Ехінококоз – тяжке, хронічне паразитарне захворювання, за якого у печінці, легенях та інших органах утворюються кісти. Збудником даного захворювання є личинкова стадія стьожкового гельмінта – ціп’яка ехінокока. Людина, як і свійські тварини (вівці, свині, корови), є проміжним господарем ехінокока, а кінцевим – домашні або хижі тварини (собака, лисиця, вовк, шакал).
За даними ВООЗ більше як 4 млрд чоловік на Землі страждають від паразитів. Одним з найбільш небезпечних для людини гельмінтозів є ехінококоз. Через недооціненість проблеми, недостатню обізнаність населення, неефективну діагностику і пояснюється така масова зараженість. Внаслідок глистової інвазії організм втрачає здатність до повноцінного функціонування, знижується опірність імунної системи інфекційним захворюванням.
Основну роль у зараженні ехінококозом людини відіграє її близьке побутове спілкування з інвазованою собакою – яйця ехінокока можуть потрапити в організм людини при облизуванні собакою рук хазяїна, обличчя, посуду.
Личинки цього гельмінта, потрапляючи в травну систему собаки, кота або лисиці та ін. перетворюються на статевозрілого, здатного до відтворення паразита. Яйця цих гельмінтів досить стійкі до умов зовнішнього середовища. За оптимальних умов вони залишаються життєздатними на ґрунті впродовж двох років, при температурі від мінус 20 до плюс 30 градусів за Цельсієм – до 3 місяців.
Найбільший ехінокок із існуючих паразитів – бичачий ціп’як, який виростає до п’ятнадцяти метрів, найменший із роду ехіноків ледве сягає п’яти міліметрів, а тому його самого та його яйця практично не можливо побачити ні у фекаліях, ні на шерсті собаки чи кота. Підступність ехінокока полягає в тому, що він мало впливає на стан свого хазяїна – собак, котів, але яйця паразита легко потрапляють до тварин, які утримуються з ними в одному дворі, особливо травоїдних, а також і свиней, яким згодовується зелена маса, концентрати, обмінені яйцями. У травному каналі корови або свині з яєць виходять личинки, які за допомогою спеціальних гачечків пробивають стінку кишечника й потрапляють у кровотік. Кров розносить їх до печінки, легень, нирок, рідше до серця, м’язів. Кількість личинок поступово, але постійно зростає, через що розмір ехінококового міхура (місця де вони розмножуються) здатен досягати значних розмірів (іноді більшого розміру за сам орган). Якщо в тварини міхурі не множинні, це не впливає на її самопочуття, якщо множинні – тварина може тяжко хворіти й навіть загинути.
Непоодинокі явища, коли під час подвірного забою свиней господарі знаходять на їхніх печінці чи легенях міхури синювато-білого кольору, розміром від просяного зерна до середнього яблука і більші. Зазвичай такі «знахідки» ніхто вживати в їжу не буде, але й утилізувати їх не поспішають, а часто дають поласувати собакам, котам і весь ланцюжок даного захворювання знову ж відтворюється.
На превеликий жаль, люди теж хворіють на личинкову стадію (утворення міхурів). Зараження відбувається під час спілкування із собаками і котами, вживання ягід, зелені та городини, що не піддавалися миттю та відповідній обробці, і через нехтування правилами особистої гігієни. В медичній літературі багато описаних випадків ехінококозу печінки, легень, мозку і інших органів в людей, які протікають з значними стражданнями, а лікування тільки консервативне. Періодично дане захворювання реєструється в жителів нашої місцевості.
Профілактичні заходи полягають у періодичній дегельмінтизації (вивільнення від паразитів) котів, собак, як домашніх, так і дворових, проведенні обов’язкової післязабійної ветеринарно-санітарної експертизи м’ясотуш і органів з подальшою утилізацією виявлених міхурів, найкраще спалюванням. Разом з тим слід обмежувати доступ бродячих собак та бездомних котів на пасовища, подвір’я, кормові сховища.
На даний час ветеринарна медицина має на озброєнні значну кількість ефективних антигельмінтних препаратів, які повністю вивільняють організм собак, котів від даного паразитарного захворювання, лише необхідно періодично, через 2-3 місяці проводити дегельмінтизацію цим тваринам і уберегти інших домашніх тварин і себе від такого підступного паразитарного захворювання.
Шепетівське районне управління Головного управління
Держпродспоживслужби в Хмельницькій області