З настанням літнього періоду в рази зростає кількість місць стихійної торгівлі.
Стихійна торгівля - це торгівля фізичними особами без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку товарів, що реалізуються ними у невстановлених місцях (на вулицях, у дворах, на тротуарах, у скверах, парках, під’їздах), з рук, із землі, без відповідного дозволу на розміщення об’єкта торгівлі. Варто зазначити, що продаж продукції «з тротуару» стає загрозою здоров’ю споживачів.
Торгівля «з рук» на вулицях, у дворах, скверах та в інших невстановлених місцях заборонена, оскільки ці продукти харчування, як правило, не відповідають санітарним нормам. Однак продавців це зовсім не насторожує, як і той факт, що поряд дорога, пил, вихлопні гази автомобілів. Приватні особи, які реалізують продукцію, не проходять медичних обстежень і можуть бути носіями небезпечних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, сальмонельоз, дизентерія тощо. При відсутності документів неможливо встановити виробника продукції, умови зберігання та транспортування продукції, термін її придатності до споживання. Часто у місцях стихійної торгівлі реалізують контрабандну або виготовлену у підпільних цехах продукцію, яка становить високий ризик для здоров`я людей.
Купуючи продукти харчування на вулиці, покупець бере відповідальність на себе та повинен усвідомлювати всі ризики для здоров’я, оскільки якість і свіжість продуктів на стихійних ринках не перевіряють. Унаслідок існування незаконної торгівлі порушуються правила торгівлі, норми стандартизації, метрології та сертифікації, вимоги чинного законодавства, зокрема земельного, податкового, трудового, санітарного.
Таким чином, стихійна торгівля – це адміністративні правопорушення за ст.160 Кодексу України про адміністративні правопорушення (торгівля з рук у невстановлених місцях) та ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення порядку провадження господарської діяльності).
Єдине законне місце для торгівлі харчовими продуктами, крім магазинів – це ринок або торгівельний майданчик. Саме там знаходиться державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи, яка здійснює обов’язковий державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпечністю продукції, що реалізується, і надає продавцю товару експертний висновок установленої форми про те, що даний продукт придатний до вживання. Відповідальна особа ринку не має права надавати місця на торгівлю без висновків лабораторії, а фахівець лабораторії у свою чергу відповідає за якість продукції, що пройшла експертизу. Якщо, наприклад, взяти молоко та молочні продукти, то продавці повинні постійно надавати їх на перевірку. І при цьому власник корови повинен мати ветеринарну довідку про стан здоров’я тварини, від якої отримано молоко і де вказано, чи досліджувалась вона на мастит, лейкоз та бруцельоз – хвороби, які можуть передаватись і людям. Якщо це реалізатор, то в нього має бути санітарна книжка із записами про обов’язкові медичні огляди. Також не можна купувати молоко в пластикових пляшках, які є предметами одноразового використання і не завжди мають відоме походження – іноді пляшки збирають на смітниках. Такі вимоги до торгівлі даними продуктами пов’язані з їх небезпечністю для здоров’я у випадку неналежного зберігання цього товару, отримання молока від хворої худоби, купування його у нездорового продавця….
Придбані продукти харчування у невстановленому місці, у випадкової людини, в умовах, що не відповідають нормам його виготовлення та зберігання, у будь-який момент може обернутися великим лихом для покупця та його родини.
На сьогодні Хмельницьке міське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області проводить роз’яснювальну роботу серед підприємців та громадян про всі ризики торгівлі «з рук» у невстановлених місцях, та наголошує: не купувати продукти харчування в місцях стихійної торгівлі.
Пам’ятайте: стихійна торгівля може бути небезпечною для здоров’я!