Для своєї життєдіяльності живі організми використовують кисень, який знаходиться в тому середовищі, де існує живий об’єкт, не винятком являється і риба, яка споживає кисень, який розчинений у воді, з допомогою свого основного дихального органа – жабрів і додаткових – шкірний покрив, плавальний міхур, а деякі риби та з допомогою кишечника.
Відсутність кисню в воді, або його нестача, призводять до смерті риби від асфіксії (удушшя), або так званий замор. Слід зазначити, що потреба в кисні у різних видів риби не однакова, якщо одні види риб нормально почуваються при вмісті його 2-3 мг на літр води, то для ляща, судака, окуня, щуки – це уже загибель. У водоймах часто створюються умови при яких проходить значне зв’язування розчинного кисню, особливо зимою, коли водойми покриваються кригою і надходження кисню з повітря прикорочується і в літній період, коли висока температура сприяє розвитку одноклітинних організмів, бурне цвітіння нитчастих, зелених, бурих і інших водоростей, які своєю чергою поглинають розчинний в воді кисень. Концентруються ці водорості в основному в верхніх шарах води і не допускають проникнення сонячних променів в більш глибокі шари води внаслідок чого припиняється фотосинтез, в нічний час також рослини припиняють виділення кисню, а для дихання рослин, мікроорганізмів і активного розщеплення органічних решток використання його зростає і тому виникає замор риби, особливо в передранішні години, коли відсутній вітерець і починає сходити сонце.
В попередні роки замор риби локального характеру на жаль фіксувався у водних об’єктах Полонщини не одноразово в літні місяці, при проведенні обстеження даних водойм, патологоанатомічного розтину риби, а також гідрохімічного аналізу води це підтверджено (в 1 літрі води знаходилося від 1,94 до 2,4 мг розчинного кисню, норма – не менше 4 мг/л), що не достатньо для існування риби в такому середовищі.
Загибла риба від удушшя (замору) часто може являтися джерелом харчових токсикоінфекцій, інфекційних (сальмонельоз, ботулізм і інші) та паразитарних захворювань (опісторхоз), які спільні для риби і людей, а тому вживати цю рибу в їжу в будь-якому виді категорично заборонено. При ветеринарно-санітарному обстеженні водних об’єктів цьогоріч, орендарів даних ставків було зобов’язано, а це являється їх обов’язком, утримувати водоймища в належному ветеринарно-санітарному та епідеміологічному відношенні, видаляти рибу без ознак життя і утилізувати її, проводити аерацію та насищення киснем води при спекотній погоді та відсутності повітряних потоків в атмосфері (вітру), проводити заходи з очищення від водоростей ставків, їх дезінфекцію, контролювати в лабораторії фізико-хімічний стан води, але це часто ігнорується, про рибу згадують у тих випадках, коли готові снасті, або ж є необхідність її реалізації на ринку.
Крім того, значну увагу слід приділяти проведенню профілактичних заходів попередження літніх явищ задухи. Зокрема, необхідно обкошувати надводну рослинність, вилучаючи її із води, так як її перегнивання забирає із води кисень. А також, для зменшення чисельності водоростей рекомендовано зарибляти водойму рослиноїдними видами риб (товстолобом, білим амуром та іншими), при чому їх чисельність не повинна бути завищеною, оскільки це може призвести до інших негативних наслідків. Ще одним профілактичним та запобіжним заходом замору риб є обробка водойми негашеним вапном в розрахунку 200 кг/га.Також звертаємо увагу на чистоту прибережних захисних смуг, щоб уникати стихійних звалищ.