Чітка система біологічного захисту тварин, удосконалення діагностики, лікувально-профілактична системна робота, постійні заходи дератизації, підвищення ветеринарно-санітарного та загального рівня ведення тваринництва в колективних господарствах останніми роками звело нанівець захворювання лептоспірозом, проте дана хвороба поступово перекочовує в індивідуальні господарства населення. Періодично діагностується хвороба у собак, котів, ВРХ і свиней, що свідчить про низьку обізнаність громадян щодо небезпеки даної хвороби.
Лептоспіроз – інфекційне природно-вогнищеве захворювання тварин багатьох видів, яке викликається лептоспірами, в тому числі хворіють також і люди. Хвороба протікає гостро, підгостро, хронічно та латентно. Збудник відноситься до сімейства спірохет роду лептоспір, являється перехідною формою від простіших до бактерій.
Стійкість збудників до факторів зовнішнього середовища не досить висока, миттєво гинуть при температурі 76-96 градусів, а нагрівання до 56 градусів вбиває їх через 30 хвилин, на одязі живуть до 30 годин, але являються досить живучими при мінусових температурах. Мінус 70 градусів не знищує протягом 7 років, а при попаданні в водойми зберігають стійкість до 30 днів. В засоленому м’ясі гинуть протягом 10 діб. Хімічні дезінфікуючі речовини у визначених концентраціях знищують лептоспіри протягом 5 хвилин.
Джерелом інфекції являються хворі і перехворівші тварини, які довгий період виділяють з сечею збудника в зовнішнє середовище. У свиней такий період може продовжуватися до 1 року, а в собак і довше, резервуаром у природі являються мишоподібні гризуни.
Факторами передачі інфекції в більшості випадків є водойми, забруднені сечею хворих тварин, а також корми, підстилка, найчастіше збудник передається через «люб’язності» наших домашніх дрібних тварин – погладжування, облизування тваринами власників (собачки, пацюки і інші).
Захворювання у тварин часто проявляється в виді ензоотій, випадки лептоспірозу можуть протікати весь рік, але масові прояви частіше в теплі пори року.
При проникненні збудників в організм, в інкубаційний період вони накопичуються в органах багатих ретикулоендотеліальними елементами (печінка, селезінка і інші), в подальшому проникають і розмножуються в крові і розносяться по усіх органах і тканинах. Все це провокує значне підвищення температури тіла вище 40-41,5 градусів, що веде до руйнування еритроцитів, накопичення білірубіну. Причиною загибелі тварин являються серцева недостатність, або уремія внаслідок ураження нирок.
Основними клінічними ознаками захворювання являються: досить висока температура тіла, пригнічений стан тварини, діарея, судоми та епілептичні приступи, кон’юнктивіт, після 3-4 днів хвороби з’являється жовтушність слизових оболонок тканин та шкіри, часто виникають некрози шкіри, аборти у вагітних маток.
Діагноз ставлять на основі епізоотичних даних, клінічних ознак, патологоанатомічних змін і лабораторного дослідження сечі та сироваток крові по реакції мікроаглютинації та лізису. Останнє дослідження проводиться обов’язково з метою встановлення серотипу лептоспір, які викликали захворювання тому, що без цього неможливо запровадити ефективні заходи по ліквідації хвороби в господарстві (застосування вакцини з необхідними сероваріантами).
Лікування застосовується специфічне та симптоматичне, хороший результат дає введення протилептоспірозної сироватки, якщо застосувати її на початку хвороби. Досить ефективними є антибактеріальні препарати, особливо група антибіотиків, яка містить стрептоміцин та й сам стрептоміцин в ударних дозах. Симптоматичне лікування застосовується з метою стабілізації серцевої діяльності, нормалізації функціонування шлунково-кишкового тракту та нирок, а також для підтримки сил тварини.
Для профілактики захворювання досить ефективно застосовується вакцинація. А тому своєчасно щеплюйте своїх домашніх тварин проти лептоспірозу та не піддавайте ризику себе, своїх рідних, оточуючих та домашніх улюбленців.
Шепетівське районне управління Головного управління
Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.