Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, фахівці ветеринарної медицини Хмельниччини глибоко сумують з приводу непоправної втрати – на 67 році пішов з життя АЙШПУР Микола Володимирович. Покійний працював в державній ветеринарній службі Хмельниччини понад 31 рік.

Айшпур Микола Володимирович, народився 02 січня 1959 року в селі Іванів Калинівського району Вінницької області, в 1976 році закінчив Пасічнянську середню школу.

Перед тим, як обрати свою майбутню професію Микола Володимирович працював на посаді слюсара механізованої бригади в радгоспі «Пасічна» Старосинявського району.  

Після закінчення Української сільськогосподарської академії, факультету ветеринарної медицини у грудні 1982 року працював на посаді завідувача Цимбалівської ветеринарної лікарні Старосинявської ветеринарної станції.

            З 01 квітня 1987 року було призначено на посаду начальника Білогірської станції по боротьбі з хворобами тварин – Головним ветеринарним лікарем Білогірського району – державним ветеринарним інспектором Білогірського району.

З 22 грудня 1995 року був призначений на посаду головного лікаря ветеринарної медицини управління ветеринарної медицини Хмельницької облдержадміністрації.

З 20 лютого 1996 року призначено на посаду головного державного інспектора ветеринарної медицини – головного лікаря ветеринарної медицини м. Хмельницького, начальника міського підприємства (лікарні) ветеринарної медицини.

У 1997 році успішно захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 16.00.01 «діагностика і терапія тварин».

З 04 грудня 1998 року призначений на посаду начальника управління державної ветеринарної медицини Хмельницької облдержадміністрації – головним державним інспектором ветеринарної медицини Хмельницької області на якій пропрацював до 03 жовтня 2011 року (понад 12 років очолював ветеринарну службу Хмельниччини).

З 09 листопада 2012 року по 08 грудня 2015 року очолював Хмельницьку зональну спеціалізовану державну лабораторію ветеринарної медицини з хвороб прісноводних риб та інших гідробіонтів.

Микола Володимирович пішов із життя, його внесок у розвиток ветеринарної медицини Хмельниччини, важко переоцінити. Свідченням цього є його багаторічна гідна і високопрофесійна праця в цій галузі.

Передчасна смерть – це велика втрата для всіх оточуючих.

Нехай добрий світлий спомин про Миколу Володимировича назавжди залишиться у серцях рідних, колег, однодумців, усіх, хто його знав, любив та поважав.

Важко підібрати такі слова, які б змогли зменшити біль, коли зупиняється серце рідної людини, яка віддала свою любов, підтримувала та завжди знаходилася поруч.

Сумуємо та підтриимуємо рідних у важку годину. Сьогодні, у цей важкий час, ми разом з Вами низько схиляємо голову у скорботі.