ТОВ «Волочиськ-Агро», ТОВ «Аграрна компанія 2004») спільно з фахівцями управління фітосанітарної безпеки в січні поточного року було відібрано моноліти озимих зернових культур на площі 2056 га з метою визначення життєздатності рослин. За результатами аналізу, проведеного експрес-методом, встановлено, що рослини озимої пшениці перебувають у фазах від третього листка до кущення та мають добру регенеративну здатність при відрощуванні. Відсоток живих рослин становить 99 %, загибель — 0–1 %. Ураження збудниками хвороб (борошниста роса) зафіксовано на рівні 1 %, засміченість зимуючими бур’янами — 2–6 екз./кв. м.

Прогнозувати погодні умови на подальший період перезимівлі складно. Найбільш шкідливими чинниками зимового періоду залишаються низькі температури, особливо за відсутності снігового покриву, утворення льодових кірок і тривале залягання снігу на полях у ранньовесняний період. З огляду на щорічну мінливість поєднання погодних чинників важливою складовою є систематичний моніторинг стану посівів озимих культур та прогноз їх перезимівлі на кожному конкретному полі. Для отримання об’єктивної оцінки стану посівів доцільно застосовувати систему моніторингу агрофітоценозів озимих зернових культур, зокрема 20 лютого та 10 березня використовувати простий, поширений і надійний метод відрощування рослин у монолітах.