Для своєї життєдіяльності живі організми використовують кисень, який знаходиться в тому середовищі, де існує живий об’єкт, не винятком являється і риба, яка споживає кисень, що розчинений у воді, за допомогою свого основного дихального органу – зябрів і додаткових – шкірний покрив, плавальний міхур, а деякі риби і за допомогою кишечника.

Відсутність кисню у воді, або його нестача, приводять до смерті риби від асфіксії (задухи), або так званий замор. Слід зазначити, що потреба в кисні у різних видів риби не однакова, якщо одні види риб нормально почуваються при вмісті його 2-3 мг на літр води, то для ляща, судака, окуня, щуки – це уже загибель. У водоймах часто створюються умови при яких проходить значне зв’язування розчинного кисню, особливо зимою, коли водойми покриваються кригою і надходження кисню з повітря прикорочується.

В попередні роки в зимовий період замор риби локального характеру не фіксувався, але цієї зими, внаслідок аномально низьких температур, утворився значний льодяний покрив на ставках (товщина криги в даний період уже перевищує 30-40 сантиметрів), що може спричинити загибель риби. 

Риба, що загинула від задухи (замору) часто може являтися джерелом харчових токсикоінфекцій, інфекційних (сальмонельоз, ботулізм і інші) та паразитарних захворювань (опісторхоз), які спільні для риби і людей, а тому вживати цю рибу в їжу в будь-якому виді категорично заборонено. При ветеринарно-санітарному обстеженні водних об’єктів восени минулого року, орендарів ставків Шепетівського району було зобов’язано, що зокрема являється їх обов’язком, утримувати водоймища в належному ветеринарно-санітарному та епідеміологічному стані,  видаляти рибу без ознак життя і утилізувати її, проводити буріння ополонок з аерацією та насиченням киснем води, проводити заходи з очищення від водоростей, дезінфекцію, контролювати в лабораторії фізико-хімічний стан води. Однак такі заходи  часто ігноруються, про рибу згадують у тих випадках, коли є необхідність її реалізації на ринку.

Отож, звертаємо увагу на необхідність проведення профілактичних заходів попередження зимових явищ задухи. Зокрема, необхідно регулярно прорубувати ополонки з послідуючою аерацією, вставляти в них так звані снопи очерету або інших рослин, які мають повітряні порожнини в стеблах, що сприяє поступанню кисню. Ще одним профілактичним та запобіжним заходом замору риб є обробка водойм негашеним вапном в осінній період з метою знищення мікроорганізмів, які теж споживають значну кількість кисню в зимовий період, з розрахунку 200 кг/га. Також варто звернути увагу на чистоту прибережних захисних смуг, щоб уникати стихійних звалищ біля ставків і поступанню продуктів гниття в водні об’єкти.