Особливої уваги на тлі світової інтеграції у світове виробництво та продовольчої безпеки набуває карантин рослин та забезпечення відповідних стандартів на всі види продукції. У цій ситуації може прислужитися як світовий так і власний історичний досвід.
Завдання карантину рослин полягає у системі правил, норм та вимог державних фітосанітарних заходів з уникнення поширення небезпечних шкідників, збудників хвороб, бур’янів, шкідливих організмів та ряду заходів, направлених на своєчасне виявлення і ліквідацію вогнищ зараження. Особливо це стосується тих регульованих шкідливих організмів, які відсутні в нашій країні.
Відомості про карантин сягають у сиву давнину. Перші відомості про нього появилися в Італії 647 років тому (в 1374 році). Тому термін «карантин» і походить від італійських слів «guarantee giorni», що означає 40-денний термін, протягом якого були на віддаленому рейді кораблі, що прибували до країни, для уникнення чуми. Закон про карантин рослин вперше запроваджено у Франції в 1660 році, З 1870 по 1915 рік карантинні заходи були схвалені більшістю країн з розвиненим сільським господарством. В 1929 році створено в Римі Міжнародну конвенцію в області захисту рослин. В 1951 році прийнята Міжнародна конвенція по карантину і захисту рослин (МККЗР) Продовольчою і сільськогосподарською організацією Об’єднаних Націй. Дану конвенцію підписали 182 країни. В колишньому СРСР карантинну службу було створено в 1931 році. В її повноваження входив контроль за ввезенням в країну сільськогосподарської продукції і рослин. Безпосередньо це здійснювала Державна карантинна інспекція та підпорядковані їй республіканські, крайові та обласні карантинні інспекції.
Перша інспекція з карантину рослин розпочала своє функціонування при Одеському морському порту. Також було затверджено і перелік карантинних збудників хвороб та шкідників. Перелік карантинних бур’янів в СРСР затверджений в 1935 році. Але на Кримському півострові карантинні заходи проводились ще набагато раніше до створення Української РСР та Кримської АРСР. Хоча офіційно карантинна служба тут створена в 1934 році.
В Україні в 1991 році була створена Державна служба карантину рослин, яка підпорядковувалась Міністерству аграрної політики України і розпочали своє функціонування 24 обласних карантинних інспекцій та у містах Києві і Севастополі і в Автономній республіці Крим. Також діяли 189 прикордонні пункти по карантину рослин, 221 районні і міжрайонні пункти по карантину рослин, 13 обласні фумігаційні загони, 7 зональних і 7 обласних карантинних лабораторій.
30 червня 1993 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про карантин рослин», що вважається офіційною датою створення національної служби з карантину рослин. У 2010 році Указом Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 створена Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України (Держветфітослужба). 2012 рік - створена Головна державна фітосанітарна інспекція, Державна фітосанітарна інспекція АР Крим, 23 Державних фітосанітарних інспекцій в областях.
2014 рік приніс зміни. 10 вересня 2014 року постановою Кабінету Міністрів України №4 42 Держветфітослужбу реорганізовано в Державну службу України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. 6 квітня 2016 року відповідно до розпорядження КМУ № 260-р розпочала роботу Держпродспоживслужба.
Слід зазначити, що служба карантину рослин стала логічним продовженням підвищення загального інтересу товаровиробників сільськогосподарської продукції, які налаштовані на імпорт, так як об’єми міжнародних перевезень постійно збільшуються. В аграрне виробництво приходять нові надсучасні технології. А в свою чергу збільшуються шляхи, кількість потрапляння небезпечних шкідливих організмів. Тому діяльність служби направлена на охорону від проникнення цих організмів на територію країни, своєчасне виявлення, локалізацію та ліквідацію вогнищ зараження, дотримання карантинного режиму і карантинних заходів під час вирощування, заготівлі, переміщення, зберігання, перероблення, реалізації об’єктів регулювання. Служба карантину рослин допомагає вітчизняному товаровиробникові орієнтуватись в такому бурхливому морі агробізнесу. А в сучасних умовах господарювання дотримання карантину рослин є однією з головних передумов збільшення кількості та поліпшення якості сільськогосподарської продукції.